Тема 5. Оперативно-календарне планування і контроль
В основі ритмічної роботи підприємства лежить єдина стратегія підприємства. Якщо підприємство працює неритмічно, те і власну потужність використовують неефективно. Це відображається на неповному завантажені обладнання, скорочення робочих місць, або позаурочні роботи.
У випадках недовантаження виробничих потужностей неритмічність породжує неокупні витрати, пов’язані з необхідністю обслуговування техніки, яка простоює, виплатою заробітної плати й таке інш. В інших випадках підприємство повинно “ штурмувати” виробництво тому, що повинно виконати замовлення в строк, навіть якщо строк виконання замовленнь був спланований невірно.
Робота згідно графіку забезпечує нормально виробничо- господарську діяльність і створює приємлемі умови для використання внутрішніх резервів.
Оперативно - календарне планування складається з таких завдань:
- забезпечення максимальної безперервності роботи, забезпечення зменшенню тривалості виробничого циклу, зменшенню незавершеного виробництва й прискорення обігових коштів;
- забезпечення ритмічного виробництва відповідно до встановлених обсягів і номенклатури, терміну виготовлення продукції;
- забезпечення рівномірності та комплектності завантаження устаткування, працівників, площ;
Зміст оперативно - календарного планування заключається в слідуючому:
- розробка календарно- планових нормативів;
- розробка планів-графіків;
- доведення планів-графіків у цеху, ділянки й робочі місця;
- контроль над виконанням виданих планів;
- поточне регулювання роботи цехів, участків та робочих місць.
Контроль і виконання завдання полягає на диспетчерську службу.
основними вихідними даними для оперативно - календарного планування є:
- план випуску продукції по кварталах і місяцях;
- технологічний маршрут і технологічний процес обробки деталей і складання виробів із нормами години за операціями;
- режим роботи цехів, виробничих дільниць;
- план ремонту устаткування.
Розрізняють міжцехове планування і внутрішньоцехове оперативно - календарне планування.
Міжцехове планування включає в собі:
- прозробку виробничої програми підприємства зобсягу, номенклатури й терміну виконання;
- планування, регулювання й контроль виконання виробничої програми цехами та ділянками, як самостійними підрозділами підприємства;
- координацію роботи основних цехів між собою й зв(язок між допоміжними цехами а також іншими підпрозділами підприємства.
Міжцехове планування забезпечує координацію діяльності у виробництві між окремими підрозділами підприємства. Узгодження номенклатури заготівель, деталей, вузлів і терміни рухові між підрозділами підприємства- головний зміст міжцехового планування.
При міжцеховому планування виробнича програма складається часто на місяць. У масовому виробництві складається на квартал з розбивкою по місяцях і коригуються відповідно результатів роботи в минолому періоді.
Внутрішньоцехове планування забезпечує:
- розробку виробничих програм і планів-графіків для участків, ліній й окремих робочих місць;
- складання планових завдань(місяць,декада, неділя, доба, зміна);
- контроль за виконанням планових завдань;
- координація роботи участків, ліній, робочих місць;
- регулювання роботи допоміжних служб по забезпеченню основного виробництва.
При розробці виробничої програми зхастосовується “ланцюговий метод”- завдання встановлюються у зворотному порядку ходу технологічного процесу- від складання готових виробів до заготівлі й виявлення потреби в матеріалах, сировини, напівфабрикатах.
Основна особливість календарного планування у серійному виробництві є необхідність додержуватися суворої повторності виготовлення партій деталей, зборки зборочних одиниць та виробів, що все це залежить від встановлення й дотримання календарно- планових нормативів.
У серійному виробництві до календарно- планових нормативів відноситься:
розміри й ритми партій деталей;
тривалість виробничого циклу обробки деталей; зборки зборочних одиниць;
опереження запуску й випуски партій деталей;
заділ.
У серійному виробництві використовується комплексна система планування, при якій планову-облікова одиниця приймається як комплекс деталей, які входять до одного або декількох виробів.
У залежності від ступеня серійності використовують різні комплексні системи. так для крупно- серійного виробництва застосовується коплексно- вузлова система планування , до якої входять деталі, які відносяться до однієї зборочної одиниці або до одного виробу в цілому, а для мілко-середньо серійного виробництва- комплектно- групова, при якій у групу обєднуються деталі, які відносяться до різних виробів і мають однакові цикли обробки.
Найбільш відповідальним календарно- плановим нормативом є кількість партії предметів праці. Методи її визначення діляться на дві групи. До першої відносяться методи встановлення кількості партії тільки з тимчасових параметрів наприклад:
nmin= (1-ф)tпз/a tпз,
де nmin- мінімальна величина партії предметів праці, шт.;
а- коефіцієнт допустимих втрат години на переналагодження обладнання(а= 0,03-0,10 у залежності від обладнання й типу виробництва менше значення для крупносерійного виробництва);
tпз- година підгодовчо- заключних робіт, які приходяться на партію;
tпз- норма штучної години, хв.
Друга група методів базується на виявлені сумарних мінімальних витрат, які повязані з переналадкою й зберіганням заділів, які залежати від розміру партії.
Взявши першу проізводну по сумі витрат S отримуємо величину оптимального розміру партії:
nопт=
Nвг-річний обсяг випуску,шт. S –повна собівартість однієї деталі, грн.; kн- нормативний коефіцієнт, який обліковує витрати на зберігання заділів( частка від їх вартісної оцінки в середньому 0,2) С-витрати на випуск однієї партії деталей
Періодичність запуску партії у виробництво
Ij= nj/Nдj
Ij - періодичність запуску партії предметів праці j-го найменування, дн.
nj- величина партії предметів праці j-го найменування, шт.
Nдj- середньоденна потреба в предметах праці j-го найменування, шт.
Коригування одержаних розмірів партій деталей здійснюється з точки зору продуктивності праці.
Результативні нормативи встановлюються як розміри партій або як періодичність їх виготовлення.
Об’єктом планування в умовах одиничного виробництва є виробниче замовлення. В роботі одночасно може перебувати велика кількість замовлень на виготовлення різноманітної продукції.
Оперативно- календарне планування являється завершальним етапом внутрішньо фірмового планування і завдання, які воно вирішує тісно пов’язані з економічним і соціальним розвитком підприємства.