Харківський національний університет міського господарства

ім. О. М. Бекетова

Кафедра економіки підприємства міського господарства

Планування і контроль на підприємстві

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для студентів IV курсу заочної форми навчання

Харків 2014

Опорний конспект лекцій містить типову програму дисципліни «Планування і контроль на підприємстві» згідно тематичного плану, до якого включені методичні вказівки відносно вивчення теоретичного матеріалу даної дисципліни.

Тема 1. Сутність і особливості планування на підприємстві

За період становлення ринкових відносин процес планування в Україні отримав значний розвиток, який збагатився великим досвідом методологічних розробок, планових та прогнозних розрахунків, обґрунтованих рішень, які втілюються в практичну діяльність.

Необхідно зрозуміти сутність планування, як особову сферу діяльності людей. І тому планування як наука - це складова економічної науки, вона розглядає імовірне, аналізує, усуває розбіжності і планує майбутнє. Вивчає цілі організацій і підприємств, альтернативи і обґрунтування засобів використання обмежених ресурсів для досягнення поставлених цілей у майбутньому. При цьому необхідно знати кінцеву мету і з якою мірою результат наближений до неї.

Необхідно зробити правильну оцінку уже отриманих результатів, яка буте сприяти отриманню найважливіших економічних результатів. Вибір цілей і іх здійснення, для досягнення мети тісно пов’язані між собою. Цілі залежать від можливостей підприємства і обмежень на вибір засобів.

Методи планування грунтуються на дослідженнях : аналізі синтезі, дедукції та індукції, системний підхід, історичний підхід, комплексний підхід, методи експерименту, моделювання як макрорівні так і на мікро рівні.

До складу методів передбачається :

1.Історичний підхід- вивчення відносин планування як процесу, який знаходиться на стадіїї розвитку під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. Освоєння багатого арсеналу методології народного господарства і його планування і використання корисного, може принести користь в нових умовах планування і ринкових перетворень.

Перший період це період “воєнного комунізму”(1918-1920). Його політика була направленна на зосереджування в руках держави важелів управління і рескрсів економіки, зменьшення сфери товарно- грошового обігу.

При переході у 1921 році політика “воєнного комунізму” була змінена новою економічною політикою (НЕП), яка базувалася на використанні товарно- грошових відносин, ринкових зв’язків між державою та дрібними господарствами. Завдяки матеріальних стимулів непу і планових заходів з організації сільськогосподарськго виробництва і забезпечення його машинами і механізмами вдалося за короткі строки востановить сільське господарство України.

У 20-х роках почався період розвитку планування, який обґрунтовувався науково: вивчався практичний досвід, прогнозування, використання кон’юктурний ринок.Ведучі планови орган був створений у 1921 році -Державний плановий комітет Совета Мінінстрів СРСР і в цьму ж році була створена Державна планова комісія Совета Міністрів Украінської соціалістичної республіки.

В кінці ХХ століття була зроблена спроба перестройки планування і управління. Основним курсом в плануванні було збільшення щорічного приросту національного доходу не меньш чим на 4%.

2.Системний підхід- розгляд системи планування виробництва як єдиного цілого, зі своїми законами розвитку; розділ системи на підсистеми і дослідження іх взаємозв’язку.

Принципи:

- динамічність системи;

- взаємодії, взаємозалежність явищ і елементів системи;

- комплексность;

- цілістність;

- ієрархічність;

- головна ланка.

3. Комплексний підхід- більш ширше поняття ніж системний підхід і реалізується за допомогою системного підходу. Це спільне використання методів дослідження, розгляд всієї сукупності цілей планування, розгляд різних проблем планування.

4. Дослідження- пошук методів і взаємозалежності соціально- економічних явищ дослідним шляхом.

5. Моделювання- створення такого аналогу процесу планування, в якому відображена мета досліду.

6. Метод спеціальних досліджень- соціологічні дослідження, кількісні виміри(вплив моральних стимулів на зріст продуктивності праці).

На макро- і мікрорінях складаються макро- і мікро- прогнози і планування з урахуванням стану і можливостей розвитку.

Методологія прогнозування може мати певні відмінності залежно від виду прогнозу:

- мета прогнозу;

- тривалістю часу, на який складається;

- об’єкт дослідження;

- отримання інформації;

- рівень управління.

Класифікація методів планування.

Вихідна позиція- ресурсний (за можливостями), ціловий (за потребами).

Принципи- екстраполяційний( при розробці планів минулі темпи і пропорції припускають , що буде збережено), інтерполяційний( встановлення цілей для досягнення в майбутньому).

Розрахунки показників- експериментально- статисчтичний, факторний, нормативний.

Узгодженість ресурсів та потреб- балансовий і матричний ( побудова моделей взаємозв’язків виробничих підрозділів та показників).

Варіанти планів- одноваріантовий, поліваріантовий, економіко- математичні.

Спосіб виконання розрахункових показників- ручний, механізований, автоматизований.

Форма подання планових показників- табличний, лінійно- графічний, логіко - структурний.

Макроекономічне моделювання відображає процес, розвитку усіх галузей національної економіки і необхідно вибрати таку економічну теорію, яка б найповніше відображала особливості національної економіки. Відзнакою є і висока складність економічної системи, яка складається з складових елементів і взвємозв’язків між ними.

На мікрорівні відображається процес планування тільки тієї сфери, яка цікавить підприємства.

Вибір економічної теорії, залежить від від об’єктивних (політичних) і суб’єктивних чинників, а побудова моделі, яка буде відповідати економічному розвитку національної економіки може здійснюватися на теоритичних засадах однієї або комбінації економічних теорій( кейнсіанство, монетаризм, теорія раціональних очікувань). Розвиток національної економіки України відбувається на тлі монетаризму з досить дійовою грошовою політикою і кейнсіанства з жорсткою і не завжди ефективною податковою політикою.

Кейнсіанство: регульованість економічної системи- ринкова економіка в своїй основі недосконала, оскільки ринковий механізм не забезпечує саморегулйованості( адаптованості) економічної системи; державне регулювання- значне фіскальна політика і частково- грошова; значення і дієвість грошової політики- неістотне у зв’язку зі складністю і багатоетапністю фінансового механізму.

Монетаризм: регулюваність економічної системи-ринкова система високо адаптована і конкурентна;державне регулювання- незначне- головним чином грошова політика, шляхом встановлення певних правил; значення і дієвість грошової політики- значне за умови кваліфікованого використання фінансового механізму.)

Побудова концепції економічного розвитку залежить від від ряду чинників:

- форми державного устрою;

- політичної волі суспільства;

- дієвості державного владного апарату;

- стану макроекономічної системи на час розробки концепції.

У процесі планування здійснюється альтернативний вібір. По критеріям раціональності використання обмежених ресурсів, а також галузей знань- технічних, юридичних, соціальних, економічних.

З’ясовується який найбільш приємлемий вібір необхідно застосувати для отримання жаданого результату.

Процес управління підприємством складається з багатьох функцій:

планування;

організація;

координація та регулювання;

обліку;

котроль і аналіз;

активізація і стимулювання.

Процес управління - система функцій, яка носить названня управлінського циклу, а сама функція називається стадіями управлінського циклу.

1. Функція планування являється основою для приняття управлінських рішень і являє собою управлінську діяльність, яка передбачає розробку цілей і завдань з управління підприємством, атакож виявлення шляхів реалізації планів для досягнення цілей. Важливим єтапом в планування є - прогнозування, яке надає науковий підхід у розвитку виробництва, пошук рішень. І розглядається як підфункція планування.

2. Функція організації- це діяльність,я ка спрямована на створення і розвиток структури господарського механізму. Від об’єкту дослідження розрізнять організацію виробництва, організацію праці і управління(стадії управлінського циклу, процедури і операції управління).

3.Функція координації- усунення паралельності і дублюювання в роботі, узгодженність дій робітників.

4.Функція ругулювання- збереження режиму функціонування господарського механізму. Тому, що виробництво з різних причин потерпує зміни і може відхилятися від заданих завдань. Шляхом регулювання усуваються ці відхилення.

5. Функція обліку полягає в тому, що здійснюється збір інформації про стан господарської системи. І це є база для аналізу- комплексного вивчення виробничої сфериз ціллю підвищення ефективності виробництва шляхов виявлення резервів.

6.Функція активізації- це інтенсифікація праці і суспільної діяльності робітників на основі підвищення творчого потенціалу як самого робітника так і колективу.

Процес планування проходить чотирі етапи:

розробка загальних цілей;

виявлення конкретних цілей та завдань на визначений період;

виявлення шляхів і засобів іх досягнення;

контроль за отриманням поставлених цілей шляхом зіставлення планових показників з фактичним і ії коригування.

На заплановане рішення впливають слідуючі чинники:

- повнота і достовірність інформації про підприємство та його структуру;

- особисті якості робітників, їх спеціалізовані знання, ризик і гнучкість планових робітників;

- мотивація- співідношення особистих інтересів з цілями підприємства;

- можливості робітника, які дозволять виконати всі заходи для для підготовки і реалізації планових рішень;

- інформованість- підготовка, прийняття і реалізація рішень;

- допустимість-заходи, які передбачені плановим рішенням не повинні порушувати норми права і моралі;

- наявніст економічних моделей, комп’ютерізація, тенхнічні засоби.