61. Вибір і обгрунтування теми дослідження. Формулювання проблеми дослідження.

62. Вимоги до визначення об’єкту і предмету дослідження, мети і задач наукового

дослідження.

63. Планування науково-дослідницької роботи.

64. Отримання й аналіз первинної інформації. Визначення.

65. Отримання й аналіз вторинної інформації. Визначення.

66. Пошук вторинної (документальної) інформації з теми дослідження.

67. Бібліографічні видання.

68. Аналіз наукової літератури з теми дослідження.

69. Систематизація наукової літератури при її огляді й аналізі.

70. Основні завдання огляду літератури.

71. Основні види наукових досліджень у вищій школі: мета, завдання і призначення,

порівняльна загальна характеристика.

72. Курсова робота як вид наукового дослідження у вищій школі. Вимоги, підготовка,

виконання, захист.

73. Дипломна робота як вид наукового дослідження у вищій школі. Вимоги, підготовка,

виконання, захист.

74. Магістерська робота як вид наукового дослідження у вищій школі. Вимоги, підготовка,

виконання, захист.

75. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук: загальна характеристика.

76. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук: загальна характеристика.

77. Наукова публікація: поняття, функції, основні

78. Наукове видання.

79. Науково-дослідні наукові видання.

80. Джерелознавчі наукові видання.

81. Мінімальна кількість та обсяг публікацій здобувачів наукових ступенів

82. Авторський аркуш

83. Обліково-видавничий аркуш

84. Наукова монографія

85. Наукова стаття

86. Тези наукової доповіді (повідомлення)

87. Методика підготовки та оформлення публікації

88. Реферат

89. Доповідь (повідомлення)

91. Поняття інженерної творчості.

92. Поняття технічного об’єкта.

93. Поняття надсистеми технічного об’єкта.

94. Поняття технології.

95. Поняття функції технічного об’єкта.

96. Поняття конструктивної та потокової функціональних структур технічного об’єкта.

97. Поняття технічного рішення.

98. Яка відмінність між технічним рішенням і проектом.

99. Оцінка технічного об’єкта.

61. Вибір і обгрунтування теми дослідження. Формулювання проблеми дослідження

Вибір теми наукового дослідження є одним з відповідальних етапів. Тема, яку обирає для дослідження студент, повинна бути пов'язана з основними напрямками розвитку галузі та науковими дослідженнями, які проводяться у вузі.

У кожній темі виділяються наукові питання, які вирішуються одним або кількома дослідниками. Вибір тієї чи іншої теми для індивідуального чи колективного дослідження здійснюється студентами самостійно за затвердженою тематикою кафедри на підставі таких критеріїв: актуальність теми, новизна теми, перспективність, відповідність профілю навчання студентів, здійснення розробки студентами теми в умовах університету, ступінь відповідності теми, вибраної студентами, тематичній спрямованості наукової роботи кафедр.

Важливою вимогою до вибору теми дослідження є її перспективність або стабільність: дослідник має усвідомлювати тенденції розвитку явищ і процесів, які він збирається досліджувати. Вимоги перспективності визначають параметри для вибору об'єкту обстеження, добору відповідних методів дослідження, а також характеристики умов, для яких буде здійснюватися впровадження результатів наукової роботи. Для оцінки перспективності тем застосовують два методи: математичний і експертних оцінок

62.Вимоги до визначення об'єкту і предмету дослідження

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне Ф часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього і спрямована основна увага здобувача, саме предмет дослідження визначає тему дисертаційної праці, яка зазначена на титульному аркуші як її назва. Об'єкт та (або) предмет дослідження обов'язково мають бути новими.

Мета і завдання дослідження. Вони конкретизують предмет. Формуючи мету, дослідник з'ясовує, який результат бажає отримати і яким він його очікує. Мета конкретизується у завданнях. Обов'язковим для більшості досліджень має бути: 1) експериментальна чи дослідно-експериментальна перевірка висловлених ідей, створеної моделі, запропонованої педагогічної технології або апробація їх на практиці; 2) вироблення на основі отриманих результатів конкретних рекомендацій для учнів та педагогів, спрямованих на поліпшення навчання та виховання.

64. Отримання й аналіз первинної інформації. Визначення

Первинна інформація - це вихідна інформація, яка є результатом безпосередніх експериментальних досліджень, вивчення практичного досвіду. Для збору первинної інформації можна використати кілька методів отримання даних: опитування, спостереження, експеримент, панель, тестування, анкетування тощо. Кожний із названих вище методів може бути реалізованим за допомогою відповідного лише цьому методові джерела інформації: анкета, опитувальний лист, тест.

Первинна інформація, зібрана в результаті проведеного дослідження, обробляється за допомогою сучасних статистичних методик і моделей. Основні результати досліджень — висновки і рекомендації — мають бути аргументованими і достовірними. Виклад сутності проведеного дослідження здійснюється в першому розділі основної частини дисертації, де висвітлюється мета дослідження, для кого і як це проводилося, дається характеристика вибірки, термін проведення, методи збору інформації, джерела отримання інформації. Сам питальник та інший інструментарій подаються в додатках.