МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет ветеринарної медицини

Кафедра епізоотології та інфекційних хвороб тварин

Ткаченко О.А., Алексєєва Н.В., Сосницький О.І., Зажарський В.В.

Сучасні методи діагностики, профілактика та заходи боротьби за ящуру тварин методичні рекомендації

ДО ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІН «КАРАНТИННІ ТА ІНШІ НЕБЕЗПЕЧНІ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ ПРОДУКТИВНИХ ТВАРИН» ДЛЯ СТУДЕНТІВ ОКР «МАГІСТР» СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: 8.11010101 «ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА (ЗА ВИДАМИ)» І «ЕПІЗООТОЛОГІЯ ТА ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ ОКР «БАКАЛАВР» НАПРЯМ ПІДГОТОВКИ: 6.110101 «ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА»

Дніпропетровськ, 2015

Сучасні методи діагностики, профілактикА та заходи боротьби за ящуру тварин методичні рекомендації до проведення лабораторних робіт та самостійної роботи з дисциплін «Карантинні та інші небезпечні інфекційні хвороби продуктивних тварин» для студентів ОКР «Магістр» спеціальність: 8.11010101 «Ветеринарна медицина (за видами)» і «Епізоотологія та інфекційні хвороби тварин» для студентів ОКР «Бакалавр» напрям підготовки: 6.110101 «Ветеринарна медицина» – Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет. – Дніпропетровськ, 2015. – 32 с.

Укладачі:

д.вет.н., професор Ткаченко О.А.

к.вет.н., доцент Алексєєва Н.В.,

д.вет.н., доцент Сосницький О.І.,

к.вет.н, доцент Зажарський В.В.

Рецензент: зав.кафедри нормальної і патологічної анатомії с.г. тварин

д.вет.н., професор Гаврилін П.М.

Методичні рекомендації складені на основі типової програми („Епізоотологія та інфекційні хвороби”, затверджено Департаментом кадрової політики, аграрної освіти та науки 7 квітня 2004 р.) та освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) і освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки (ОКР „Магістр”) за спеціальністю 8.11010101 „Ветеринарна медицина (за видами)” та („Епізоотологія та інфекційні хвороби”, затверджено Департаментом аграрної освіти, науки та дорадництва Міністерства аграрної політики України 6 квітня 2010 р.) та освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) і освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки (ОКР „Бакалавр„) за напрямом підготовки 6.110101 «Ветеринарна медицина».

Методичні рекомендації схвалено на засіданні кафедри епізоотології та інфекційних хвороб від « 31 » серпня 2015 р., протокол № 1 та науково-методичною радою факультету ветеринарної медицини ДДАЕУ від « 17 » вересня 2015 р., протокол № 1.

ЗМІСТ

№		стор.
	ВСТУП	4
1	ЕПІЗООТИЧНА СИТУАЦІЯ ЩОДО ЯЩУРУ В СВІТІ ТА УКРАЇНІ	5
2	ЗАГАЛЬНІ ДАННІ ПРО ХВОРОБУ	8
3	СУЧАСНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ЯЩУРУ ТВАРИН	9
3.1.	Відбір зразків патологічного матеріалу, крові та пересилання їх для лабораторного дослідження	10
3.2.	Методи лабораторної діагностики	11
4	ПРОФІЛАКТИКА ТА ЗАХОДИ БОРОТЬБИ ЗА ЯЩУРУ ТВАРИН	16
4.1.	Заходи щодо профілактики ящуру	17
4.2.	Заходи щодо ліквідації ящуру в неблагополучному пункті	17
4.3.	Заходи у вогнищі ящуру	22
4.4.	Ветеринарно-санітарна експертиза та оцінка продуктів забою тварин при ящурі тварин	24
4.5.	Заходи в загрозливій зоні та охорона благополучних господарств від заносу в них ящуру	25
4.6.	Зняття карантину й подальші тимчасові обмеження	27
	СИТУАЦІЙНЕ ЗАВДАННЯ	30
	РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА	32

ВСТУП

До теперішнього часу ящур є світовою проблемою, про що свідчать щорічні дані Міжнародного епізоотичного бюро про спалахи ящуру в багатьох країнах світу. Його небезпека обумовлена високою контагіозністю, мінливістю, генетичною різноманітністю збудника, множинністю шляхів передачі інфекції, вузькою специфічністю набутого імунітету, обмежується рамками певного імунологічного серотипу і здатністю вірусу вражати різноманітні види тварин. Ситуацію ускладнюють безсимптомні форми перебігу хвороби, тривале вірусоносійство, навіть серед високоімунних тварин, а також наявності цілого ряду клінічно подібних хвороб вірусної етіології.

Економічний збиток при ящурі вимірюється загибеллю тварин, втратами від вимушеного забою хворих тварин, знищення контамінованої продукції, зниженні продуктивності заражених тварин, витратами на вакцинопрофілактику, карантинування та іншими різними обмеженнями, ветеринарно-санітарними заходами, спрямованими на ліквідацію спалахів захворювання.

Особливу важливість у боротьбі та профілактиці ящура набувають питання швидкої і точної ідентифікації збудника. Залежно від конкретних умов діагностика будь-якого інфекційного захворювання здійснюється у двох напрямках. В основі першого, напряму ("пряма" діагностика), лежать методи виділення та ідентифікації етіологічного чинника. Другого напрямку ("ретроспективна" діагностика) - методи виявлення специфічних антитіл як наслідок реакції організму на проникнення патогенного агента (серологічна діагностика) і метод виділення збудника з органів і тканин вірусоносійство.

На сьогодні дослідники багатьох країн прагнуть запровадити у практику більш чутливих і більш специфічних лабораторних методів, з автоматизованим обліком результатів.

У лабораторній діагностиці ящура імуноферментний аналіз (ІФА) і полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) мають перевагу перед іншими імунохімічними реакціями. Швидке впровадження ІФА для здійснення серологічного моніторингу передбачає його незаперечне застосування і для виявлення антигену вірусу ящуру в патологічному матеріалі, м'ясопродуктах та інших об'єктах.

Ящур – це міжконтинентальна проблема, а система його профілактики і ліквідація поєднує заходи, що здійснюються в групі країн або на території певного географічного континенту.

Успішне наукове і практичне вирішення проблеми боротьби з інфекцією можливе лише за умов забезпечення широкомасштабного контролю епізоотичної ситуації і завчасно розробленої в усіх деталях програми готовності до локалізації і ліквідації збудника інфекції при його занесені на територію благополучної щодо ящуру країни.