Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Preparati_gormoniv.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
53.02 Кб
Скачать

Пероральні гіпоглікемічні препарати

Пероральні гіпоглікемічні препарати — це синтетичні препара­ти для вживання всередину при II типі цукрового діабету (інсулінонезалежного).

Похідні сульфонілсечовини (букарбан, бутамід тощо) стимулю­ють утворення ендогенного інсуліну в підшлунковій залозі.

Глібенкламід (антибет, бетаназ, даоніл, глюкобене, манініл, еуглюкон) — синтетичний гіпоглікемічний препарат, який поси­лює утворення ендогенного інсуліну, підвищує чутливість тка­нин до інсуліну та ступінь його зв'язування з клітинами-мішенями.

Показання до застосування: цукровий діабет II типу в дорослих.

Побічні ефекти: алергійні реакції, головний біль, втомлюва­ність, запаморочення, шум у вухах, диспепсія, холестаз, фотосенси­білізація.

Бігуаніди та препарати різної будови (метформін, буформін тощо) підвищують споживання глюкози тканинами, зменшують всмокту­вання глюкози в травному каналі. Призначають хворим на інсуліннезалежний цукровий діабет, ожирінням на фоні цукрового діабету І типу, у складі комбінованої терапії хворих на цукровий діабет.

Класифікація пероральних гіпоглікемічних засобів

Похідні сульфонілсечовини

Бігуаніди

Препарати різної будови

Букарбан (карбутамід)

Бутамід (толбутамід, дирастан)

Глібенкламід (манініл, бетаназ, антибет, даоніл, глюкобене, еуглюкон)

Гліквідон (глюренорм)

Гліклазид (діабетон, гліорал, предіан)

Глімепірид (амарил)

Метформін (сіофор)

Буформін (адебіт, силубін)

Акарбоза (глюкобай) Розиглітазон (авандія) Ізодибут

Діабетин

Препарати гормонів кіркової речовини надниркових залоз та їх синтетичні аналоги

Глюкокортикоїди або глюкокортикостероїди (ГКС) — гормони кіркової речовини надниркових залоз, що впливають на всі види об­міну речовин.

Фармакологічна дія ГКС:

  • протизапальна;

  • протиалергійна;

  • протишокова;

  • імунодепресивна (пригнічення утворення антитіл, імуногенезу);

  • антитоксична;

  • пригнічення синтезу лімфоїдної та сполучної тканини.

Класифікація гкс

ГКС пероральні та ін’єкційні

ГКС інгаляційні

ГКС місцевої дії

1. Природні ГКС Гідрокортизон (кортизол) Кортизон

2. Синтетичні глюкокорти- костероїди

Преднізолон (мазипредон, декортин)

Метилпреднізолон (метипред)

Тріамцинолон (полькортолон, кенакорт, кеналог)

Дексаметазон (дексавен, фортекортин)

Бетаметазон (целестон, дипроспан)

Пульмікорт (буде- зоніт)

Бекломет (беклометазон)

Інгакорт (флунісолід)

1. ГКС місцевої дії низької активності

Метилпреднізолон (адвантан)

Преднізолон (деперзолон,

мазипредон)

Гідрокортизон

2. ГКС помірно активні Флуметазон (лоринден) Тріамцинолон (фторокорт, полькортолон)

3. Активні ГКС Бетаметазон (кутерид, целестодерм)

Флуоцинолон (флуцинар, синалар, синафлан) Ультралан

Апулеїн (будезонід)

Сикортен

4. Високоактивні ГКС Клобетазол (дермовейт, клобедерм)

Преднізолон (мазипредон, декортин) — синтетичний ГКС, ак­тивніший за гідрокортизон у 4 рази, виявляє виражену протиза­пальну, протиалергійну, імунодепресивну дію.

Показання до застосування: для лікування хворих з ревматиз­мом, колагенозом (захворювання сполучної тканини — системний червоний вовчак, склеродермія), бронхіальною астмою, тяжкими алергійними реакціями, шоком, колапсом різного типу (травматич­ний, алергійний, геморагічний, септичний, кардіогенний шок), при трансплантації органів тощо.

Побічні ефекти: стероїдний цукровий діабет, стероїдна вираз­ка шлунка, схильність до інфекцій, набряки, артеріальна гіпер­тензія, остеопороз, перерозподіл жирової тканини, психоз, синд­ром відміни та ін. При тривалому застосуванні — катаракта, глаукома, ураження зорового нерва, вторинні грибкові та вірусні інфекції.

Протипоказання: виразкова хвороба, інфекційні захворюван­ня, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, епілепсія, період ва­гітності.

Метилпреднізолон проявляє таку саму активність, як і предні­золон, але не впливає на обмін мінералів, не зумовлює виникнення набряків і краще переноситься хворими.

Синтетичні ГКС, що містять фтор (дексаметазон та тріамцинолон) — більш активні, ніж преднізолон (у 7 і 5 разів відповідно). Застосовують так само, як і всі ГКС. Але треба пам’ятати, що вони справляють особливий побічний ефект: м’язову слабкість і навіть параліч (особливо тріамцинолон), тоді як побічна дія їх на травний канал та набряки — менш виражена та виникає рідше.

Дексаметазон — синтетичний ГКС, у 7 разів сильніший за пред­нізолон. У терапевтичних дозах менше впливає на мінеральний об­мін і тому рідше зумовлює розвиток набряків. Препарат не призна­чають для лікування хворих з недостатністю кори надниркових залоз. При тривалому лікуванні зумовлює розвиток більш тяжких побічних ефектів.

ГКС інгаляційні призначають хворим при нападах бронхіальної астми та бронхоспазмі.

Флунісолід (інгакорт) — ГКС у формі аерозолю для інгаляцій та назального аерозолю, виявляє виражену і швидку протиалергійну та протизапальну дію, оскільки, на відміну від беклометазону і дексаметазону, в момент введення перебуває у біологічно активній формі і повністю діє на орган-мішень. Покращує дихання, зменшує клінічні прояви бронхіальної астми та потребу в частому застосу­ванні бронхолітиків.

Для досягнення терапевтичного ефекту необхідне тривале і сис­тематичне застосування препарату.

Показання до застосування: бронхіальна астма, алергійний риніт.

У терапевтичних дозах побічних ефектів не проявляє. При три­валому застосуванні можливі грибкові ураження слизової оболон­ки рота та глотки.

ГКС для зовнішнього застосування використовують у формі мазі при алергійному дерматиті, екземі, псоріазі, нейродерміті, ін­фекційно-запальних хворобах шкіри; у формі мазі для очей і кра­пель — при алергійному кон’юнктивіті тощо.

Протипоказання: вірусні ураження шкіри і слизових оболонок.

Клобетазол (дермовейт, клобедерм) — ГКС для місцевого застосу­вання IV покоління (найвищої активності), виявляє сильну протиалергійну та протизапальну дії. Усуває набряк, гіперемію, свербіж.

Показання до застосування: псоріаз, екзема, червоний плоский лишай (СЧВ) та інші стійкі до лікування менш активними ГКС шкірні хвороби.

Побічні ефекти: стончення та атрофія шкіри, системні реакції (пригнічення секреції ендогенних ГКС), якщо тижнева доза для до­рослих перевищуватиме 50 г.

Препарати жіночих статевих гормонів

  • Естрогенні гормони

  • Гестагенні гормони

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]