Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Геологічний факультет

Пояснювальна записка

на тему:

«Східноєвропейська платформа»

Студентки 4го курсу

Групи Геологія Нафти і Газу

Погорєлової Олександри Миколаївни

Київ - 2015

Вступ

Мета: удосконалити свої уявлення про будову Східноєвропейської платформи .

Завдання:

• побудувати розріз вздовж Східноєвропейської платформи;

• ознайомитись із фізико-географічною будовою Східноєвропейської платформи;

• ознайомитись із геологічною будовою платформи;

• ознайомитись із тектонічною будовою платформи;

• написати історію геологічного розвитку за розрізом;

• ознайомитись із корисними копалинами за розрізом.

Фізико-географічний нарис

Територія, що вивчається, має рівнинний рельєф (абсолютні відмітки не перевищують 500м). Рельєф представлений в основному рівнинним характером, але ми можемо спостерігати незначні розчленовані річками підняття на заході, в центрі та на сході:

• Смоленсько-Московська і Середноруська височини на заході;

• Приволозька височина в центрі;

• Підніжжя Уральских гір на сході.

Мінімальні абсолютні відмітки знаходяться в долинах річок, які являють собою слабо розчленовану рівнину, що поступово піднімається у східному напрямку (внапрямку Уральських гір).

Найвища точка 500 м, найнижча – 50 м (в долинах річок можливо нижче).

Розріз проходить через 4 великих міста: Вільньюс, Тула, Пенза та Оренбург.

В межах території, що вивчається, спостерігається густа гідромережа. Можна виділити декілька річкових систем, найбільші з них:

• р. Нарис

• р. Дніпро

• р. Волга

• р. Урал

Стратиграфія

У геологічній будові території беруть участь відклади вендскої, кембрійської, силурійської, девонської, кам’яновугільної, пермської та палеогенової систем.

Архейська еонотема (AR)

Відклади цього еону представлені в фундаменті Східноєвропейської платформи і разом із авлакогенами та протерозойськими відкладами, та інтрузіями складають фундамент Східноєвропейської платформи.

Про відклади нам мало чого відомо. Відклади представлені численними інтрузіями, можуть представлятися гранітоїдами, гнейсами, кристалічними сланцями. Але з цим періодом пов’язують родовища таких корисних копалин, як сірка, графіт, залізні та нікелеві руди.

Протерозойська еонотема (PR)

Разом з археєм відклади цього періоду складають фундамент Східноєвропейської платформи. Відомо, що з цим періодом пов’язують найбільші відклади залізистих руд.

Окремо в цьому періоді можна виділити відклади:

• Рифею (RF) – вони також залягають в фундаменті платформи і у вигляді грабені представлені авлакогенами, які заповнені осадовими відкладами. Ці авлакогени утворюють щити та синеклізи.

Вендська система (V) – розповсюджений по всій центральній частині Східноєвропейського фундаменту. Потужність не значна і не перевищує 100 метрів.

Відклади представлені теригенними і карбонатними відкладами.

Фанерозойська еонотема (PH)

Палеозойська ератема (KZ)

Кембрійська система (Є)

Відклади потужністю до 100 м, розташовані тільки на заході Східноєвропейської плити і представлені теригенними відкладами: пісками та глинами і червоними карбонатними породами, де накопилась велика кількість кам’яних солей.

Ордовицька система (О)

Відклади ордовику відсутні.

Силурійська системи (S)

Дуже не потужні відклади (до 200 м) силуру розташовані тільки на заході Східноєвропейської платформи і поступово затихають до центру.

Відклади представлені карбонатами із бентосною фауною. В нижній частині можна спостерігати глинисті і кременисті відклади. І відклади мергелів, аргілітів і пісковиків.

Девонська система (D)

Девон розповсюджений по всьому розрізу. Потужність девону збільшується з заходу до центру (до 2000 м), а потім знову зменшується до сходу (до 1200 м). На денну поверхню девон виходить на заході Східноєвропейської платформи до центру.

Відклади девону дуже багаті на корисні копалини і характеризуються карбонатами і підводно-вулканогенною силіт-кератофіровою формацією. Також відклади характеризуються кислими і основними інтрузіями, які утворились внаслідок підводних вивержень лав. Наявні морські теригенно-карбонатні, карбонатні і соленосні відклади.

Кам`яновугільна система (карбон) (C)

Відклади карбону розповсюджені по всій довжині розрізу, окрім невеликого відрізку на заході. В центральній частині і невеликій частині на заході карбон виходить на денну поверхню.

Потужні відклади карбону знаходяться в центрі розрізу і збільшуються на схід (до 1500 м)в основному представлені карбонатами: вапняками та доломітами. Вугленосність можна віднести в основному до верхнього відділу, але вона також присутня і в нижньому, середньому відділах.

Пермська система (P)

Пермська система розвинена з центральної до східної частині і разом з палеогеном складає систему незначних підняття, що виходить на денну поверхню і є Приволозькою височиною (потужність збільшується до заходу до 2200 м). Також на західній частині розрізу Пермь виходить на денну поверхню, але представлений не такими потужними відкладами (300-400 м).

Пермська система представлена в нижній частині розрізу розташовані відклади вапняку та доломіту, ближче до Уральських гір розташовані глинясті вапняки. Верхня частина Пермської системи представлена карбонатно-глиняними відкладами.

Мезозойська ератема (MZ)

Відклади цього періоду можна спостерігати на заході і в центрі Східноєвропейської платформи, потужність не більше 100 метрів.

З цим періодом пов’язані родовища нафти та газу. Окремо відклади представлені крейдою, вапняком, доломітом.

Кайнозойська ератема (KZ)

Палеогенова система (Р)

Відклади цієї системи спостерігаються в основному в долинах річок та не потужні відклади присутні в верхніх шарах по довжині всього розрізу.

У долинах річок відклади представлені алювієм: пісками, глиною, алевролітами.

Також окремо відклади представлені пісковиками, аргілітами, мергелями.