Методичні рекомендації

Практичні знання і досвід народу у справі виховання, що накопичені протягом багатовікової історії, становлять основу народної педагогіки. Народна виховна мудрість виробила певні принципи виховання: природовідповідність, народність, гуманне ставлення до дитини, виховання у праці, послідовність, систематичність, активність дитини, емоційна основа виховання тощо.

З розвитком суспільства розвивались і народнопедагогічні методи: від інстинктивного наслідування, застереження, заборони до пояснення, переконання, заохочення, спонукання, природовідповідного залучення до спільної діяльності у всіх сферах життя громади, особистого прикладу батьків.

До провідних засобів народної педагогіки належать: рідна мова, усна народна творчість, народні іграшки, забави, обряди, традиції, матеріальна культура народу, праця.

Умови матеріального життя праукраїнців (хліборобська культура), їх духовність (язичництво, в основі якого – культ предків, природних явищ, землі-матері) визначили сутність українського народнопедагогічного ідеалу: людина - трудівник, патріот, гуманіст.

Необхідно зосередити увагу на характеристиці змісту такої народнопедагогічної категорії як "педагогіка народного календаря", що включає в себе такі складові, як хліборобський календар, церковний календар та сімейний календар (Див. Кузь В.Г., Руденко К, Сергійчук З.О. Основи національного виховання. – Умань, 1993). Виховний потенціал педагогіки народного календаря найкращим чином інтегрує в собі найсуттєвіше, що є у багатовіковій народній мудрості.

Розвиток української народної педагогіки відбувався найбільш активно і плідно в часи підйому національного духу, утворення державності. Взявши до уваги такий взаємозв'язок, вважаємо за можливе визначити такі етапи розвитку української народної педагогіки: дохристиянський період, часи Київської Русі, часи Козацької держави (козацька педагогіка), період існування УНР та гетьманства П. Скоропадського, період утворення української незалежної держави.

Література

1. Книга вчить, як на світі жить. Книга для читання з народознавства. – Суми, 1996. – С. 5 –36.

2. Левківський М.В. Історія педагогіки: Навчальний посібник. – К., 2003. – 368 с.

3. Любар О.О. Історія української школи і педагогіки: Навч. посібник. – К. : Т-во "Знання", КОО, 2003, – 450 с.

4. Сбруєва А.А., Рисіна М.Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: Навчальний посібник. – Суми : СумДПУ, 2000. – 208 с.

5. Хрестоматія з історії педагогіки. Частина 1. Вітчизняна школа і педагогіка. – Суми : СумДПУ, 2003. – 299 с.

6. Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія / Уклад. О.О. Любар; за ред. В.Г. Кременя. – К. : Знання, 2005. – 767 с.

7. Ващенко В. Виховний ідеал. / В. Ващенко. – Полтава, 1994. – 190 с.

Тема 2. Літературно-педагогічна спадщина видатних педагогів Сумщини (хуііі – хіх ст.) (і.Ф. Богданович, о.О. Паліцин, «Паліцинська Академія», б.Д. Грінченко, т.Г. Лубенець,

П.А. Грабовський) (3 год.)

Питання для співбесіди і самоконтролю

1. З’ясуйте передумови створення «Попівської академії», назвіть ініціаторів її створення.

2. Розкрийте напрями та зміст діяльності членів Попівської академії.

3. Прочитайте твір І.Ф. Богдановича «О воспитании юношества» та визначте провідні виховні ідеї твору.

4. Визначте причини занепаду народної школи за твором П.А. Грабовського «Про розвиток шкільної освіти в Охтирському повіті Харківської губернії»

5. Ознайомтесь з літературою, що розкриває педагогічну діяльність Т.Г. Лубенця. Прочитайте твори «Пояснювальне читання», «Про покарання в дитячому віці і шкільну дисципліну».

6. Охарактеризуйте загально педагогічні та дидактичні погляди Т.Г. Лубенця.

7. Визначте мету і завдання народної школи за Б.Д. Грінченком.

8. Розкрийте дидактичні погляди педагога.

9. . У чому полягають, за Б.Д. Грінченком, завдання дитячої літератури?