Проектування змісту теоретичного тексту гуртка
1.1 Проектування результатів навчання
Чітке уявлення цілей перед вивченням навчального матеріалу дає можливість пояснити людині, яка навчається, орієнтири спільної діяльності, зробити зрозумілими задачі, які необхідно вирішити. Це знімає напругу у процесі навчання, сприяє формуванню мотивів і підвищує ефективність навчання.
В процесі розвитку педагогічної науки питанню постановки цілі постійно приділялася увага багатьма педагогами і психологами. Традиційно в педагогіці цілі описуються наступним чином:
через зміст навчання;
через діяльність викладача;
через внутрішні процеси розвитку особистості;
через учбову діяльність учнів.
Така презентація цілі на сьогодні вже не задовольняє вимог сучасної технології навчання, так як вона не дає уяви про результат навчання.
В рамках технологічного підходу до навчання і цілепокладання висунуті наступні вимоги:
відповідність цілі основним вимогам до фахівця;
чітке відображення предмета навчальної діяльності або змісту навчального матеріалу;
відображення елементів навчальної діяльності студентів в процесі досягнення цілі;
наявність способу або «інструменту» для контролю досягнення цілі;
наявність шкали оцінювання сформованих якостей особистості.
Прийнято поділяти цілі на стратегічні, тактичні і оперативні. Для окремої дисципліни ставлять тактичні цілі навчання, які потім конкретизуються для кожного розділу, теми у вигляді оперативних цілей навчання.
В таблиці 1.1 наведено результати навчання з програми гуртка «Макраме».
Таблиця 1.1. Результати навчання з гуртка «Макраме». [12].
Дидактична ціль |
Бажаний рівень сформова-ності знань |
Дидактичні задачі |
|
навчальні |
розвиваючі |
||
Формувати уміння розрізняти та характеризув-ти техніки плетіння з макраме
|
С |
Знати:
|
Розвивати: логічне мислення, увагу, уяву, пам'ять |
Формувати уміння проектувати та виготовляти виріб технікою плетіння |
С |
Знати:
|
Розвивати: уяву, пам'ять, логічне мислення, увагу, естетичний та художній смак |
Компонування інформаційного поля
З метою відбору інформації складається перелік її основних понять відповідно до програми гуртка. Основними поняттями навчального матеріалу гуртка «Макраме» є: макраме; історія макраме; кольорова гама; способи закріплення нитки; вузли з однієї нитки: «капуцин», «вісімка», «краватковий», «армійський»; петельні вузли: «хвиля», «косичка», «петля»; види плоских вузлів; основні вузли: «шишка», «хамелеон», «піко», «фріволіте», «жозефіна», «вузол щастя» та « дерево життя»; репсові вузли; матеріали, інструменти, технологія плетіння , умовне позначення на схемах; правила техніки безпеки, санітарно-гігієнічні вимоги, остаточна обробка виробу.
На базі аналізу підручників, спеціальної, наукової літератури і посібників [1 – 9, 13 – 17, 19,20], інформаційних ресурсів [10 – 12, 18 - 21] укладено інформаційне поле зміст якого подано в додатку А.
1.3 Формування дидактичних одиниць навчального матеріалу
Аналіз інформаційного поля дозволяє виділити дидактичні одиниці змісту. Дидактична одиниця являє собою логічно незалежну частину змісту матеріалу, яка по об’єму та логіці відповідає такому компоненту змісту, як поняття, теорія, закон, закономірність, явище, факт тощо. Кожній дидактичній одиниці присвоєно номер. Назва дидактичної одиниці відображає її суть.
Перелік дидактичних одиниць
ДО 1 – Короткі відомості з історії виникнення макраме
ДО 2 – Матеріали для плетіння макраме
ДО 3 – Допоміжні інструменти та обладнання для роботи
ДО 4 – Кольорова гармонія для плетених виробів
ДО 5 – Підготовка ниток до роботи
ДО 6 – Способи закріплення нитки
ДО 7 – Вузли із однієї нитки
ДО 8 – Виготовлення петельних вузлів
ДО 9 – Види плоских вузлів
ДО 10 – Техніка плетіння основних вузлів
ДО 11 – Репсові вузли
ДО 12 – Правила безпечної роботи та санітарно-гігієнічні вимоги
ДО 13 – Організація робочого місця
Зміст дидактичних одиниць навчального матеріалу програми гуртка «Макраме» та їх характеристика подано в таблиці 1.2.
Таблиця 1.3 – Зміст та характеристика дидактичних одиниць навчального матеріалу програми гуртка «Макраме»
№ ДО |
Назва дидактичної одиниці |
Зміст дидактичної одиниці |
1 |
2 |
3 |
ДО 1 |
Короткі відомості з історії виникнення макраме |
Історія вузликового плетіння обчислюється тисячоліттями. Почалася вона з того часу, коли людині знадобилося з'єднати два кінці нитки і він зав'язав перший вузол. Пізніше первісні мисливці з шерсті тваринних і болотяних трав плели мережі. Спочатку людина робила примітивні, безвузлові сітки (рис.1.1)
Рисунок 1.1 – Безвузлові сітки . Стійкіша форма полотна мережі вийшла тоді, коли нитки почали скручувати між собою (рис. 1.2).
Рисунок 1.2 – Скручуванні нитки між собою У скандинавських музеях можна побачити залишки таких стародавніх кручених мереж, зроблених з липового лика, що збереглися до наших днів. Цей метод плетіння застосовують і в наші дні рибаки Мальти і Канарських островів при виготовленні кришок до корзин. На зміну безвузловим прийшли сітки на основі «свайний» (рис. 1.3)
Рисунок 1.3 – «свайний» вузол і «перуанського» (рис. 1.4) вузлів. Такі сітки плели рибаки Перу, жителі Океанії і стародавні африканські рибаки з басейну річки Конго.
Рисунок 1.4 – «перуанський» вузол У міру вдосконалення матеріалу для плетіння все важче було зберегти постійну форму ячейки сітки. Потрібні були нековзні вузли. Такими вузлами стали «рифовий» (рис. 1.5) |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
Рисунок 1.5 – «рифовий» вузол і «ткацький» (рис. 1.6). Виготовлення сітей за допомогою ткацького вузла практикувалося на північному заході Європи дуже давно. У фінських болотах 50 років тому були знайдені залишки сітей часів кам'яного століття.
Рисунок 1.6 – «ткацький» вузол Впродовж всього свого шляху розвитку людство відносилося до вузлів порізному. Були періоди, коли вузли просто забороняли. Серед багатьох табу, дотримання яких припало на долю римських сенаторів, була заборона мати на одязі хоч би один вузол. Табу на вузли існувало в Лапландії, Ост-індії, у приморських даяков і у жителів північної частини острова Целебес (Індонезія). На Русі в'язати вузли – «наузить» означало «чаклувати, знахарювати, ворожити» – так пише про це В.І.Даль. Християнством на Русі засуджувалося носіння вузлів-амулетів. Але таке відношення до вузла було недовгим і не повсюдним. Деякі народи, навпаки, вважали, що вузли приносять відому користь, – про це писав римський історик Пліній Старший (1 століття). Люди того часу, наприклад, вірили, що за допомогою розв'язування і зав'язування вузлів можна вилікувати грижу. Застосовували їх і для лікування переломів. На сході в давнину існувала вузликова грамота, завдяки якій люди збирали і зберігали потрібну інформацію. На грецьких вазах часто зустрічається зображення Геркулеса, одягненого в шкуру лева. Передні лапи звіра зав'язані на грудях вузлом, який люди так і назвали геркулесовим (рис. 1.7).
|
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
Рисунок 1.7 – Геркулесів вузол Цим вузлом зав'язані кінці одягу на плечах персонажів єгипетських фресок і стебла лотосів на золотих нагрудних прикрасах фараонів. Стародавні греки були упевнені в магічній силі геркулесова вузла. Воїни з його допомогою перев'язували собі рани. Моряки плели ланцюжки і прив'язували їх на вершини щогл, свято вірячи, що вони убережуть їх від бід. У Стародавній Греції за часів народних гулянь пропонувалося розв'язати і зав'язати такий складний вузол, як «турецький» (рис. 1.8). Це служило своєрідним змаганням
Рисунок 1.8 – Турецький вузол в спритності. «турецький вузол», можливо, і є тим легендарним гордієвим вузлом, розплутування якого, по стародавніх легендах, обіцяло владу над Азією. А легенда така. Син фрігийського бідняка Гордія Мідас, коли в країні почалася смута, на возі отця прибув в Народне зібрання і був проголошений царем. Цей простий віз з хитромудрим вузлом з лика дикої вишні на дишлі Мідас підніс в дар зевсові, і з тих пір вона знаходилася в палаці. Олександр Македонський знав легенду про удачливого царя з народу, і йому дуже хотілося побачити знаменитий віз і хитромудро сплетений вузол, розплутування якого, згідно стародавньому пророцтву, обіцяло владу над Азією. За одними джерелами, що дійшли до нас, Олександр не міг розплутати гордіїв вузол і, вихопивши меч, розрубав його; по інших – цар витягнув кілочок, розплутав вузол і зняв ярмо, чим і підтвердив своє право бути володарем Азії. Розквіт макраме відноситься до 9 століття до н.е. Саме з |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
того часу є видимими витоки створення виробів з вузликового плетіння. Родоначальниками макраме вважають моряків, які в годинник дозвілля плели ланцюжки, кулони, талісмани і дарили їх друзям в далеких країнах. У 14 столітті моряки ознайомили з мистецтвом плетіння жителів Іспанії, Індії, Китаю. У кафедральному соборі в Мадриді знайдені малюнки узорів і вузлів макраме того часу. Тоді ж макраме стало відоме і популярно в Італії. Плетеним мереживом прикрашали покривала, завіси, одяг. Були відкриті і перші школи макраме. У Туріні, наприклад, Валентина Кавандолі навчала плетінню дітей у віці 5-6 років. Вона ввела новий прийом плетіння, який тепер носить назву «Кавандолі». Цей прийом побудований на використанні ниток двох кольорів в плетінні репсового вузла (рис. 1.9).
Рисунок 1.9 – Узор «Кавандолі» Вироби макраме відображали в своїх полотнах і художники. Одним з перших це зробив Сандро Ботічеллі. У картині «Поклоніння волхвів» (1476-1477гг.) на одному з персонажів надіта шапочка макраме. У 17 столітті макраме з Італії розповсюдилося до Північної Європи і Північної Америки. Тоді ж воно стало дуже популярним в Англії. В ті часи багато модниць Європи прикрашали свій одяг вузликовим мереживом. Мистецтвом плетіння у всі часи володіли дуже небагато майстрів. Вони створювали прекрасні зразки плетених виробів: штори, покривала, чохли для музичних інструментів. Мереживо, яке вони плели із золотих ниток, прикрашало одяг осіб духовного і королівського сану. Як би надовго не забувалося мистецтво плетіння, воно відроджувалося з новою силою і не тільки набувало нових рис, але і міняло свою назву. У різні часи мистецтво плетіння називалося: квадратне плетіння, вузликове мереживо, вузликова бахрома. І лише в 19 столітті цей вид рукоділля, ремесла і мистецтва почали називати макраме. У перекладі з турецького «макрама»- це шарф або серветка з бахромою, в |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
перекладі з арабського «міг рамах»- це бахрома або шарф, прикрашений плетеним мереживом. Нова хвиля відродження макраме почалася в 19 столітті. Зразки плетених виробів того часу, що зберігаються в різних музеях миру, виконані в основному на основі горизонтального вузла (репсового або подвійного) у всіх варіаціях: ромби, ланцюжки, куточки, клітинки. Для плетіння тоді застосовували різноманітні матеріали: шовкові і бавовняні нитки, шовковий шнурок, золоту канитель, шерсть. З двадцятих років нашого століття макраме знов відроджується і входить в моду. Плетеними виробами - килимами, серветками, абажурами, ширмами, а пізніше і шторами, кашпо – почали прикрашати кімнати. Плетені панно почали комбінувати з ткацтвом. Макраме знайшло широке застосування і при створенні таких предметів, як гойдалка, гамак, альтанка. Зараз можливості макраме ще більш розширилися. Як і раніше використовуючи макраме для прикраси одягу і інтер'єру кімнат, до нього поступово почали звертатися і при оформленні громадських приміщень. Так, в інтер'єрі кафе «Пасиматімас» в Каунасі (художник В.Барткувене) використано поєднання макраме і ткацтва. На стінах там розміщені декоративні елементи, виконані з мотузка. Плетені світильники вдало поєднуються з переважаючим теплим коричневим кольором приміщення. Основним же елементом оформлення є панно-макраме. У одному з Палаців культури Красноярська вікна прикрашені шторами макраме. При оформленні спектаклю «Дон Кіхот» декоратори музичного театру ім. К. С. Станіславського і в. І. Неміровіча-данченко в Москві використовували техніку макраме.
|
ДО 2 |
Матеріали для плетіння макраме. |
Для макраме, як виду декоративної обробки, підходять будь-які кручені нитки - головне, щоб структура, щільність, колір вибраних ниток підходили до тканини, до якої прикріплятиметься мереживо. Можна використовувати бавовняні, льняні, шовкові, шерстяні нитки, а також люрекс, шнури різної товщини, сутаж. Часто узори макраме плетуть з бахроми ниток основи тканини оброблюваного виробу. Cутаж, білизняний і прядивний мотузок, соломка синтетична, шовковий шнур, бавовняні нитки № 0, суворі нитки, кордова бавовняна і шовкова волосінь, шовковий кручений або |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
шторний шнур. Плетене полотно можна обробити дерев'яними і керамічними намистами. Для кашпо і абажурів стануть в нагоді металеві, пластмасові і дерев'яні кільця. У продажі ви знайдете безліч різноманітних ниток, які можуть використовуватися для плетіння мережив в техніці макраме. Запам'ятаєте: чим товще нитка, тим більше її буде потрібно для роботи. Армовані нитки: Тонкі і міцні бавовняні нитки, які добре підходять в першу чергу для прикраси виробів, що вимагають частого прання. Для мережив макраме зазвичай використовують нитки № 50, 70 або 80. Найпоширеніші марки: Specialdentelles-dmc, Anchor, Schurer: це щільні і блискучі нитки будь-яких квітів і відтінків, які продаються в котушках п'ятиграмів. У продажу також є котушки двадцятиграмів мазкі Unitas. Використовувати армовані нитки рекомендується досвідченим майстрам техніки макраме. Бавовняні нитки perle: Блискучі нитки широкої колірної гамми (колір нитки позначений номером на етикетці), продаються в мотках по 10 р. При роботі з такою ниткою слід враховувати її властивість легко розкручуватися на окремі ниточки. Нитки perle чудово поєднуються з нитками муліне, за допомогою яких можна прикрасити вишивкою готовий виріб з макраме. Муліне можна використовувати і для плетіння макраме, хоча це не самий відповідний матеріал для такого рукоділля - краще обмежитися невеликими деталями. Люрекс: Срібні або золоті нитки, придатні для будь-яких робіт в техніці макраме. Нитки мазкі Vascello Bleu №50 продаються в котушках (183 м нитки на котушці). З люрексу можна робити браслети, брелоки і інші прикраси, за бажанням вплітаючи бісер і намистини. Виходять неймовірно красиві вироби, що нагадують філігрань. Не рекомендується використовувати в роботі початківцем. Шовкові нитки: Блискучі тонкі нитки № 100. Використовуються для витонченої обробки білизни і інших вишуканих виробів. Бавовняні нитки х/б: Існує безліч типів і марок бавовняних ниток (далі х/б ниток), які ідеально підходять для макраме. Широкий асортимент х/б ниток дозволяє найточніше підібрати матеріал до певного виду роботи. Зазвичай використовуються для того, що в'яже мережив |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
гачком; для макраме краще брати нитки №№8, 10, 12, 16 і 20. Шнури (рис. 2.1): Найбільш відповідний матеріал для
Рисунок 2.1 – Шнури прикраси різних предметів і виготовлення біжутерії. У продажу є різноманітні шнури, які за допомогою умілих рук майстра можуть перетворитися на чудові аксесуари: пояси, браслети, брелоки, гаманці, сумочки і так далі Сизаль — популярний матеріал, який часто використовується для створення різнихх аксессуарів (рис.2.2).
Рисунок 2.2 – Сизаль Тканини (рис. 2.3): Мережива макраме можуть чудово доповнювати вироби з тканини (рушники, скатертини, серветки і ін.). Окрім льняних і х/б тканин, які можна
Рисунок 2.3 – Тканини придбати по метражу в текстильних магазинах, існують тканини у відрізах, призначені спеціально для макраме. Вони вже мають заготівку у вигляді бахроми - це нитки основи, які при подальшій обробці можна скручувати між собою. |
ДО 3 |
Допоміжні інструменти та обладнання для роботи |
Інструментів для плетіння макраме буде потрібно небагато (рис.3.1), притому всі вони прості: • подушка для плетіння; • шпильки з великими головками; • ножиці; • сантиметрова стрічка; |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
Допоміжні інструменти та обладнання для роботи |
• сантиметрова стрічка; • в'язальні гачки, тонкий і товстий, для простягання ниток в складних узорах; • спиця необхідна при розв'язуванні неправильно затягнутих вузлів; • важки для витягування і вирівнювання плетених виробів. Іноді потрібні невеликі струбцини - пристосування типу лещат.
Рисунок 3.1 – Допоміжні інструменти для макраме Подушка. Робоча підстава для плетіння - стійка, в міру жорстка подушка. Чим зручніше цей інструмент, тим швидше йде робота. Різновидів подушок так само багато, як і її замінників. Замість старовинної традиційної подушки із струбцинами (рис. 3.2), набитої тирсою або піском (їх ще
Рисунок 3.2 – Подушка із струбцинами обважнювали шматком свинцю), тепер користуються дошкою з пінопласту або м'якого дерева. Годиться і шматок фанери або товстого картону розміром 200 х 400, 300 х 400, 300 х 500 мм. На нього кладуть шар поролону, повсті або вати завтовшки 5-6 см і обтягують темним сукном, однотонним сатином або неяскравою клітчастою тканиною. Якщо тканина тонка, підкладають клейонку(рис.3.3).
Рисунок 3.3 – Плоска подушка |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
Рисунок 3.3 – Плоска подушка Найбільш зручна подушка з невеликим нахилом (рис. 3.4) Щоб подушка була стійкою, її можна закріпити
Рисунок 3.4 – Подушка з нахилом до столу струбцинами. Деякі люблять працювати з подушкою у формі циліндра (діаметр 12-15 см,довжина 30-40 см). Її можна замінити валиком від м'яких меблів, зафіксувавши таку підставу в коробці (рис. 3.5а) або на спеціальних козлах (рис.3.5б).
Рисунок 3.5 – Подушка у формі циліндра зафіксована у коробці (а) і на спеціальних козлах (б). Нарешті, можна використовувати спинку м'якого стільця або крісла. Шпильки. Під час плетіння їх завжди тримають під рукою, уколовши в краї подушки. Ними фіксують окремі вузли і фрагменти виробу і надають потрібну форму плетеному полотну. Шпильки повинні бути довгими, щоб не загубилися в полотні, і достатньо міцними, щоб не зігнулися. |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
Звичайні короткі кравецькі шпильки з маленькими головками не підходять, для плетіння потрібні декоративні з пластмасовими головками. Міцні шпильки з красивими яскравими головками можна зробити самим. Для цього візьміть швейні голки 10 або великі штопальні голки, а також пластмасові кульки, намистинки або мозаїчні фішки. Вушко голки розжарте на вогні і швидко проткніть їм кульку до середини, залиште на нім голку і дайте остигнути. Важки. Вони знадобляться для того, щоб зволікати прив'язані до них частини плетіння, які не беруть участь в роботі. Важки можна виготовити з підручних матеріалів: залежно від розміру виробу і довжини ниток вони можуть бути великими (наприклад, пластикова пляшка з водою) або маленькими (можна узяти звичайну цибулину, обв'язавши її ниткою). Обладнання для плетіння Техніка вузликового плетіння практично не вимагає складних або спеціальних пристосувань. Для зручності плетіння замість рекомендованої напівм'якої подушкипропонується нескладне пристосування, представлене на рис. 3.6. З його допомогою можна плести з ліцьовоїі виворотної
Рисунок 3.6 – Пристосування для плетіння сторін не знімаючи з навішування основну нитку, а головне, легко і зручно плести вироби на вазі. Представлені пристосування легко переобладнати для плетіння круглих і овальних виробів (салфеток, декоративних тарілок)(рис. 3.7).
|
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
Рисунок 3.7 – Пристосування для плетіння круглих і овальних виробів
На рис.3.8 показане пристосування для розкручування канатів, шнурів, ниток.
Рисунок 3.8 – пристосування для розкручування Для переобладнання понадобится котушка, ручна дриль, планка з п'ятьма отворами, дерев'яний валик з ручкою і п'ятьма петлями. Електропрядка власного виготовленя дає можливість скрутити нитки будь-якого діаметру. Нарис. 3.9 показано пристосування для плетіння
Рисунок 3.9 – пристосування для плетіння головних уборів
головних уборів, а на рис. 3.10 – закріплення колодки при |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
Рисунок 3.10 – Закріплення колодки при плетінні взуття плетінні взуття. На рис.3.11 представленепристосування
Рисунок 3.11 – Пристосування для плетіння лежачи для плетіння лежачи (функціональне ліжко), а на рис. 3.12 - пристосування для інвалідів (у колясках).
Рисунок 3.12 – Пристосування для інвалідів Плетіння за зручним пристосуванням однієї і іншої руки, поперемінно, дозволить уникнути одностороннього нахилу тулуба і збереже поставу, і не тільки збереже, але і виправить її дефекти. |
ДО 4 |
Кольорова гармонія для плетених виробів. |
У плетінні кольоровими нитками значну, якщо не головну, роль грає вибір кольору. Колірне поєднання володіє великоюемоційною виразністю і діє на людину певною психологічною дією. Кожен колір створює певне враження: Синій – створює врівноваженості і упевненості Фіолетовий – народжує відчуття тяжкості і замкнутості; Зелений – втілює спокій, отдих, знижує нервове напруження; Жовтий – створює відчуття легкості і смутку; Червоний – живий, активний, збудливий; |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
Білий – це чистота, порядок, він нейтральний по відношенню до іншихкольорів, але в той же час підсилює їх. яркість. Здавна поміж. простого люду символічні визначення кольору: Червоний – символ краси, любові, мрії, перемоги, щастя, сонця, що дарує життя; Блакитний – символ милосердя; Жовтий – увага до благань, розлука; Белий – добродетель, непорочність; Зелений – достаток. При підборі кольору в плетених виробах необхідно піклуватися не тільки про співвідношення кольору частин фрагмента, але і фону, на якому їх распологают. Білий колір, наприклад, добре сочетаєтся з будь-яким кольором і служить хорошим фоном. Відмінним фоном може бути бежевий, димчастий, молочний, голубувато-сірий, світло-сірий кольори. Сірий колір різного відтінку служить завжди прекрасним фоном. Темні тони, особеливоо чорний колір, слід вводити обережно і лише для того, щоб відтіняти інші кольори. Для пом'якшення контрасту чорний колір можна замінити коричневим або темно-сірим. Підбираючи колірне співвідношення для плетених виробів, необхідно враховувати їх призначення, розмір і розташування. Тони можуть бути самими різними, бажано, щоб переважали світлі, малонасищені, перехідні в півтону. Існує спорідненості кольорів, завдяки яких можлива заміна яскравого кольору однорідним бляклим. Чисто рожевий колір можна замінити сірувато-рожевим. Трохи інакше йдуть справу, якщо весь виріб захочете витримати, наприклад, в темніших тонах. У такому разі найсвітліші тони заміните середніми, середні - темними, а темні - зовсім темними. Кожен колір з гаммою всіх його відтінків має свій, характер. У красного кольору велика різноманітність відтінків: від ніжно-рожевого та темно-червоного. До червоно-оранжевої гами належать кольори: огнено-червоний, керпічний, відтінки мідь, теракота, іржа, каштаново-червоний, коричнево- красний До золотисто-жовтої, гамми відносяться кольори: золотисто-металевий, соломенно-жовтий, темно-янтарний, |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
слонової кістки, гірчично-жовтий. Немає можливості описати гамми всіх квітів, але, знаючи їх поєднання, можна пожвавити вироби яскравими тонами і пом'якшити спокійнішими. Врахуйте, непривабливих кольорів по суті немає. Деякі відтінки можуть показатися непривабливими, але в поєднаннях мають свою красу. Просто при виборі кольору не треба бути дуже боязливим або дуже сміливим: не слід вибирати дуже чорний колір або сліпуче білий, потрібні тони і півтони. Кожному кольору можна знайти який гармонує з ним колір (див. табл. 5.1). Таблиця 5.1 – Колірні поєднання для плетених виробів
|
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
Що стосується моди квітів, то вона міняєтся, а завжди модними залишаються строгий чорний колір і «вінчальна» білизна. Успіх красивих поєднань кольорів залежить від художнього смаку і розуміння виконавця. Уміло використовуючи властивості кольору, правильно вибравши колірну гамму, можна виплести по-справжньому красиві вироби. |
ДО 5 |
Підготовка ниток до роботи. |
Нитки і шнури Нарізав .для роботи нитки. обов'язково закріпыть їх кінці, щоб вони не розкручувалися. Для цього на кожному кінці нитки зав'яжіть вузол «мушка» (рис. 5.1). Він може бути лівим (рис. 5.1А) і правим
А Б Рисунок 5.1 – Вузол «мушка»: А – Лыва «мушка»; Б – Права «мушка» (рис. 5.1Б), його зручніше виконувати будь-якою рукою. На рисунках показана послідовність зав'язування такого вузла в лівому і правому варіантах (а, б, в). Принципової різниці в тому. Яку «мушку» зав'язувати - ліву або праву, – ні; головне, щоб було зручно дня рук.. У кожного вузла є своє графічне зображення, яке застосовується в малюванні схем плетіння макраме, «Щоб не малювати, складне переплетення ниток, використовують прості графічні символи. Графічне позначення вузла «мушка» - буква М в крузі. Для кожного предмету і матеріалу слід підібрати відповідний узор. Характерним завершенням виробів макраме є бахрома,має декоративне значення, її збирають в єдину об'ємну кисть або розподіляють на не великі кисті. На кінці ниток бахроми нанизують різні намистини, які закріплюють вузлами-мушками. Можна використовувати бісер і стеклярус самих різних кольорів, крупніші намистини – скляні, керамічні або пластмасові. Вони дадуть виробам родзинку, підкреслення її фактуру. Особливо популярний цей прийом при оформленні кулонів, підвісок, сумочок. |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
У деяких виробах кінці ниток можуть бути непомітно приховані на виворітній стороні при закінченні .работи. При плетінні мережив в техніці макраме сначала слід освоїти утворення різних вузлів, потім сплести зразок і лише після цього приступати до створення визначеного виробу. Коротко про порядок роботи на основі. До началу роботи слід визначити орієнтовну довжину ниток для утворення плетеного вузла або узору. Слід розуміти, що мова йде завжди про подвійну нитку (шнурі). Тобто привизначенні довжини нитки потрібно пам'ятати» що вона повина бути приблизно в шість разів довше задуманого виробу. Перш ніж приступити до створення великої роботи, слід зробити пробні узори» на яких можна перевірити правильність розрахунків потреби в матеріалі. Довжину нитки, необхідну для вибраного узора, визначають» розділивши довжину виробу на десять і помноживши на визначену раніше довжину нитки, При виготовленні невеликих предметів довжина робочих ниток невелика, а при створенні великих виробів відповідно увелічиваєтся і це утрудняє роботу. Якщо дуже довга нитка заважає, її можна укоротити. Для цього її намотують на дерев'яні або гумові шпульки з розрізом на одному кінці і прікрепляют мереживним вузликом. Зайву нитку намативают на шпульку знизу. Потім великим і вказівним пальцями лівої руки натягують
Рисунок 5.2 Намотування ниток нитка над шпулькою, справа зверху набирають дві ієтлі і затягують. У розрізі закріплюють нитку, щоб вона не розмотувалася. Нитки середньої дайни намотують на пальці у вигляді вісімки і закріплюють (рис, 5.2). Можна скористатися і іншим способом: майже всю нитку намотують на два пальці і за-тягивают простій петлею так, щоб з середини мотка нитка легко і вільно витягувалася. |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
Перед початком роботи готують відповідну кількість ниток. Вони діляться на основні і робочі. Перші в плетінні узору не беруть участь. Вони є основою кріплення робочих ниток. Довжина нитки основи повинна трохи перевищувати довжину передбачуваного виробу. На кінцях цієї нитки утворюють по простому вузлику і булавками кріплять її у верхнього краю основи, створюючи простір для плетіння узору наміченого виробу. Узор набирається робочими нитками. Форму предметів складної конфігурації утворюють по викрійці, на якій відмічені головні контури узору. Для роботи необхідно нарізувати відповідну кількість шнурів або ниток певної довжини. Нитки нарізують довше за виріб в відповідне число разів (довжина ниток буде вказана в кожному виді окремо). Якщо
нарізані нитки мають недостатню
довжину, то місце з'єднання можна
непомітно приховати таким чином: за
3-4 см від кінця кожної нитки зрізають
половину її товщини і на один з кінців
наносять бисщюсохнущий клей Рисунок 5.3 – Склеювання ниток (рис, 5.3), потім кінці складають докупи і скручують по напряму нитки. Щоб кінці ниток не кошлатились, їх вмочують в клей. При закладенні нитки відігніть її на зворотну сторону плетіння, акуратно подшийте кінці і відріжте зайве ножицями. Нитка на оборотній стороні можна також підклеїти клеєм ПВА (після висихання він не залишить плям і стане прозорим), а капронову - приварити гарячим паяльником або прибором для випалювання по дереву. |
ДО 6 |
Способи закріплення нитки |
Кріплення ниток Види закріплення ниток на основу. Будь-яке об'ємне плетіння починається з прикріплення ниток (шнурів) до основи. Як основа можна використовувати таку ж або товщу нитку, дріт каркас або дерев'яну паличку. Нитки складають удвічі, петливши перекидуєтся через горизонтальний шнур або планку яка повинна бути надійно зафіксована (інакше в процесі роботи вони можуть разболтаться на основі і тим самим порушити узор). У петлю протягують кінці ниток. Таким способом нав'язують необхідну кількість ниток з урахуванням їх товщини і ширини виробу, Залежно від того, як прокладена перша |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
нитка, перший ряд сприймається по-різному: або вузликами зверху, якщо робоча нитка протягнута петлею над горизонтальною основою і в цю петлю витягнуті кінці нитки; або узелками знизу, якщо робоча нитка протягнута під горизонтальною основою і кінці витягнуті че-рез петлю, Потім виконують те, що в'яжуть різніх вузли по вибраній схемі. Існує безліч видів кріплення ниток – від простих до складніших, декоративних . Виходячи з функцій нитки, вони підрозділяються на основні нитки нав'язування і робочі. Як правило, основні нитки нав'язування в утворенні узору не беруть участь (окрім поясів, ремінців для годинника і т. д.). Основну нитку нав'язування в декоративних настінних прикрасах, завісках, килимах можна замінити планкою, в сумочках - рамкою і так далі Основну нитку приколюють або прив'язують до набивної основи. Простий вид кріплення Нитку можна прикріпити до основи трьома способами; у будь-якому випадку її перегинають навпіл або залишають один кінець довше залежно від виду вузла. 1-й спосіб. Створену петлю кладуть зверху на основну нитку, петлю загинають за основну нитку, і обидва кінці протягують через петлю (рис. 6.1 а).
Рисунок 6.1 – Способи кріплення ниток 2-й спосіб. Петлю поміщають під основною ниткою, загинають її вперед над основною ниткою, і кінці нитки протягують через петлю (рис, 6.1 б). 3-й спосіб. Щоб не просвічувала основа, нитку спершу закріплюють за зразком, вказаному на рис, 6.1 б, а потім обидва її кінця ще раз закріплюють, кожен зі свого боку (рис. 6.1 в). |
ДО 7 |
Вузли із однієї нитки. |
Із сотень вузлів, відомі людям з древніх віків, використовують в макраме не так а ж багато. Повезло тільки самим красивим, а також і простим, но вісьма необхідними для плетіння різноманітних цепочок і сіток. Частіше встого |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
сітки і цепочки створюють спокійний одноманітний фон, і на ньому прикрасно читається (видно) основну композицію із вузлів. Вузли, з якими ви познайомитесь, на перший погляд здаються дуже різними, но при іх виготовлені часто використовують один і той же приклад вузла. Ця відмінність вузлів допомагає бистро вивчити і запамятати способи їх виготовлення. Простий вузл (рис. 7.1). Це наш старий вузл «вузл на щастя» (рис.7.1, а,б). Прийшов він
Рисунок 7.1 – Простий вузл до нас із глибокої давнини і опинився настільки живучим і необхідним, що теперішнє вузликове плетіння також не може обійтися без нього. В літературі по рукоділлю згадується декілька назв простого вузла: петельний, круглий, пальцевий, обичний, вузл «через руку». Один із древніх назв – «калач», дане за похожість з хлібним калачом (рис. 7.1,в). Цей вузл – символ доброго урожаю і ситотого життя. Для тренування підготуйте моток світлої товстої нитки діаметром не менше 5мм. Попробуйте зав’язувати вузл двома способами, і в залежності від цього він буде називатись простим лівим або простим правим. Лівий простий вузл (рис. 7.2).
Рисунок 7.3 – Правий простий вузл Знову приколіть нитку довжиною 30 – 40 см. Петлю для правого вузла утворюють справа від натянутої нитки, тому натягуйте нитку лівою рукою, а вузл зав’язуйте правою. |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
Правий простий вузл (рис. 7.3). При виконанні вузлів нитку можна заводити не тільки з лицьової, но і з виворітньої сторони. Вузл «капуцин» Древні жителі Перу - інки - використовували цей вузол в вузликовому листі ( кіпу). Красива форма вузла і виразна фактура зробили його популярним в декоративному сучасному плетінні. Існує два способи в’язання вузла «капуцин»: 1-й спосіб (рис. 7.4).приколіть до подушки півметрову нитку і
Рисунок 7.4 – Вив’язування вузла «капуцин» 1-м способом візьміть її правою рукою, враховуючи, що головний вузол розміститься значно нижче цього місця. Злегка натяніть нитку і лівою рукою створіть петлю зліва, як при вивязуванні лівого простого вузла. Лівою рукою замкніть переплетення ниток, а правою обмотайте вільним кінцем праву частину петлі 3 – 4 рази. В праву візьміть вільний кінець, лівою заберіть з переплетення ниток і розмістіть трошки вище вузла. Зараз різким рухом потягніть нитку в протилежні сторони – на нитці створились поперечні витки – це і є вузл «капуцин» Інколи поперечні витки перетинає вертикальна перекладинка, яка псує вид вузла. Вона получаєтся у тому випадку, коли вузол «капуцин» закінчують інакше: лівою рукою затискають витки і ковзають ними по натягнутому мотузку вниз. 2-й спосіб (рис.7.5). Цей спосіб є важчим, но зато вузл виходить
Рисунок 8.5 – Вывязывание узла «капуцин» 2-м способом більш чіткішим і завжди без вертикальної перекладинки. |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
Прикрепіть до подушки нитку довжиною 50см й утворіть початкову петлю зліва, як при виконанні лівого простого вузла. Затисніть місце перетину ниток лівою рукою і натяніть нитку. В праву руку візьміть кінець нитки і дуже вільно обмотайте нею зліва направо натягнуту нитку і потім знизу в зафіксовану петлю. Тепер заберіть ліву руку, а правою потяніть за вільний кінець – утвориться вузл «капуцин». Вузл «вісімка» (рис. 8.6) Даний вузл прийшов до нас так само із древньої вузликової
Рисунок 8.6 – Вузл «вісімка» гармонії, як і вузл «капуцин», і находить замітку не тільки в декоративному плетінні, але і в повсякденному житті. Закріпіть нитку на подушці. Візьміть в праву руку середню частину нитки, в ліву – її нижній кінець і заведіть її зліва направо на середню частину нитки – утворилась петля зліва. Тепер обігніть кінцем середню частину нитки (рис. 8.6 а) і опустіть його зверху в петлю (рис. 8.6 б). Притримуючи правою рукою середню частину нитки, лівою протяніть за нижній кінець – вузл готовий (рис. 8.6в). його можна затягнути сильніше (рис. 8.6 г). |
ДО 8 |
Виготовлення петельних вузлів |
Петельний вузол Ще одна назва цього вузла – «горизонт». Він може бути правим або лівим залежно від робочої нитки. Ліві і праві вузли є дзеркальним відображенням один одного. Зазвичай ліві вузли виконують лівою рукою, а праві - правою. Лівий петельний вузол можна виконати двома способами. При першому способі (рис.13.1) складіть нитку удвічі, причому лівий
Рисунок 13.1 – Лівий петельний вузл |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
кінець нитки повинен бути довше правого в 2 рази, і закріпіть на подушці для плетіння. Права нитка - вузликова, ліва - робоча. Натягніть вузликову нитку і покладіть на неї робочу. Потім зробіть виток робочою ниткою навколо вузликової і витягніть її поверх робочої. Затягніть вузол, що вийшов. Решту вузлів слід плести так само, не випускаючи вузликову нитку з рук. При другому способі (рис. 13.2)покладіть робочу нитку під
Рисунок 13.2 – Правиі петельний вузл вузликову. Обігніть її і випустіть під робочою ниткою. Правий петельний вузол виконується точно так, як і лівий. Єдина відмінність – це зміна місцями робочої і вузликової ниток. Права нитка – робоча. Вона повинна бути довшою. Ліва нитка - вузликова, коротша за праву нитку. Вузл «косичка» (рис.13.3). Викладаємо нитку на подушку
Рисунок 13.3 – Вузл «косичка» горизонтально. Лівий кінець нитки заколюємо, правий – заводимо петльою вліво (рис. 13.3,а). Викладаємо правий кінець нитки 2 петльою на лівий кінець нитки 1(рис. 13.3,б). Довгу петлю зправа перевертаємо «вісімкою» (рис. 13.3,в). Правим кінцем нитки зліва направо починаємо прошивати лінії вісімкою (рис. 13.3,г). Отримуємо «косичку». Вузл «хвиля» (рис. 13.4). Викладаємо нитку на подушку горизонтально. Правий кінець нитки заколюємо. Лівим кінцем нитки робимо петлю по низу вправо і обкручуємо |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
центральну частину нитки декілька разів зправа наліво (рис. 13.4). Затягуємо
Рисунок 13.4 – Обкручування нитки петлю (рис. 13.5)
Рисунок 13.5 – Вузл «хвиля» Вузл «петля» (рис. 13.6). Викладаємо нитку на подушку
Рисунок 13.6 – Вузл «петля» горизонтально. Правий кінець нитки заколюємо. Лівий кінець прокручуємо зліва направо декілька разів (рис.13.6,а). Утворилась петля зі спіраллю, протяніть ліву нитку крізь петлю (рис.13.6,б). Затяніть петлю. |
ДО 9 |
Види плоских вузлів |
Плоскі вузли. Поверхня полотна, виконана такими вузлами, буває рівною і плоскою (звідси і назва вузлів). Узор виходить однаковим з обох боків (двосторонній) і тому рекомендується для штор, завіс і інших речей, у яких видно виворіт. Плоский вузол може бути одинарним і подвійним. Коли їх сполучають разом, отримують витончені ажурні узори, оригінальні шнури. Одинарний плоский вузол (або схрещений, гвинтоподібний, такий, що скручується, косообразний і напіввузол). Відріжте 2 метрових нитки, складіть кожну удвічі так, щоб один кінець був довший за інше в 4 рази (20 і 80 см) і закріпіть їх першим способом, розташувавши короткі кінці посередині, а довгі по краях вийшли 4 нитки (2 середні, на яких нав'язують вузли - вузликові (або нитки основи); 2 крайні, якими зав'язують вузли - робочі (затяжні, |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
такі, що обплітають). Вузликові нитки під час плетіння майже не убувають, тому достатньо, щоб вони були трохи довші за виріб, робочих ниток витрачається в 4, а іноді і в 6 разів більше, тому вони повинні бути довше вузликових. Плоский вузол може бути лівим і правим. Одинарний лівий плоский вузол (рис. 9.1). Плетіть його так: візьміть в ліву руку ліву робочу нитку, зігніть її під прямим кутом і
а б в Рисунок 9.1 – Одинарний лівий плоский вузол покладіть поверх двох вузликових (2-а і 3-а). Потім правою рукою покладіть праву робочу нитку (4-а) поверх лівої (1-й), заведіть під обидві вузликові і витягніть лівою рукою поверх лівої робочої з петлі, що утворилася між вузликовими і лівою робочою ниткою. Потягніть одночасно в протилежні сторони ліву і праву робочі нитки і затягніть вузол. У момент затягування необхідно туго натягувати вузликові нитки, покладете їх зверху на середній палець лівої руки і затисніть між середнім і безіменним пальцями. Продовжуйте зав'язувати вузли, вони почнуть повертатися ребром управо (чим товще нитка, тим швидше). Не слід їх випрямляти, а, навпаки, поверніть роботу теж управо на 180°. Якщо зав'язувати рівні, акуратні вузли, то вони перекручуються через однакові інтервали і вийде красивий витий шнур з напрямом витків зліва направо (рис. 9.2).
Рисунок 9.2. – Витий шнур з напрямом витків зліва направо |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
Одинарний правий плоский вузол. Відріжте 2 метрових нитки і навісьте на основу, перепустившись вузликові кінці на 20, а робочі - на 80 см. Правий вузол (рис. 9.3, а) починайте з
Малюнок 9.3. - Одинарний правий плоский вузол
правої робочої нитки (4-а), візьміть її в праву руку, зігніть нитку під прямим кутом, покладете поверх двох натягнутих вузликових (2-а і 3-а). Лівою рукою покладіть ліву робочу нитку (1-у) поверх правої робочої, заведіть під обидві вузликові і правою рукою витягніть її поверх правої робочої нитки з петлі між вузликовими і правою робочою ниткою (мал. 9.3, б). З одинарних правих плоских вузлів виходить шнур з напрямом витків справа наліво. Найчастіше використовують виті шнури одного напряму, але якщо в узорі вони поряд, то краще сплести їх з поворотом витків в протилежні сторони.
Подвійний плоский вузол (подвійний напіввузол, що квадратний, такий, що обхвачує) - один з основних вузлів плетіння. Умовне позначення вузла див. рис.9.4
Рисунок 9.4. – Умовне позначення подвійного плоского вузла Закріпіть на основі 2 нитки по 1 м, перепустившись 20 і 80 см. Сплетіть спочатку лівий одинарний плоский вузол (мал. 9.5,а) і відразу під ним правий (мал.9.5,б) - вийде подвійний плоский вузол (мал. 9.5,в). У закінченого вузла зліва повинна бути видна вертикальна перекладинка (мал. 9.5,г). Якщо вузол
|
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
Рисунок 9.5. - Подвійний лівий плоский вузол починають плести з правого одинарного плоского вузла, то перекладинка буде справа (рис. 9.6,а, б, в, г).
Рисунок 9.6. – Подвійний правий плоский вузол Геркулесів вузол (див. рис. 9.7) – це перший і основний вузол макраме. Тому спробуємо його зав'язати. Укладіть на подушці вертикально 2 шнури по-10-см. Кінець кожної із їх закріпіть шпилькою. Заведіть праву нитку під ліву, а ліву – знизу вгору і в петлю (рис. 9.7, вгорі). Тепер праву нитку укладіть на ліву, а ліву - зверху вниз і в петлю (рис. 9.7. внизу). Затягніть отриманий вузлик.
Рисунок 9.7. – Геркулесів вузол Перший плоский вузол. Закріпіть на основі 2 нитки нерівним кріпленям. У вас вийшли 4 кінці (нитки). Розподіліть нитки (рахуючи їх зліва направо, так само як зроблено на рис. 9.8) : нитки 1 і.4 робочі, а 2 і 3- основи.
Рисунок 9.8. – Розподіл ниток |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
Отже, при плетінні ми маємо діло з двома видами основ: основні для кріплення ниток (горизонтальна нитка) і основа для затягування узлов ( нитки 2 і 3). Це положення потрібно твердо засвоїти. Приступаємо до плетіння першого плоского вузла. Правою рукою візьміть праву робочу нитку і заведіть її на основу (рис. 9.9. а) і під робочу нитку. Тепер лівою рукою
Рисунок 9.9 – Виконання першого плоского вузла: а – перша робоча нитка заведена за основу; б – ліва робоча нитка заведена під основу і знизу в петлю візьміть ліву робочу нитку і заведіть її під основу і знизу в петлю, створений між основною і правою робочою ниткою (рис. 9.9, б). Отримали плоский вузол. Квадратний вузол (плоский). Закріпіть на основі 2 нитки. Зав'яжіть перший плоский вузол і відразу ж під ним другий плоский вузол (рис. 9.10, а).
Рисунок 9.10 – квадратний вузол: а – замочок справа; б – замочок зліва Поєднання першого і другого плоских вузлів дає новий вузол - квадратний. Ознака закінченості квадратного вузла - замок справа. Проте замок може получаться і зліва, якщо зав'язати спочатку другий плоский вузол, а потім – первий (рис. 9.10, б). На основі квадратного вузла може бути виконано декілька інших вузлів і узорів. Ланцюжок з квадратних вузлів. Укріпіть на основі 2 нитки, застосувавши спосіб нерівного кріплення. Завяжіть перший плоский вузол, під ним - другий. У вас получився квадратний вузол із замком справа. Так, чергуючи плоскі вузли в даній послідовності, сплетіть ланцюжок з квадратних вузлів. |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
ДО 10 |
Техніка плетіння основних вузлів |
«Горошина» Цей прийом плетіння називають також «гулька», «ягідка», «гніздечко», «бочонок». Однотонні або кольорові «горошини», розташовані в ряд або розсипні по фактурі, роблять її виразною і оригінальною. Петлі - «горошини» не тільки прикрашають виріб: іноді в них протягують декоративні предмети, наприклад дерев'яні ложки. Умовне позначення вузла «горошина» подано на рис. 10.1
Рисунок 10.1 – Умовне позначення вузла «горошина» Для виконання «горошини» закріпіть на основі 2 метрових нитки, перепустившись кінці на 30 і 70 см. Сплетіть 4 подвійних плоских вузла - це заготовка для «горошини». Підніміть кінці вузликових ниток і протяніть їх над першим вузлом між вузликовими (рис. 10.2,а) або робочими і вузликовими нитками (рис. 10.2,б) і тягніть їх вниз на виворіт,
Рисунок 10.2 – Вузол «горошина»: а – протягування ниток над першим вузлом; б – тягнення ниток на виворіть; в – затягнутий вузол. поки нижній вузол не торкнеться верхнього (рис. 10.2,в). Витягаючи кінці, прагніть не перекосити «горошину», тягніть їх з однаковим зусиллям. Потім зафіксуйте «горошину» подвійним плоским вузлом. Наступну почніть через 3-5 вузлів, залишивши проміжок для отвору (2-3 мм для нитки середньої товщини). Сплетіть нову горошину з чотирьох вузлів, вузликові нитки протягніть через отвір. Продовжуйте плетіння, розташовуючи «горошини» довільно |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
«Піко» «Піко» - це повітряна петелька, сплетена уздовж шнура. Петельки можна сплести з однієї або двох сторін шнура, розташувати по одній або групами; вони можуть бути округлими або довгастими. «Піко» з обох боків шнура. Умовне позначення вузла «піко» подано на рис. 10.3
Рисунок 10.3 – Умовне позначення вузла «піко»
Закріпіть на основі 2 нитки по 1,5 м, перепустившись вузликові кінці на 40 см, робочі - на 1,1 м. Зав'яжіть один подвійний плоский вузол, потім через 2 см наступні три - чотири (рис. 10.4,а). Лівою рукою туго затягніть вузликові
Рисунок 10.4 – Вузол «піко»: а – в’язання плоских вузлів; б – розташування «піко» рідше; в – кріплення «піко»; г – різні повітряні петлі нитки, а правою підтягніть вузли вгору впритул один до одного - з країв вийшли повітряні петельки - «піко». На кожну з них витрачено 2 см робочої нитки. Якщо потрібно зробити довгасті «піко», то інтервали між вузлами залишайте довшими, а якщо потрібно розташувати «піко» порідше, то плетіть вузли подвійними, потрійними, залишаючи між ними вільні робочі нитки (рис. 10.4,б). «Піко» з одного боку шнура зручніше плести, фіксуючи петлі шпилькою на подушці (рис. 10.4,в). З різних повітряних петельок, зібраних в групи по 3-5, можна виконати різну обробку (пелюстки, крила метелика і ін., рис. 10.4,г). |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
Нерідко початківцям буває важко зробити рівні, однакові петлі-«піко» при плетінні шнурів і тасьми. В цьому випадку слід користуватися розлініяним папером. Узор «хамелеон». Укріпіть на основі 2 нитки і зав'яжіть один квадратний вузол. Тепер поміняйте місцямі основу і робочі нитки: уложив нитки 1 і 4 на місце основи нитками 2 і 3 виконаєте квадратний вузол (рис.10.5).
Рисунок 10.5 – Вузол «хамелеон» Узором «хамелеон» можна сплести двохколірний ланцюжок. Цей прийом використовують і тоді, коли закінчується робоча нитка, а робота ще не закінчена, помінявши місцями рабочі нитки і основу, продовжують плетіння.
Вузол «фріволіте» Так називаються вузли, що прийшли в техніку макраме з однойменного старовинного рукоділля або, як його ще називають - човникове мереживо. Мереживною тасьмою з тонких ниток прикрашали коміри, манжети, постільну білизну. З товстих ниток плели шнури для портьєр, завіс і меблевих чохлів. Виконують цей вузол так: закріпіть на основі метрову нитку, перепустившись кінці на 20 см (лівий) і 80 см (правий). Натягніть лівою рукою короткий кінець (вузликова нитка) і покладіть на нього довгий (робоча). Обігніть вузликову нитку і витягніть робочу з-під вузликової поверх робочої (рис.10.6,а) - утворився 1-й виток. Тепер робочу нитку
|
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
а б Рисунок 10.6 – Вузол «фріволіте»: а – Виконання вузла правою рукою; б - Виконання вузла лівою рукою підведіть під вузликову і, обігнувши її, витягніть з-під робочої - утворився 2-й виток. Вузол готовий. За таким же принципом вузол «фріволіте» можна виконати і лівою рукою: ліва робоча нитка - в лівій руці, вузликова - справа натягується правою. Залежно від того, з якого боку ведеться плетіння, ланцюжки з вузлів витончено згинаються вліво або право (рис. 10.6,б). Умовне позначення вузла (рис. 10.7)
Рисунок 10.7 – Умовне позначення вузла
«Піко» з вузлів «фріволіте». Повітряні петельки - піко можна виплести з одного боку тасьми (рис. 10.8,а) або з обох (рис. 10.8,б). Робоча нитка при цьому убуває в 8-10 разів
Рисунок 10.8 – «Піко» з вузлів «фріволіте»: а – повітряні петлі – піко з одного боку; б – повітряні петлі – піко з обох боків |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
швидше вузликовою. Піко з вузлів «фріволіте» плетуть, залишаючи між вузлами або парами вузлів проміжки в 1-1,5 см, а потім вузли періодично зрушують. Роблять і по-іншому: після того, як вузол зв'язаний, піко викладають і фіксують шпилькою.
Вузол «жозефіна» Вузол не є самостійним. Його потрібно додавати в який-небудь фрагмент. Зцього вузла часто виконують красиві ланцюжки. Легше зробити його на пучку ниток, чим на одній. Вузол складається з двох петель, переплетених між собою. Складіть нитку завдовжки 50 см навпіл і закрепіть на подушці для плетіння петлею вгору. З лівого кінця нитки сформуйте петлю від низу до верху і положіть її на правий кінець. Правий кінець положіть на лівий, поверніть і заведіть його під ліву нитку. Витягніть направо через центр вузла і введіть в праву петлю зверху вниз. Вирівняйте всі петлі. Виконувати вузол на пучку ниток треба точно так, як і на одній нитці (рис. 10.9). Якщо ж нитки запутаются, розпряміть їх за допомогою спиці.
Рисунок 10.9 – Вузол «Жозефіна»: 1) схема виконання; 2) загальний вигляд Вузол щастя. Цей вузол вважається найстародавнішим. Він відомий практично у всіх країнах. Складіть нитку довжиною 1 м навпіл і розташуєте на подушці для плетіння петлею вгору.
Рисунок 10.10 – Вузол щастя: 1) схема виконання; 2) загальний вигляд |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
Правий кінець нитки складіть у вигляді петлі, покладіть на нитку з лівого боку ближче до середини. Лівий кінець також складіть у вигляді петлі, накладіть на правий кінець і заведіть під нитку з правого боку. Далі правим кінцем обігніть нитку і проведіть в праву петельку зверху вниз. Лівий кінець так само поверніть вниз і проведіть в ліву петельку. Каркас вузла готовий. Повторите останні два рухи, щоб отримати вузол бажаної величини (рис. 10.10).
Вузол «Древо життя» Цим вузлом прикрашали жіночий одяг, оскільки наші предки вірили, що древо життя - це вічне продовження життя на землі. Складіть навпіл нитку довжиною 1 м і приколіть до подушки для плетіння петлею вгору. Сформуйте петлю, поклавши лівий кінець на правий, і протягніть лівий кінець під нитками від низу до верху і наліво. Інший кінець протягніть вгору і направо, продіньте в центральну петлю і виведіть над ниткою з правого боку. Лівий кінець нитки опустіть вниз, протягуючи його через ліву петлю, над верхньою ниткою петлі і під нижньою ниткою. Повторіть цей рух правим кінцем нитки, протягнувши його в праву петлю під верхню нитку петлі і вивівши над нижньою ниткою петлі. Вийде каркас вузла. Повторіть всі рухи по формуванню вузла двома нитками різного кольору (рис. 10.11).
Рисунок 10.11 – Вузол «Дерево життя»: 1) схема виконання; 2) загальний вигляд
|
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
ДО 11 |
Репсові вузли |
Зустрічаються і інші назви цього вузла: рубчастий, ребристий, опуклий, подвійний. Цей вузол - один з найпопулярніших в макраме, хоча окремо майже не використовується. Полягає репсовий вузол з двох петельних і використовується в основному для плетіння брид. Брид - це ряд репсових вузлів, зав'язаних щільно один до одного. Бриди бувають горизонтальними, похилими, діагональними, вертикальними, фігурними (хвилястими, круглими, спіральними). Їх розташування залежить від напряму вузликовій нитці. Репсові вузли схожі на намистинки, які нанизані на нитку. Намистинки виконуються робочою ниткою, а вузликова просто указує напрям бриди, і намистинки нанизуються на неї. Репсові вузли називаються горизонтальними, діагональними або вертикальними залежно від розташування вузликової нитки. Репсовий вузол плететься лівою рукою, якщо працюють зліва направо, або правою - якщо справа наліво. Репсовий вузол горизонтальний. Умовне позначення горизонтального зображено на рисунку 11.1. Чотири нитки
Рисунок 11.1 – Умовне позначення горизонтального вузла завдовжки по 1 м скласти навпіл, закріпити на основі і виконати бриду зліва направо. Для цього правою рукою покласти крайню ліву (вузликову) нитку горизонтально зліва направо поверх решти (робочих) всіх ниток. Заколоти місце згину вузликової нитки шпилькою і натягнути її. Потім узяти лівою рукою сусідню робочу ліву нитку, перекинути її поверх вузликової наліво і витягнути знизу (рис. 11.2,а).
Рисунок 11.2 - Репсовий вузол горизонтальний |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
Таким чином виходить половина вузла. Виток акуратно підтягти до навішування. Цю ж робочу нитку підняти догори, перекинути через вузликову і витягнути з тієї, що утворилася знизу петлі. На вузликовій нитці вийшли два петельних вузли (рис. 11.2,б). Підтягти обидва вузли один до одного і зрівняти їх - репсовий вузол готовий. При зав'язуванні бриди слід звернути увагу на те, щоб вузликова нитка лежала поверх робочих ниток. Вузликову нитку необхідно туго натягувати і стежити, щоб вона не брала участь в утворенні вузла. Наступні вузли зав'язувати, працюючи по черзі нитками зліва направо. Доплести бриду до кінця. Отримали першу горизонтальну бриду. Щоб сплести другу бриду справа наліво, потрібно вузликову нитку повернути вліво, місце повороту заколоти і розташувати горизонтально справа наліво поверх робочих ниток. Лівою рукою потрібно натягувати вузликову нитку, а в праву руку узяти крайню праву робочу нитку, перекинути направо поверх вузликової і витягнути вниз. Потім підняти її догори, перекинути поверх вузликової в тому ж напрямі і витягнути через ту, що утворилася знизу петлю (рис. 11.2, в). Туго підтягти обидва витки і плести по черзі робочими нитками справа наліво. Утворилася друга брида (рис. 11.2,г). Для плетіння наступної бриди потрібно повернути вузликову нитку зліва направо, заколоти її і узяти в праву руку, а лівою рукою зав'язувати вузли. Іноді, щоб початок і кінець бриди були рівними, а самі бриди більш опуклими, їх плетуть на здвоєній вузликовій нитці. Для цього треба накласти один на одного дві протилежні крайні нитки і розташувати їх поверх останніх (рис. 11.2,д ). Якщо плести справа наліво, то здвоєну вузликову нитку треба тримати в лівій руці, а працювати правою. Місце згину вузликової нитки, від якої починається робота, заколоти. Після виконання всіх репсових вузлів нитки основи обережно підтягти в різні боки. Важливо не перетягнути їх, інакше бріда стягне основне полотно. Бриду можна укласти і на додаткову нитку, яка потім виводиться з роботи; кінці її ховаються на вивороті.
а б Рисунок 11.3 - Репсовий вузол діагональний |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
Репсовий вузол діагональний. Це репсовий вузол, зав'язаний на похило натягнутій вузликовій нитці. Діагональні репсові вузли плетуться зверху вниз по похилій. З похилих брид можна складати різноманітні узори, для виконання яких під плетіння необхідно підкладати схему узору, виконану на тканині або папері, і по ній викладати вузликову нитку. Для виконання діагональних репсових вузлів на вузликовій нитці, направленій під кутом 45°, закріпити на основі три складені навпіл нитки по 1 м завдовжки. Узяти в праву руку крайню ліву нитку і натягнути під потрібним кутом поверх останніх, місце згину закріпити шпилькою. По черзі кожній з робочих ниток зав'язати лівою рукою діагональний репсовий вузол на натягнутій вузликовій нитці (рис. 11.3,а). Сплести ряд до кінця, перекласти вузликову нитку в ліву руку і повернути під тим же кутом справа наліво, заколовши місце згину. Тепер правою рукою зав'язувати діагональні вузли справа наліво (рис. 11.3, б). При роботі з діагональними бридами необхідно стежити за тим, щоб робочі нитки між вузлами розташовувалися вертикально і не провисали. Умовне позначення горизонтального зображено на рисунку 11.4
Рисунок 11.4 – Умовне позначення діагонального вузла
Репсовий вузол вертикальний. Умовне позначення горизонтального зображено на рисунку 11.5 Це репсовий вузол, зав'язаний
Рисунок 11.5 – Умовне позначення вертикального вузла на вертикально натягнутій вузликовій нитці. Якщо в горизонтальному і діагональному репсовому вузлі використовуються одна вузликова нитка і декілька робочих, то у вертикальному репсовому вузлі - одна (довга) робоча і декілька вузликових. Робочу нитку для укорочення потрібно змотати в клубок або метеликом і не навішувати її на основу, а заколоти збоку шпилькою. Скласти навпіл три вузликові нитки завдовжки по 50 см і закріпити їх на основі, а одну робочу нитку довжиною 1 м заколоти шпилькою під основою зліва від ниток, що навісили. |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
Першу бриду плести зліва направо. Для цього узяти в праву руку робочу нитку, лівою натягнути крайню нитку зліва і покласти її на робочу. Зав'язати один вертикальний репсовий вузол (рис. 11.6,а ), прідвінув його до основи, і далі цією ж робочою ниткою зав'язати вузли на решті п'яти вузликових ниток. Вийшла горизонтальна брида (рис. 11.6,б). Виконавши вузли на всіх вузликових нитках, перекласти робочу нитку в ліву руку, повернувши її наліво і заколовши місце згину, а правою тримати вузликові нитки і плести репсові вузли, просуваючись справа наліво (рис, 11.6, в).
а б в Рисунок 11.6 - Репсовий вузол вертикальний |
ДО 12 |
Правила безпечної роботи та санітарно-гігієнічні вимоги |
Техніка безпеки При виконанні робіт з макраме необхідно дотримувати ряд правил техніки безпеки і протипожежних норм. Це важливо і для якості роботи. Ці правила можна звести до наступних пунктів: 1. Загальні положення: 1.1. Робоче місце виконавця повинне бути обладнане у відповідності виконуваних робіт. Не допускається наявність на нім сторонніх предметів. 1.2. У основний склад робочого місця входять стіл, інструменти, пристосування. 1.3. Небезпечними для здоров'я при виконанні роботи можуть бути ніж-косяк, ножиці, точильний верстат, шило, стіл з шороховатостями і задирками. 2. Вимога безпеки перед початком роботи: 2.1.перед початком роботи повинно бути преведено в порядок робоче місце, до нього залишився вільний підхід. 2.2. Повітря в кімнаті було чистим, свіжим. Робоче місце повинне бути достатньо освітлене. 2.3. Ємності з фарбниками, клеями знаходяться в стійкому положенні. 3. Вимоги безпеки під час роботи: 3.1. Під час роботи не напружувалися одні групи м'язів. 3.2. Під час роботи з макраме стежити, щоб нитки не натирали руки. У разі потреби використовувати рукавички. |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
3.3. При роботі з ріжучими інструментами, що колють, виключити різкі рухи. Зберігати інструменти у футлярі. 3.4. Виключити роботу поблизу вогню і нагрівальних приладів. 3.5. Після закінчення роботи відключити електронагрівальні прилади. Правила безпечної роботита санітарно-гігієнічні вимоги - Ножиці повинні лежати із зімкнутими кінцями. - Голки та шпильки знаходитися в спеціальній подушечці - Зразок, малюнок чи схема повинні лежати ліворуч. - Інструменти краще розташувати праворуч. - Робоче місце повинно бути забезпечене достатнім рівнем освітлення. Бажано, щоб світло падало з лівого боку. |
ДО 13 |
Організація робочого місця. |
Правильна організація робочого місця в майстерні має велике значення для набуття високої культури праці. Якщо робоче місце організоване раціонально, то учні успішніше працюють і менше стомлюються, економлять енергію й час, тобто підвищують продуктивність праці. Видатний учений О. К. Гастєв у книжці «Як треба працювати» писав, що на робочому місці (верстаті, верстаку, столі, швейній машині) не повинно бути нічого зайвого, щоб не було метушні, щоб не шукати потрібне серед непотрібного. Він звертав увагу на те, що, організовуючи робоче місце, треба враховувати:
Робочим місцем називають ділянку виробничої площі зусім технічним і допоміжним оснащенням, на якій виконує роботу один учень або група. Організація робочого місця найраціональніша тоді, коли всі предмети розміщуються в робочій зоні. Робоча зона — це простір у межах досяжності рук працюючого в горизонтальній і вертикальнійплощинах. Максимальна (далека) робоча зона на робочому місці обмежується дугою, яку описують пальці витягнутої руки. Нормальна (близька) робоча зона обмежується дугою, що описується пальцями зігнутої в лікті руки. Найзручніша робоча зона (дії двома руками) обмежується лініями, проведеними від центра ліктів. |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
|
|
Устаткування, інструменти, пристрої, заготовки постійного застосування треба розміщувати в полі зору і в нормальній (близькій) робочій зоні. У горизонтальній площині розміщують: ліворуч — те, що беруть лівою рукою, праворуч — те, що беруть правою рукою. Предмети, якими користуються нечасто, кладуть у далекій робочій зоні. Предмети тимчасового застосування тримають у спеціально відведених місцях. Організовуючи робоче місце, важливо обрати зручну позу. Робоча поза учня — це правильне положення всіх частинйого тіла під час виконання трудового завдання на робочому місці. Вона залежить від характеру виконуваних робіт і оснащення робочого місця. Робочі пози бувають: стоячи, сидячи, змінна та ін. Залежно від умов праці розрізняють вільну, обмежену, зручну, незручну, напружену робочі пози. Вільна поза — це поза, при якій можна вільно переміщуватися, виконуючи завдання. Обмежена поза застосовується тоді, коли треба зафіксувати якесь положення: сидячи, стоячи, лежачи. Зручна поза — це поза, при якій, працюючи, можна вільно переміщувати корпус, руки, ноги, голову. При незручній позі доводиться часто нахилятись (але не нижче від пояса), повертати корпус більш як на 45°, піднімати руки (але не вище від плечей). При напруженій позі доводиться дуже низько нахилятися, різко повертатися або дуже високо піднімати руки, а також працювати стоячи на колінах. Якщо робочу позу обрано правильно, працюючий менше стомлюється. Скрізь, де дозволяє характер роботи, краще працювати сидячи. Це стосується виготовлення дрібних деталей, розмічання, роботи на швейній машині та ін. Найзручніше і найменш стомливо працювати не всією рукою, бо вона сама має масу, а частиною руки до ліктя (кисть з передпліччям), при згинанні в ліктьовому Отже, раціональна організація робочого місця, правильний режим праці й відпочинку, зручна поза значно поліпшують умови праці, сприяють підвищенню її продуктивності та охороні вашого здоров'я.
|