П. (відкриваючи восьмий екран). Чи змінюється будова де­рева з віком?

Д. Так. Стовбур стає могутнім, не обхопиш. Кора - товста, шорстка. Гілки - коряві, сухі, листя тверде. Корені - товсті, деревні, виступають із землі, видні.

П. (відкриваючи дев’ятий екран). Що ви бачите?

Д. Багато старих дерев. Це дрімучий ліс, у якому дуже бага­то старих дерев.

П. Він називається тайгою. У тайзі дуже легко заблудитися, у ній багато ягід, грибів, водяться різні звірі. Ось як багато ми сьогодні довідалися про дерева! Сподіваюся, ви зрозуміли го­ловне: дерева, ліс - це дім для рослин, птахів, тварин, тому його треба берегти.

(Смиренникова Л. «Волшебный телевизор» // Дошкольное вос­питание. - 2003. - №7,-С. 70-73).

С. ТЕПЛЮК

Трудові доручення на прогулянці влітку Молодший дошкільний вік

У літню пору продовжується робота з дітьми на ділянці. При виконанні трудових доручень активізується рухова, а також мов­на активність кожної дитини. У тісному зіткненні з природним матеріалом збагачується чуттєва основа пізнання: уточнюються колір, величина, форма предметів; дорослий фіксує увагу дітей на гладкій і шорсткуватій поверхні одних, на різній вазі інших тощо. Сам природний матеріал підтримує неослабний інтерес дітей до дій з ним. Вправи в їх виконанні закріплюють трудові уміння і навички. Багато пропонованих дорослим трудових дій знайомі дітям із попередньої діяльності в зимовий період (в ос­новному це наповнення цебер природним матеріалом до зазначе­ної мітки, доставка їх у певне місце), знайомі і вимоги виконува­ти доручення до одержання конкретного результату. Це приво­-

176

дить до того, що діти із задоволенням починають виявляти свою самостійність. Бажання довести почату справу до кінця сприяє закріпленню цілеспрямованих дій. У поведінці дітей можна спо­стерігати перші ознаки дисциплінованості. Цьому сприяють і нагадування вихователя діяти відповідно до правил: «Не по­спішай. Спочатку перевір, чи правильно ти наповнив цебра. До­поможи товаришеві справитися із завданням».

У дітей починають виявлятися вольові зусилля: дуже хо­четься пограти з водою, але спочатку необхідно наповнити ба­сейн, а потім уже гратися. Спочатку потрібно віднести цебра на місце, а потім уже будувати будиночок з піску.

Самостійність, що з’явилася, сприяє тому, що діти почина­ють виконувати ту або іншу трудову дію для інших: приносять пісок для малят, траву для кроликів тощо. У них виникає ба­жання прийти на допомогу навколишнім, подбати про живих істот. Дбайливе ставлення до знарядь праці виховує в дітей аку­ратність, прагнення до порядку.

При виконанні трудових доручень тепер трохи змінюються стосунки між дорослим і дошкільником. Дитина вже не така безпорадна, якою була на початку року. Дорослий, залишаю­чись незмінно поруч, трохи інакше будує свої стосунки з дітьми. Він уже не бере на себе основну частину роботи, не прагне де­монструвати зразки для наслідування. Кінцевий результат доб­ре знайомий дітям із попереднього досвіду, знайомі і вимоги дорослого виконувати послідовно весь ланцюг необхідних дій, в основному знайомі і власне трудові дії. Вихователь не стільки навчає, скільки керує. Він нагадує послідовність дій, уточнює характер їх виконання, продовжує ознайомлювати з правила­ми поведінки тощо. У словесних висловленнях його майже відсутні спонукання до початку спільних дій, хоча спонукання як такі відіграють позитивну роль при здійсненні задуманого. Наприклад, вихователь зупиняє малюка, який розбешкетував­ся: «Якщо будеш розливати воду, квіти не нап’ються!»; «Не збе­реш камінчики, як ми будемо готувати частування лялькам?»

У теплий час року дошкільників варто навчити правильно користуватися водою. Як тільки дорослий запропонує принес­ти воду, діти відразу ж починають грати з нею: вони несуть воду, намагаючись розхлюпувати її, оглядаючись на калюжі, зали­-

177

шені на асфальті; навмисно штовхають цебра, щоб облити власні ноги або товаришів, що йдуть поруч тощо.

Завдання вихователя — зняти збудженість дітей. Наприк­лад, він пропонує їм наповнити басейн для того, щоб вимити іграшки. У цьому випадку за водою треба сходити 3-4 рази. Ко­жен похід за водою повинен переслідувати певну мету, наприк­лад, вилити усю воду в басейн тонким струменем.

У подальшому можна показати дітям, як правильно корис­туватися лійкою. Щоб навчити їх не проливати воду на ноги, можна запропонувати для тренування поливати пісок у пісоч­ниці, пересуваючись уздовж її краю. Щоб діти не затримували­ся на одному місці, дорослий повільно рухається сам, вимовля­ючи речівку:

Ти, водичко, лий, лий!

Ти, пісочку, пий, пий!

Тільки тоді, коли всі діти навчаться правильно користува­тися лійками, вихователь пропонує їм полити городні грядки, а потім квіти на клумбі. Пісочницю тепер дошкільники полива­ють, щоб зволожити пісок, а потім з нього споруджувати всілякі будівлі.

<...> Нижче наводиться приблизний перелік трудових до­ручень, пропонованих дітям молодшого дошкільного віку.

1-е доручення. Участь у підготовці до заняття типу «Вику­паємо ляльок», «Виперемо лялькам плаття», «Вимиємо іграш­ки», «Тоне-плаває» тощо.

Мета. Привчати дітей поетапно виконувати доручення, бути уважним до слів дорослого, акуратно, не поспішаючи лити воду.

Матеріал і устаткування: цебра по кількості дітей, басейн (ванна).

Кількість дітей: уся група.

Хід виконання доручення. Вихователь пропонує допомог­ти йому в підготовці до заняття: заповнити басейн водою. Кож­на дитина бере по два цебра і йде за водою. Вихователь стежить, щоб діти наповнювали цебра строго до відзначеного рівня. Якщо хтось намагається набрати води більше, дорослий зупиняє ди­тину і пояснює, що потрібно виконувати правила, інакше їй не дозволять брати участь у таких дорученнях.

178

Перевіривши, як діти виконали перший етап завдання, педагог попереджає: воду потрібно нести акуратно, не розлива­ючи, йти слід не кваплячись, не обганяючи товаришів.

Коли діти приносять воду до басейну, вихователь навчає кожного, як правильно виливати її м’яким струменем, не квап­лячись, не проливаючи повз басейн.

Після наповнення басейну водою діти відносять на місце цебра і йдуть на заняття.

2-

179

жать за діями однолітків, яким при необхідності допомагає ви­хователь. Потім у виконанні доручення вправляються інші діти.

Після зволоження піску вихователь разом з дітьми відно­сить лійки на місце.

При повторному виконанні доручення педагог пропонує дошкільникам самим наповнити лійки водою, звертаючи увагу на відмітку рівня. Стежить, щоб діти правильно тримали лійку: одною рукою за дужку, другою - за носик. Нагадує: хто останнім закінчить поливання, той правильно виконає доручення.

Як тільки діти навчаться користуватися лійкою, можна переходити до навчання правильного поливання всієї площі пісочниці. Спочатку дорослий сам показує, як це потрібно ро­бити: повільно ллє воду, просуваючись уздовж краю пісочниці зі словами:

Ти, водичко, лий, лий!

Ти, пісочку, пий, пий!

Потім те ж саме виконують діти разом з дорослим. При по­вторних діях можна ввести в завдання ігровий момент такого змісту: хто поквапився і вилив воду з лійки раніше за інших, відходить убік. Виграє той, хто залишився в пісочниці до кінця поливання.

У цьому випадку скривджених не буде, тому що діти розу­міють свої помилки і можуть відразу виправити їх, як тільки дорослий дозволить виливати воду з другої лійки.

4-е доручення. «Поллємо городні грядки».

Мета. Учити діяти акуратно, самостійно, цілеспрямовано; дбайливо ставитися до рослин.

Матеріал: лійки по кількості дітей.

Кількість дітей: підгрупа в 5-6 чоловік.

Хід виконання доручення. Коли діти навчаться правильно користуватися лійкою, можна запропонувати їм полити городні грядки. Дорослий підкреслює: рослинам необхідна вода, але якщо поливати необережно, можна зламати їх.

Діти під контролем вихователя набирають воду, несуть її на город, ставлять лійки в грядки, розглядають рослини, наприк­лад, редис, а потім починають поливати їх. Повільно просуваю­чись слідом за дорослим, котрий примовляє: «Ти, водичко, лий, лий! Ти, редиско, пий, пий!», вони акуратно ллють воду через

180

ситечко лійки. Після поливання вихователь звертає увагу дітей на те, як заблищали на сонечку листочки рослин, пропонує кож- ному обережно витягти з землі по одній редисці.

Наступного разу можна дати завдання полити квіти на клумбі. Дорослий при цьому примовляє: «Ти, водичко, лий, лий! Ти, квіточко, пий, пий!»

5-е доручення. «Допоможемо збирати фрукти».

Мета. Закріплювати бажання дітей допомагати навко­лишнім людям.

Матеріал: кошики для переносу фруктів.

Кількість дітей: уся група.

Хід виконання доручення. Перед екскурсією в колгоспний сад вихователь розповідає, які фруктові дерева там ростуть, по­яснює: у саду йде збирання врожаю, і діти можуть допомогти старшим.

У саду вихователь спочатку звертає увагу дітей на те, як дорослі збирають врожай, потім пропонує допомогти їм: підби­рати з землі упалі яблука і відносити в кошиках у ящики. До­рослі дякують дітям за допомогу, пригощають яблуками. По­вертаючись у дитячий садок, малята відносять їх на кухню, відда­ють кухареві. Під час обіду на кожному столі стоять яблука.

Наступного разу можна допомогти дорослим у зборі врожаю слив тощо.

<...> 7-е доручення. «Подбаємо про курчат (кроликів)».

Мета. Учити дітей піклуватися про тварин за власного ініціативою.

Матеріал: курчата (кролики), корм для них.

Кількість дітей: уся група.

Хід виконання доручення. При виході на прогулянку вихо­ватель веде дітей до місця утримання курчат (кроликів). При спостереженні за їхньою поведінкою він підводить дітей до ро­зуміння того, що за тваринами потрібно постійно доглядати. Діти виражають готовність виконати будь-яку справу. Педагог пропонує принести корм (заздалегідь підготовлений). Якщо діти годують курчат, дорослий звертає їхню увагу на те, як вони клюють крихти; якщо кроликів - відзначає, що тварині подо­бається частування.

181