Г. МАЗУРІНА

Спостереження дітей на городі, у квітнику, ягіднику

Спостереження, які організовуються вихователем на городі, у квітнику, ягіднику, як у процесі роботи дітей, так і в інший час, мають велике виховне значення.

Діти не можуть «побачити» усе самі, багато розуміють не­правильно. У них немає досвіду, знань, на які вони можуть спер­тися, щоб розібратися в незрозумілому для них явищі. Тому по­трібно керувати спостереженнями, націлювати увагу на основ­не, допомагаючи дітям правильно зрозуміти дійсність.

Має значення і ставлення самого вихователя до об’єкта спо­стереження, його зацікавленість, а також уміння розповідати. Спостереження повинні бути емоційними, формальне розгля­дання рослини може погасити в дітей всякий інтерес до неї.

Розглянемо організацію і зміст спостережень у вікових групах.

Друга молодша група.

Основна мета спостереження — привернути увагу дітей до рослин, викликати інтерес до них, виховувати дбайливе став­лення до живих організмів.

Ні послідовності етапів розвитку рослин, ні зв’язку між ними малята, звичайно, зрозуміти не можуть, їм це ще недо­ступно. Дітей цього віку ознайомлюють лише з основними яви­щами в житті рослин: виростають з насіння, цвітуть, дають пло­ди (овочі).

Доглядаючи і спостерігаючи за рослинами, діти поступово здобувають знання про зовнішній вигляд деяких рослин. Слова росте, виросло, виросте стають усе більш зрозумілими.

З огляду на велику емоційність і рухову активність малят, дуже важливо пов’язувати спостереження з радісними пережи­ваннями і діями. Для цього в процесі спостережень варто вико­ристовувати різні прийоми: ігрові, практичні доручення (знай­ди, покажи, понюхай, поторкай, знайди такий же тощо), сло­весні (питання, пояснення, художнє слово).

116

З малятами проводяться короткотривалі, але такі, що часто повторюються, спостереження, тому що діти швидко стомлю­ються, увага в них нестійка, і не з усією групою одночасно, а з невеликою кількістю дітей. Перше ознайомлення дітей з рос­линами квітника можна провести після укорінення розсади. Вихователь підводить малят до клумби, показує їм яскраві ілюстрації квітів для того, щоб привернути їхню увагу, викли­кати бажання мати такі ж квіти на своїй клумбі. Потім на ділянці розглядають рослини. Вихователь зазначає, що вони ще ма­ленькі. Пропонує полити рослини, щоб вони добре росли (По­казує, як треба це робити - під корінь, щоб не зламати листоч­ки). У наступні дні вихователь залучає деяких дітей до поли­вання, пояснює, що після поливання рослини добре ростуть, ско­ріше з’являться квіти.

З появою перших квітів вихователь підводить дітей до клум­би, запитує, чому вона стала такою красивою, що нове з’явило­ся на ній. Діти розглядають квіти, вихователь називає їх. Потім пропонує кожній дитині вибрати квітку, яка їй подобається, не зриваючи, показати і назвати її, сказати, якого вона кольору.

Для підвищення інтересу дітей до рослин і уміння розрізня­ти та правильно називати їх можна використовувати гру з улюб­леною лялькою. Лялька «просить» дітей сказати, як називають­ся жовті квіти на клумбі, показати петунію або іншу квітку, про яку довідалися, знайти рослини, на яких ще немає квітів, потім запитати, що потрібно робити, щоб квіти скоріше з’явилися.

Подібні спостереження в міру появи квітів проводяться неод­норазово з невеликими групами дітей. Вихователь продовжує учити дітей впізнавати і називати деякі квіти, розрізняти їх за забарвленням, величиною. Добре показати малятам квітник підготовчої до школи групи, пошукати там відомі дітям квіти.

Час від часу вихователь за участю малят зрізує невелику кількість квітів, ставить букет у груповій кімнаті для близько­го розглядання їх разом з дітьми.

Ознайомлення з ростом овочів найкраще почати тоді, коли в рослин на грядках з’явиться перший листок. З цього моменту можна залучати дітей і до догляду за ними (до поливання).

117

Перші спостереження вихователь організовує з метою зак­ріплення уявлень дітей про те, що рослини виростають з на­сіння. Пропонує піти на город подивитися, що там виросло; роз­ташувавши малят навколо грядки, пропонує згадати, що вони на ній саджали, запитує, що ж виросло з посадженого насіння.

Діти розглядають сходи, потім вихователь пропонує кожній дитині обережно пальцями виділити з рядка 1-2 рослини, пока­зати їх листочки. Запитує, чи однакові за кольором, формою листочки у всіх маленьких рослин у рядку. (Бур’яни виполю­ються вихователем заздалегідь). Узагальнюючи спостереження дітей, вихователь підкреслює: «Ми з вами саджали на цій грядці насіння гороху, і виросло багато рослин. Для того, щоб швидше виріс смачний солодкий горох, грядки потрібно добре полива­ти» (Показує, як потрібно поливати рослини з лійки із ситеч­ком - «як дощик», запрошує дітей допомогти в поливанні, роз­дає їм лійки).

Пізніше можна провести триваліші за часом спостережен­ня за ростом відомих рослин. Мета їх - закріпити перші еле­ментарні уявлення про те, що рослини ростуть і змінюються, учити виділяти характерні риси рослин. Наприклад, розгляда­ючи з дітьми рослини гороху, вихователь звертає увагу малят на те, що тонкі стебла їх падають, хиляться до землі. Пропонує допомогти рослинам — поставити палички, а потім подивитися, чи допомогли вони піднятися горохові.

Через 2-3 дні діти побачать, що рослини не падають, заче­пилися вусиками за опору. Спостереження за вусиками, що уже через 1-2 дні починають завиватися навколо палички, зацікав­люють дітей.

Не менш цікавим буде для малят збір першого врожаю овочів.

Середня група.

Дітям 4-5 років, так само як і малятам, важко простежити весь цикл розвитку рослин. Вихователь на яскравих перекон­ливих прикладах ознайомлює з деякими якісними змінами рос­лин у процесі росту, з послідовністю в настанні окремих фаз їхнього розвитку (появу листочка, перетворення бутона в квітку, квітки в плід тощо).

Дуже важливо викликати в дітей інтерес до спостережень. Для цього, як і в молодшій групі, використовуються нескладні ігри-доручення типу «Знайди такий же», «Хто помітив?», «Уга-

118

дай за запахом» (зі зрізаними квітами), «Угадай на дотик» (з овочами).

У той же час вихователь учить дітей виділяти і називати одну або дві ознаки рослини, що відрізняють її від інших, роз­виває увагу, інтерес дітей до рослин, до їх розмаїтості. Коли на грядках з’являться дружні сходи, малят залучають до система­тичного догляду за ними, у першу чергу до поливання.

Розглядаючи рослини, наприклад сходи гороху і редису, вихователь учить дітей обережно розсовувати рядочки на одній грядці, виділяти з множини одну рослину, розглядати її листя (форму, колір), потім у такий же спосіб організовує спостере­ження за рослинами на іншій грядці.

Дуже важливо навчити дітей порівнювати рослини за кольо­ром і формою листя. У процесі розглядання вихователь задає питання: «Що ми недавно саджали на грядках, щоб виросли рослини? Чому рослини ростуть рядочками? Чому на різних грядках виросли різні рослини? »

Діти багато чого бачать уперше. Проростання насіння, розпускання листя, квітів, перетворення квітки в ягоду, у яблу­ко - усе це цікаво для них. Але всі спостереження, проведені з дітьми, повинні відповідати їх віковим можливостям. Якщо в молодшій групі вони можуть бути дуже короткими і не зв’яза­ними один з одним, у середній групі дітей підводять до встанов­лення зв’язків і залежностей між конкретними фактами: вони не тільки розглядають квіти, але і звертають увагу на готовий розкритися бутон, чекають, коли з’явиться квітка.

Вихователь привчає дітей вдивлятися, вдумуватися в те, що вони бачать, робити доступні їм висновки і підсумки. Якщо малятам говорять лише про те, що не можна ходити по клумбах і затоптувати землю, то дітей середньої групи можна вже самих

11. і двести до цього висновку. «Як ви думаєте, чому не росте трава ни доріжці?» - запитує вихователь. «Подивіться, поторкайте землю на клумбі. Яка вона? Пухка, м’яка, легко можна паль­цем у ній зробити ямку. А на доріжці? Ну-бо спробуйте зробити там ямку». Це майже неможливо: доріжка щільно утоптана. І переконавшись у цьому, діти легко зрозуміють, що важко корінню і паросткам пробиватися в такій землі. Висновок про те, що не можна затоптувати клумби, напрошується сам собою.

119

Варто поспостерігати за станом рослин після рясного поли­вання або дощу в спекотні дні. Листя, особливо широколистих рослин (огірки, буряк, петунія й ін.), розпрямляються, тягнуть­ся нагору. У результаті таких спостережень вихователь підво­дить дітей до встановлення залежності стану рослин від наяв­ності або відсутності вологи в ґрунті, про значення її для життя рослин, показує зв’язок між їх станом і доглядом за ними.

У процесі спостережень необхідно стежити за тим, щоб діти правильно називали частини рослини (стебло, листки, квіти, бу­тони, корені), їхні якості, зрозуміло висловлювали свої думки.

Бажано розглянути овочеві рослини в той час, коли в коре­неплодів виростає розетка листя, а в гороху, огірків помітно розів’ються стебла.

Мета такого розглядання - уточнити перші уявлення дітей про те, що рослини під час росту розвиваються по-різному.

Вихователь учить дітей порівнювати рослини двох сусідніх грядок (редис і горох або огірки і буряк). Діти розсовують ря­дочки, щоб краще бачити окремі рослини, їхні частини, торка­ють листя, впізнають по запаху листя огірків, редису.

У результаті розглядання і порівняння діти відзначають різницю в рослин: у гороху виросло стебло, у редису, буряка стебла не видно - виросло багато листків.

Особливо цікаві для дітей спостереження за появою плодів, коренеплодів на грядках (Спостерігати процес поступового роз­витку їстівних частин діти цієї групи ще не можуть).

Так само, як у молодшій групі, спостереження з дітьми 4-5 років проводяться з окремими підгрупами й індивідуально.

У дітей 4-5 років ставлення до роботи зовсім інше, ніж у малят. Більший, ніж у малят, життєвий досвід дозволяє дітям п’ятого року життя сприймати весь процес праці більш усві­домлено. їх цікавить не тільки сам процес діяльності, але і її результати. У той же час їхній досвід не настільки великий, щоб бачити усе самим, щоб розібратися в незрозумілому, багато чого вони розуміють неправильно. Тому потрібно керувати їхньою діяльністю, зосереджувати увагу під час спостережень на найбільш істотному.

Старша і підготовча до школи групи.

У процесі ознайомлення старших дошкільників з життям рослин вирішуються складніші завдання, ніж на попередньо­-

го

му етапі. Дітей підводять до узагальнення накопичених уяв­лень про рослини, утворення понять (наприклад, «культурні» і «дикоростучі» рослини), усвідомлення залежності життя рос­лин від природних факторів і праці людини, розвивають умін­ня бачити деякі закономірності в житті рослин (поступовість, послідовність і мінливість у процесі росту і розвитку). Усі ці завдання здійснюються в процесі спостережень, як у повсяк­денному житті, так і на заняттях.

З дітьми старших груп проводяться не тільки епізодичні (короткочасні), але і тривалі спостереження (протягом багать­ох днів або тижнів).

Епізодичні спостереження вихователь організовує тоді, коли потрібно привернути увагу дітей до нових явищ або закрі­пити знання. Наприклад, діти підготовчої до школи групи впер­ше брали участь в удобрювальному поливанні овочевих рослин. Через кілька днів вихователь пропонує їм подивитися, що ста­ло з рослинами.

У результаті розглядання і порівняння рослин після підгодівлі і рослин, залишених без добрива, діти самі роблять висновок про значення цього виду догляду для росту рослин.

З дітьми старшої групи під час прополки можна провести таке спостереження: у декількох рядках (у квітнику або на го­роді) залишають бур’яни. Коли будуть помітні зміни в рості рос­лин, їх порівнюють з такими ж рослинами інших рядків, де ви­лучені бур’яни. Вихователь привертає увагу дітей до зовнішньо­го вигляду рослин, допомагає установити, чому вони розвива­лися по-різному.

Подібні спостереження краще проводити на заняттях з дітьми всієї групи, щоб роз’яснити, уточнити й узагальнити уявлення дітей, показати значення цього виду догляду для рос­ту рослин, вправляти в умінні порівнювати рослини, відрізня­ти культурні рослини від бур’янистих трав, поступово підвести до утворення понять «культурні» і «дикоростучі» рослини.

Для розвитку спостережливості, уміння зіставляти і виді­ляти істотні ознаки рослин корисно проводити заняття на по­рівняння. У старшій групі можна дати для порівняння дві рос­лини квітника (наприклад, космея і лілія, красоля і цинія). У підготовчій до школи групі дітям дають складніше завдання: порівняти два-три різновиди того самого виду рослин, наприк­-

121

лад гвоздика турецька і китайська або чорнобривці великі мах­рові і карликові. Встановлення при порівнянні як різних, так і схожих (родинних) ознак рослин розвиває в дитини мислення, довільну увагу і спостережливість, дає можливість підводити дітей до елементарного розуміння сортності рослин, ролі люди­ни в перетворенні природи.

Учити дітей помічати зміни рослин у процесі росту, допо­могти у встановленні причин видимих змін можна і поза занят­тями, під час прогулянок. Наприклад, дати завдання порівня­ти квіти, що ростуть на добре освітленій клумбі й у відносній тіні (наприклад, біля стінки альтанки), знайти відмінності, по­яснити їх.

При тривалих спостереженнях вихователь протягом певно­го часу повертається до тої самої рослини кілька разів, відзна­чаючи зміни, що відбулися в ній, і зв’язуючи їх з попередніми. Проводяться, наприклад, такі спостереження: «Перетворення квітки в ягоду». «Від насіннячка до насіннячка» (горох, огір­ки, гарбуз, соняшник) тощо.

Не можна вимагати від дітей, щоб вони щодня відзначали зміни в розвитку рослини. За такий короткий термін помітних змін не відбувається. Треба чекати моменту, коли нове проявить­ся чітко і яскраво, і тоді залучити дітей до спостереження.

Не слід також розуміти тривалі спостереження як цілий ряд спеціальних занять. Зміни, що відбуваються з рослинами, мо­жуть бути помічені під час прогулянок і займуть дуже мало часу.

Не обов’язково проводити тривале спостереження над усіма рослинами городу і квітника. Вихователь вибирає для цієї мети тільки деякі з них, а до інших привертає увагу дітей у найбільш характерні моменти розвитку рослини. Наприклад, вихователь приходить з дітьми на город під час цвітіння огірків. «Подивіть­ся, як добре цвітуть наші огірки. Понюхайте, як приємно вони пахнуть. А тепер подивіться на них гарненько і скажіть, чи всі квітки однакові. Правильно: в одних квіток за пелюстками є ма­ленький огірочок (зав’язь), в інших огірочка немає. Ці квітки без огірочків називають пустоцвітами - з них огірки не вирос­туть». Вихователь знову пропонує дітям розглянути квітки огірків на грядці, знайти пустоцвіти і квітки з огірочками (із зав’яззю), підрахувати, чи багато тих та інших на грядці, пояс-­

122

нює, що якщо за огірками погано доглядати, рідко і мало полива­ти, то вони погано ростуть, і з’являється багато пустоцвітів.

Спостереження не можна перевантажувати, не потрібно намагатися в один раз повідомити все те, що важливо і цікаво знати дітям про даний об’єкт. Але щоразу потрібно дати їм щось нове, що розширює їхнє уявлення про дану рослину.

Для розвитку інтересу до рослин вихователь може викорис­товувати різні прийоми, у тому числі й ігрові: «Хто перший по­бачить? », «Хто швидше знайде? » Сприяють розвиткові уваги й інтересу до рослин різні угадайки. «Скільки пелюстків у маку?

• запитує вихователь. - Хто пам’ятає? А в шипшини? » Відповіді різні. «Піди, Сергійку, перевір, скільки пелюстків у маку, і принеси одну квітку, а Олексій збігає до шипшини. А яка сере­динка в маку - зелена чи чорна? А в маргаритки? А тепер Ната­ля піде, зріже і принесе яку-небудь квітку, подивиться на неї і розповість нам, яка вона, а показувати не буде, поки ми не відга­даємо» (Ведучий тримає квітку за спиною або в кошику).

Можна давати дітям угадувати квіти за запахом з закрити­ми очима, овочі, ягоди, фрукти — на дотик, на смак.

Вчасно сказані вихователем вірші, влучна народна приказ­ка, прислів’я або загадка підкреслюють особливості даної рос­лини, сприяють кращому її запам’ятовуванню.

Добре використовувати невеликі уривки літературного тек­сту, наприклад: організувати з дітьми гру «Угадай рослину за описом», вихователь читає: «Немов шматочок сонця упав на клумбу. Яскраві, життєрадісні жовтогарячі і золотаві голівки квітів». Діти повинні знайти ці квіти на клумбі, назвати їх і описати докладніше.

Сполучення спостережень з художнім словом сприяє утво­ренню особливо яскравих, міцних образів і в той же час збагачує словник дітей.

Для кращого закріплення отриманих уявлень спостережен­ня супроводжуються наступними замальовками дітей, записа­ми їхніх розповідей, складанням альбомів, що можуть бути дуже цікавими як для дітей, так і для вихователя. Малюнки і записи дитячих розповідей показують, наскільки діти засвоїли вивче­ний матеріал.

123

<...> Крім тривалих спостережень, проведених з дітьми всієї групи, дітям 6-7 років даються індивідуальні доручення, що спонукують дитину до спостереження за ростом і розвитком рослини, яку вона самостійно вирощує. Виконання такого до­ручення ставить дитину в особливі умови: вона вважає догляд за рослиною своєю справою, у неї з’являється бажання побачити зміни, що відбуваються, самій встановлювати їхні причини.

Виконуючи подібні доручення, діти на особистому досвіді переконуються в значенні різних видів догляду для розвитку рослин. Усе це сприяє формуванню інтересу до природи, дбай­ливого ставлення до рослин.

Звичайно, не можна захоплюватися великою кількістю індивідуальних доручень, у такому випадку вихователь не змо­же керувати дітьми.

При розподілі доручень важливо враховувати дитячі інте­реси і бажання. Наприклад, нерідко, сіючи насіння, дитина цікавиться, як воно утворюється. Вихователь пропонує їй або невеликій групі дітей самим довідатися. Для цього доручає їм посадити кілька насінин красолі, доглядати за ними і стежити за їх ростом і розвитком. Таким чином, питання, звідки береть­ся насіння, буде метою спостереження, а відповідь на нього діти дістануть, збираючи насіння красолі.

Керівництво спостереженнями і працею дітей, що викону­ють індивідуальні доручення, здійснюється непомітно для дітей. Для цього використовуються різні прийоми, наприклад, питання, що змушує дитину звернути увагу на рослину: «Чи скоро зацвітуть твої кабачки? », або пропозиція розпушити зем­лю і подивитися, чи не з’явилося щось нове в рослин. Час від часу за пропозицією вихователя діти розповідають товаришам про свої рослини, як доглядають за ними, що цікавого помітили в їхньому розвитку, показують свої замальовки. Іноді можна провести екскурсію в іншу групу. Господарі показують і розпо­відають про особливості догляду за своїми рослинами (підгор­тання, підв’язка). <...>

(Наблюдения и труд детей в природе / Сост. А.Ф. Мазурина. - М., 1976.- С. 169-178).

124