47. Психологічні погляди л.І. Божович

Л. І. Божович фактично створила модель особистісно-розвиваючого навчання - навчання, в процесі якого придбані школярем знання стають особистісно-значимими, а метою якого є формування особистості в справжньому сенсі цього слова. Лідія Іллівна виявила і науково обгрунтувала і основні напрями цього процесу:

• виховання «особистісного суверенітету» - особистості, яка має стійкої внутрішньої позицією, здатної протистояти впливам, що суперечить виробленим поглядам і переконанням;

• виховання у школяра самооцінки та рівня домагань, оптимально сприяють розкриттю його потенційних можливостей;

• виховання «вищих переживань», які, стаючи ненасищаемой потребою, обумовлюють процес становлення особистості;

• виховання чітко вираженої просоціальной, гуманістичної спрямованості особистості, в якій провідне місце займають мотиви пошуку людиною сенсу свого існування, побудови своєї долі.

Думається, саме наукове зміст пропонованої читачеві книги допоможе йому відтворити образ Лідії Іллівни Божович, видатного вченого, все своє життя чесно й безкорисливо служив науці, людину принципову, яскравого, душевно щедрого, багато в чому випередив свій час.

48. Психологічні погляди б.Г. Ананьєва.

Погляди Б. Г. Ананьєва на особистість

Відомий російський психолог Б. Г. Ананьєв (1907- 1972) вважав, що особистість - це суспільний індивід, об'єкт І суб'єкт історичного процесу. Важливо вивчати зв'язок між інтеріндивідуальною структурою того соціального цілого, до якого належить особистість, та інтраіндивідуальною структурою самої особистості. Саме різноманітність зв'язків із суспільством визначає інтраіндивідуальну структуру особистості, організацію особистісних властивостей та її внутрішній світ. І навпаки, стійкі комплекси особистісних властивостей регулюють обсяг і міру соціальних контактів особистості, впливають на створення нею власного середовища розвитку.

Структура особистості поступово складається в процесі її соціального поступу. Особистість є продуктом життєвого шляху людини. Інтраіндивідуальна структура особистості - це цілісне утворення та певна організація властивостей людини. Функціонування такого утворення можливе завдяки взаємодії різних компонентів структури особистості. Ці компоненти належать до різних сторін та рівнів розвитку особистості Можна виділити різні види залежностей між психічними властивостями особистості - генетичні, функціональні, каузальні тощо. У структурі особистості наявні взаємозв'язки між соціальними, соціально-психологічними та психофізіологічними характеристиками людини.

49. Психологічні погляди в.В. Давидова.

50. Психологічні погляди л.В. Занкова

. 51. Психологічні погляди Д.Ф. Ніколенка

Важливим є те, що Д.Ф. Ніколенко не лише ставив у своїх наукових працях ці гострі питання щодо підготовки вчителя, формував громадську думку щодо їх вирішення, а й працюючи деканом педагогічного факультету, завідувачем кафедри психології, здійснював розробку відповідних шляхів і засобів ефективного їх вирішення. Надзвичайно велике значення він надавав включенню студентів у майбутню педагогічну діяльність.

Свої погляди на проблему вчителя Д.Ф. Ніколенко узагальнив у своєму навчальному посібнику "Психологія особистості радянського вчителя " (К., 1973). Виданий більше як 35 років назад, в специфічних соціально-політичних умовах тоталітаризму, ця книга і зараз має як історичний сенс, так і самостійне знамення для особистісно-професійного формування майбутнього вчителя.

Специфіка діяльності вчителя-предметника формується на ґрунті загальних педагогічних умінь. Д.Ф. Ніколенко відносить до них:

Впливовість, уміння переконувати, доводити.

Психолого-педагогічну спостережливість.

Педагогічне мовлення.

Контактність з дітьми, дорослими.

Тактовність, ввічливість.

Здатність свідомо керувати емоціями і почуттями, педагогічно спрямовувати їх.

Самовладання, стриманість, терпеливість.

Чуття дитини, колективу і міри власних навчально-виховних дій.

Передбачливість при плануванні і застосуванні навчально-виховних заходів.

Організованість і дисциплінованість, акуратність.

Працьовитість.

Прагнення до самопізнання і самовиховання, долання недоліків характеру, неврівноваженості, інертності.

Працюючи завідувачем кафедри, Дмитро Федотович Ніколенко прагнув дати науково-методичне психологічне забезпечення в підготовці вчителя. Він розробив (сам, чи спільно з колегами по кафедрі) "Педагогічну психологію ", "Вступ до психології", "Практикум з загальної, вікової і педагогічної психології”, "Психологію особистості радянського вчителя" та інші навчальні посібники.

Актуальною є настанова Вчителя про те, що психолого-педагогічна освіта вчиnеля-предметника за своїм змістом повинна стати дитинознавством в широкому його розумінні, забезпечити здатність бачити дитину в її розвитку, уявляти її зрілим громадянином, щоб засобами свого навчального предмету формувати у свого учня інтелект, почуття і волю, риси характеру і переконання відповідно до уявлюваного ідеалу громадянина країни.

Важливою проблемою на сучасному етапі підготовки вчителя-предметника є також формування у нього педагогічного мовлення, тому Дмитро Федотович неодноразово підкреслював необхідність високої культури мовлення вчителя.

Окреслення проблем підготовки вчителя-предметника вимагає і звернення ще до одного, особливо важливого в сучасних екологічних умовах аспекту – це формування у студентської молоді потреби здорового способу життя та фізичного самовдосконалення, на якій постійно наголошував Дмитро Федотович Ніколенко. Це є важливим як з точки зору відповідальності перед суспільством, так і особистого прикладу вчителя перед учнями, як умови реалізації ним виховних завдань підростаючого покоління і здійснюється спеціальними кафедрами (фізвиховання, природничими), спецкурсами, окремими темами, організацією навчально-виховного процесу в університеті, прикладом самих викладачів. Саме таким прикладом для студентів - майбутніх вчителів було довге, красиве, творчо-плідне до останнього дня життя видатного вченого-педагога Дмитра Федотовича Ніколенка.