- •1. Визначення вірусів
- •2. Віруси живі чи неживі
- •3. Відкриття вірусів д.Й. Івановським ( характеристика експериментів)
- •4. Роль д.Й. Івановського та м. Бейєринка в становленні вірусології
- •5. Модельні системи, що використовуються в вірусології
- •6. Основні методи дослідження вірусів
- •Indirect Examination
- •7. Гіпотези походження вірусів
- •8. Роль вірусів в еволюції органічного світу
- •9. Еволюція вірусів та її докази
- •10. Поняття про «прості» та «складні віруси»
- •11. Фінальна стадія взаємодії складного вірусу з клітиною.
- •12. Хімічний (елементарний) склад вірусів.
- •13. Біохімічний склад вірусів.
- •14. Стадії взаємодії вірусу і клітини.( на прикладі бактеріофагу)
- •15. Структурні і не структурні білки вірусів.
- •16. Особливості будови структурних білків вірусів.
- •17. Типи вірусних днк
- •18. Типи вірусних рнк.
- •20. Типи симетрії вірусів.
- •21. Принцип самозбірки вірусів з ротаційно-трансляційним типом симетрії.
- •22. Принцип самозбірки вірусів з ікосаедричним типом симетрії
- •23.Роль зовнішніх факторів в самозбірці віріонів
- •24. Принцип класифікації вірусів.
- •25. Таксономічні категорії вірусів.
- •27. Порівняти таксономії царства « vira» з іншими царствами
- •28. Стадії взаємодії вірусу і клітини.
- •29. Характеристика екліпс-фази.
- •30. Типи генетичних карт у вірусів.
- •31. Генетична карта бактеріофагу т4. Genome and Structure
- •Бактериофаг т4
- •32. Генетична карта бактеріофагу лямбда.
- •33. Інтеграція геному фагу лямбда.
- •34. Генетична карта вірусу sv-40.
- •35. Генетичні карти рнк-вмісних вірусів
- •36. Організація геному втм
- •37. Геном вірусу грипу.
- •38. Реасортація геномів вірусу грипу
- •38. Генетична карта віл
- •39. Принцип методу плр
- •40. Принцип методу іфа
- •Класс I: вирусы, содержащие двуцепочечную днк
- •Класс II: вирусы, содержащие одноцепочечную днк
- •Класс III: вирусы, в которых рнк способна к репликации (редупликации
- •Классы IV и V: вирусы, содержащие одноцепочечную рнк
- •Класс V: вирусы, содержащие одноцепочечную (−)рнк
- •Класс VII: вирусы, содержащие двуцепочечную днк, реплицирующиеся через стадию одноцепочечной рнк
32. Генетична карта бактеріофагу лямбда.
Після проникнення в бактеріальну клітину лінійна ДНК бактеріофага λ замикається в кільце бактеріальною лігазою. Геном фагамістить гени, які відповідають за синтез білків головки та хвоста фагової частинки, реплікацію фагової ДНК, лізис бактерії, рекомбінацію(вбудовування фагової ДНК у бактеріальний геном), і кілька регуляторних генів, що кодують фактори транскрипції
33. Інтеграція геному фагу лямбда.
. Интеграция (включение) фагалямбда в хромосому Es heri hia oli и его освобождение из хромосомы (исключение). В фаговой частице ДНК представлена линейной двойной спиралью с неспаренными комплементарными концами. В растворе или в бактериальной клеткелипкие комплементарные концы связываются друг с другом, и разрыв в каждой цепи закрывается с помощью лигазы. После этого замкнутоедвухцепочечное кольцо подходит к хромосоме (между генами gal и Ыо), обе двойные спирали разрываются и образовавшиеся свободные концы воссоединяются крест-накрест. В результате фаговая ДНК оказывается включенной (встроенной, или интегрированной) в хромосому хозяина. Фаг превратился теперь в профаг, и клетка стала лизогенной (в данном случае по фагу лямбда), В результатеобратного процесса может произойтивыключение ДНК фага и переход ее в автономное состояние.
Как только фаг попадает внутрь клетки хозяина, он может интегрировать себя в его ДНК. В этом состоянии λ называютпрофагом, он остается в геноме хозяина, внешне не проявляя своё присутствие. Профаг размножается с каждым делением клетки хозяина.
ДНК профага может экспрессироваться в тех случаях, когда наблюдаются признаки стресса в клетке-хозяине. Стресс может быть вызван голоданием, ядами (например антибиотиком), или другим факторами, которые могут повредить или уничтожить хозяина. В этом случае профаг активируется, выделяет себя из ДНК клетки-хозяина и вводит ее в литический цикл. Активированный фаг уничтожает ДНК хозяина и производит большое количество собственной мРНК, чтобы произвести множество единиц фага. Когда все ресурсы хозяина исчерпаны от построения новых фагов, клетка-хозяин разрушается, клеточная мембрана разрывается, и новые фаги выходят во внешнюю среду[2].
Інтеграція фагу відбувається на специфічному сайті в бактеріальному геномі att. Послідовність цього сайту назив. attB, тоді як комплементарна послідовність в кільцевому геномі фагу attP. Інтеграція – це послідовний обмін, що відбувається через утворення структурою Холлідея і потребується фагового білка lnt і IHF бактеріального білка. lnt і IHF зв’язуються з attP і формують інтрасому: ДНК-білковий комплекс, що призначений для сайт-специфічної рекомбінації ДНК фагу і хазяїна.
http://chem21.info/info/32963/
34. Генетична карта вірусу sv-40.
Поліомавірус, знайдений в кліт. людини і мавпи. Як і інші поліомавіруси, він являється ДНК вмісним вірусом і може викликати утворення пухлин, але звичайно знаходиться на стадії латентної інфекції.Цим вірусом були заражені мільйони людей, так як в 1960 – х роках їм була заражена вакцина від вірусу поліомієліту.
Семейство: |
Polyomaviridae |
Род: |
Полиомавирусы |
Вид: |
Simian virus 40 |
Має ікосаедричний віріон, що вміщує геномну ДНК довжиною 5000 пар основ. Віріон прикріплюється до рецепторів МНС класу А на поверхні клітини за допомогою глікопротеїна VP1. Всередині ядра клітнна РНК полімераза 2 експресує ранні гени. Транскрибована м РНК піддається розрізанню на 2 фрагменти, що кодують великий та малий Т – антигени. Біля 5 % великого Т антигену поступає в плазматичну мембрану клітини, а біля 95% - поступає в ядро. Великий Т антиген зв’язується з 3 сайтами в вірусній ДНК, зв’язування з сайтом 1 і 2 регулює синтез ранніх РНК, зв’язування з другим сайтом проходить в кожному клітинному циклі 2. Звязування з сайтом 1 викликає реплікацію ДНК в місці ори джина реплікації. Збірка віріонів проходить в ядрі клітини.
