Лекція № 1.1.Основні поняття теорії ігор Вступ
Теорія ігор вперше була систематично викладена Нейманом і Моргенштерном та оприлюднена лише 1944 року в монографії «Теорія ігор і економічної поведінки», хоча окремі результати були опубліковані ще в 20-х роках. Нейман і Моргенштерн написали оригінальну книгу, яка містила переважно економічні приклади, оскільки економічні задачі простіше за інші описати за допомогою чисел. Під час другої світової війни і одразу після неї теорією ігор серйозно зацікавились військові, які одразу побачили в ній математичний апарат для дослідження стратегічних проблем і підготовки рішень. Потім головна увага знову була звернута до економічних проблем. Нині сфера застосування теорії ігор значно розширилась. Так, у соціальних науках апарат теорії ігор застосовується у психології для аналізу торгових угод та переговорів, а також для вивчення принципів формування коаліцій тощо.
Існує багато різних визначень того, що таке є теорія ігор (game theory). Наприклад, таке: «Теорія ігор - це теорія раціональної поведінки людей з неспівпадаючими інтересами» [1]. Також використовується визначення «Теорія ігор - це наука про стратегічне мислення» [2]. Або «Теорія ігор - це теорія математичних моделей для прийняття оптимальних рішень в умовах конфлікту» [3], «Теорія ігор - це розділ прикладної математики, який досліджує моделі прийняття рішень в умовах неспівпадіння інтересів сторін (гравців)» [4]. Чи, наприклад, для умов економічного застосування: «Суть теорії ігор полягає в тому, щоб допомогти економістам зрозуміти та передбачити те, що буде діятися в економічному інтер’єрі (економічному контексті)» .
Теорія ігор застосовується в економіці не тільки до моделювання задач організації промисловості, які стали вже класичними, але й взагалі практично до кожної задачі, що має економічний контекст. Так, сьогодні це:
• Математичні моделі торгів та аукціонів (мікрорівень).
• Виробнича поведінка фірм як на рівні продукту, так і на рівні його виробництва, - включаючи також і поведінку внутрішніх для фірми суб’єктів (на проміжному рівні економіки).
• Моделі конкуренції країн та торгівельна політика держав, монетарна політика (макрорівень).
Звичайно, цим застосування теорії ігор не вичерпується: «Апарат теорії рівноваги та теорії ігор став основою для створення сучасних теорій міжнародної торгівлі, оподаткування, суспільного блага, монетарної економіки, теорії виробничих організацій» .
Таким чином, теорія ігор сьогодні широко використовується як потужний апарат дослідження суспільно-економічних процесів. Суть її полягає в тому, що вона використовується для досягнення узгодження інтересів сторін.
Математичні деталі теорії ігор сьогодні є доступні (переважно в мережі Інтернет) , є велика кількість підручників, де виклад математичних деталей займає практично основний об’єм цих книг. Разом з тим для практичної діяльності найважливіше значення має не «математична строгість» викладу, а опис способів застосування та використання апарату теорії ігор.
Однак застосування теорії ігор, як і застосування взагалі кожного теоретичного методу, вимагає від дослідника ще двох умінь та навичок:
• По-перше, необхідно володіти методами та технологіями, за допомогою яких можна звести реальну задачу до теоретичної. Тобто необхідно уміти стиснути інформацію про Реальний Світ до умов Світу Модельного, - але зробити це таким чином, щоб не втратити при цьому саме ті особливості задачі, завдяки яким і «проявляється потрібний нам ефект»! ми повинні від чогось відмовитися, для того, щоб вирішити задачу. Але від чого саме?!
• По-друге, отримавши рішення, потрібно наповнити його реальним змістом. Для цього потрібно володіти технологіями зворотного переходу - від Світу Модельного до Світу Реального. Потрібно уміти наповнювати «загальне рішення» конкретними деталями, - саме тими, які, власне, й дозволяють застосувати «теоретичне рішення» саме до цього соціально-економічно об’єкту.
Як правило, описані вище два класи умінь та навичок ніколи не попадають на сторінки підручників: вони передаються «від вуха до вуха», і саме в успішному освоєнні цих умінь і полягає та «доводка» випускника, якої так вимагає роботодавець.