Урок № 21. Чому ми вшановуємо ікони

В першу неділю Великого посту ми відзначаємо свято – Торжество Православія, яке було встановлено на честь перемоги над іконоборцями - противниками шанування святих ікон.

Іконою або образом називається зображення Бога, Божої Матері, Ангелів, святих угодників. Образ освячується в храмі, і через це освячення йому подається благодать Святого Духа. Бувають ікони чудотворні, в яких благодать Божа являє чудеса, наприклад, зцілює хворих.

Перша ікона.

Сам Господь Іісус Христос дав нам Своє зображення. Вмиваючись, Він витер Свій пречистий лик рушником, який чудово відбився на цьому рушнику для хворого князя Авгаря. Коли хворий князь помолився перед цим зображенням Спасителя, то зцілився від хвороби. Таке давнє походження Нерукотворного (тобто не створеного руками людини) образу Спасителя.

За переданням першу ікону Божої Матері написав апостол Лука. Матір Божа, побачивши Своє зображення, сказала: «Благодать Сина Мого Буде з цією іконою».

Молячись перед іконою, ми пам'ятаємо, що ікона лише зображення Бога або святих, тому ми молимося не самій іконі, а тому, хто на ній зображений - Богу або святим людям. Свята ікона є те саме, що й священна книга: в книзі ми читаємо Божі слова, а на іконі бачимо святі лики, які, як і Боже слово, допомагають нам налаштуватися на розмову, звернення до Бога.

Завдання:

Підпиши Хто зображений на іконах.

(Свята Трійця, Іісус Христос, Богородиця, Ангел-Хранитель, Архангел Михаїл, Святий Миколай, Святий князь Володимир, Святий Сергій Радонежський, Свята княгиня Ольга).

ПРИМІТКИ:________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок № 22. Іконостас. Царські Врата – Блага вість

Ми говорили про те, що святковий ряд іконостасу – це священна історія у фарбах. А де ж записана ця священна історія?

Про ці та багато інших священних подій розповідає нам Біблія. У звичайних книгах люди записують те, що вони самі склали або дізналися від інших людей. А в цій книзі люди записали те, що дізналися від самого Бога. Тому Біблію називають ще Словом Божим .

Першу частину Біблії, яка називається Старий Завіт (тобто давній) писали пророки, яким з’являвся Бог. Ця частина Біблії розповідає про те, як Бог створив світ, як перші люди згрішили і були вигнані з Раю, і як довго вони потім чекали Сина Божого Іісуса Христа, який прийде на землю і виправить те, що вони натворили, переможе диявола і відкриє людям дорогу в Новий Рай - Царство Небесне.

І ось друга частина Біблії розповідає про те, як Син Божий народився на землі, жив серед людей, постраждав і помер на Хресті, і воскрес. А ще Він дав людям нові заповіді: «Любіть один одного», «Поводься з іншими так, як хочеш, щоб чинили з тобою».

Тому ця частина Біблії називається Новий 3авіт або Євангеліє, що означає Блага (радісна) звістка. Цю частину книги написали учні Іісуса Христа. Їх так і називають євангелісти, тобто ті, які написали Євангеліє. Цих учнів звали: Матфей, Марк, Іоанн, Лука. Церква кожному з них присвоїла свій символ: Матфею – Ангела, Марку – лева, Луці – тільця, Іоанну – орла.

Завдання 1:

Прочитайте головну заповідь Іісуса Христа, яка записана в Євангелії.

Один законник, спокушаючи Іісуса Христа, запитав Його: “Учителю, яка найбільша заповідь в законі?” Іісус сказав йому: “Возлюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю (Втор. 6, 5). Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: возлюби ближнього твого, як самого себе (Лев. 19, 18). На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки” (Мф. 22, 36-40).

Зображення євангелістів ми бачимо в храмі на Царських вратах - так називаються центральні двері в іконостасі. Під час служби священик через

Царські врата виносить Євангеліє. А це означає, що Сам Іісус Христос –

Бог і Цар Всесвіту проходить через ці двері.