Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді з ек.теорії.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.39 Mб
Скачать
  1. Зміст поняття «підприємництво». Види підприємницької діяльності.(сократить)

Підприємництво — це вільна, ініціативна діяльність людей у різних сферах виробництва, що здійснюється на власний страх і ризик з метою одержання прибутку. Підприємництво є необхідною визначальною рисою ринку, його обов'язковим атрибутом. Якщо нема підприємців, то нема й ринку, і навпаки.

Відповідно до ст. З Господарського кодексу України господарською є діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Підприємницька діяльність спрямована на:— досягнення комерційного успіху, одержання прибутку, або підприємницького доходу;— найкраще використання капіталу: власності, іншого майна, фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів. Розрізняють три види підприємницької діяльності: виробничу, комерційну і фінансову. Виробниче підприємництво передбачає: визначення виду виробничої діяльності та номенклатури асортименту продукції (товарів, робіт, послуг), яку буде виробляти підприємець. Підприємство може існувати доти, доки має споживачів об’єктів своєї господарської діяльності; виявлення потреби у товарах, необхідних потенційному споживачеві (маркетингова діяльність); оформлення контракту між підприємцем і покупцем товару; здійснення самого виробництва товарів і послуг. Суть комерційної діяльності становлять торгово-обмінні операції з купівлі-продажу (перепродажу) товарів при кругообігу ресурсів: ресурси для господарської діяльності – товар – продаж – валовий дохід – фінансовий результат. Об’єктом фінансової діяльності є процес господарювання з купівлі-продажу грошей, валюти, цінних паперів та обслуговування розрахункових операцій при кругообігу ресурсів: ресурси для господарської діяльності – придбання фінансових ресурсів – продаж – валовий дохід – фінансовий результат.

  1. Інфляція: суть, види, причини.

Інфляція є знецінення грошей, що виявляється через зрос­тання цін. Відповідно до темпів інфляційного процесу розрізняють три різновиди інфляції;повзуча—темп зростання не перевищує 10 відсотків річного зростання цін;галопуюча—темп зростання цін сягає 10-100 відсотків на рік;гіперінфляція — річні темпи приросту цін перевищують 100 відсотків. Найважливішими внутрішніми причинами інфляції в країнах СНД, у тому числі в Україні, є: 1. Глибока деформація основних пропорцій народного господарства (насамперед співвідношення, між групою А і групою Б), галузева незбалансованість. Таку інфляцію називають структурною. 2. Надмірна мілітаризація економіки. 3. Певна монополізація економіки; 4. Дотація державою нерентабельних підприємств, колгоспів і радгоспів, неефективного капітального будівництва. 5. Руйнування старої грошово-кредитної й фінансової системи й запізніле формування нової, до того ж малоефективної, розлад системи безготівкових розрахунків, надмірний податковий прес, політика дешевих грошей НБУ в 1992 р. тощо. 6. Економічно недостатньо обґрунтовані рішення органів державної влади, які збільшували дефіцит дер­жавного бюджету. 7. Велика кількість посередників між виробниками й споживачем. Зовнішні причини інфляції:1. Зростання цін на імпортні товари та послуги. 2. Обмін у банках іноземної валюти на національну, оскільки на депозитних рахунках банків з'являються до­датково випущені національні гроші. Для України та деяких інших країн СНД дія цього фактора має специфічні особливості, оскільки у них відбувається так звана “доларизація” економіки. В Україні замість захисту споживчого ринку (як це проголошувалося з моменту його запровадження) купоно-карбованець став засобом спустошення і без того мізерного ринку товарів. За цих умов, втративши довіру до купона і щоб зберегти свої гроші від знецінювання, частина населення навіть за спекулятивними цінами купувала долари, іншу іноземну валюту.3. Структурні світові кризи (енергетична, сировинна тощо), від'ємне сальдо торгового й платіжного балансу. Крім структурної форми інфляції, виділяють інфляцію попиту та інфляцію витрат.Інфляція попиту — форма інфляції, що виникає за зростання попиту при повній завантаженості виробничих потужностей і повній зайнятості.У цій ситуації пропозиція товарів не збільшується, що й призводить до зростання цін.Інфляція витрат — форма інфляції, яка виникає внаслідок зрос­тання витрат виробництва, які переносяться на ціни товарів, що виготовляються, і оплачуються споживачами або входять у витрати іншого підприємства і спричиняють зростання цін на інші товари.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]