Розгорнута відповідь на запитання

Варіант 8

Частина ііі

29. Малюнок ембріонального розвитку людини у 1,5 місяця ілюструє біогенетичний закон німецьких вчених Е.Геккеля і Ф.Мюллера (1866): «Онтогенез є коротке повторення філогенезу» або «Всі зародки в 1,5 місяця подібні між собою більше, ніж їх батьки». Зародок людини в цей період нагадує зародок ящірки, мавпи, риби тощо тим, що має хвіст, зачатки п’ятипалих кінцівок, одне коло кровообігу, одну нирку, зябра замість легень, пульсуючу трубку замість серця, мозок за формою подібний до плавального міхура риби тощо.

30. Розглянемо графік схеми дії екологічного фактора на організм. Оптимальна зона розвитку організму позначено на ньому цифрою 4. Чим більше інтенсивність дії фактора віддаляється від оптимальної зони в той чи інший бік, тим більше буде негативний вплив на організм (зона пригнічення або песимуму). Зона, позначена цифрою 2, - це зона загибелі організму.

Розгорнута відповідь на запитання

Варіант 9

Частина ііі

29. Розв’язання задачі.

1. Якщо 66% складає вода від ваги тіла вовка, то 34% - це суха маса вовка. Знаходимо суху вагу вовка у кілограмах: 50 кг х 0,34 = 17 кг.

2. Згідно правилу екологічної піраміди визначаємо вагу рослин, необхідну для прогодування вовка в ланцюзі живлення:

Р ослини заєць лисиця вовк

17000 кг 1700 кг 170 кг 17 кг

Відповідь: для прогодування вовка в ланцюзі живлення необхідно 17 000 кг рослин.

30. Єдність хімічного складу живих організмів зумовлена їхнім спільним походженням. У складі живих організмів є майже 70 елементів періодичної системи хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Серед неорганічних сполук майже 60-70% складає вода. Більшу частину сполук живих організмів складають органічні речовини. Це:

1. Вуглеводи - більшість їх складається з атомів Карбону, Гідрогену та Оксигену. З-поміж вуглеводів розрізняють моно -, оліго- та полісахариди. Основні їх функції - енергетична і будівельна.

2. Ліпіди - гідрофобні органічні сполуки. Найпоширеніші серед них - жири. Вони здійснюють теплоізоляційну, захисну, будівельну та енергетичну функції.

3. Білки - високомолекулярні біополімери, мономерами яких є амінокислоти. Вони мають 4 структури (І,ІІ,ІІІ,ІV). Серед них є прості білки (протеїни) і складні білки (протеїди). Білки виконують в організмах живих істот різноманітні функції: будівельну, захисну, регуляторну, сигнальну, рухову, енергетичну, транспортну тощо. До особливої групи білків належать ферменти, що здійснюють каталітичну функцію.

4. Біологічно активні речовини організму: вітаміни, гормони, нейрогормони, фітогормони тощо.

5. Нуклеїнові кислоти - це високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди. Розрізняють 2 типи нуклеїнових кислот: ДНК і РНК. Дволанцюгова ДНК зберігає спадкову інформацію і забезпечує передачу цієї інформації дочірнім клітинам під час поділу материнської.

Виняток в органічному світі (щодо хімічного складу) становлять віруси, що є облігатними паразитами.