- •1.1. Соціально-економічна роль і функції транспорту
- •1.2. Функції транспорту в сфері матеріального виробництва
- •1.3. Транспортні вузли
- •1.4. Показники транспорту
- •2. Основи транспортного процесу
- •2.1. Глобалізація економіки і транспорту
- •2.2. Транспортна забезпеченість і доступність
- •1. Транспортна забезпеченість характеризується густотою мережі.
- •2.3. Транспорт і навколишнє середовище
- •2.4. Безпека транспорту
- •3. Значення і місце залізничного транспорту в господарському комплексі україни
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Залізничний транспорт
- •4. Значення і місце автомобільного транспорту в господарському комплексі україни
- •5. Значення і місце водного транспорту в господарському комплексі україни
- •3.5. Річковий транспорт
- •6. Значення і місце водного транспорту в господарському комплексі україни
- •7. Значення і місце трубопроводного транспорту в господарському комплексі україни.
- •8. Критерії оцінки ефективності транспортного процесу
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ ІМ. АКАДЕМІКА ЛАЗАРЯНА
Кафедра "Економіки та менеджменту"
Доцент Задоя В. О.
ТРАНСПОРТНО-ДОРОЖНІЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
Дніпропетровськ - 2014
1. ПОНЯТТЯ І СУТНІСТЬ ТРАНСПОРТУ
1.1. Соціально-економічна роль і функції транспорту
Транспорт — галузь матеріального виробництва, що здійснює комплекс транспортно-технологічних процесів переміщення пасажирів і вантажів.
Значення транспорту для будь-якої країни винятково велике. Він виконує в державі важливі економічні, оборонні, соціально-політичні й культурні функції.
Економічна роль транспорту міститься насамперед у тому, що він є органічною ланкою кожного виробництва, проводить безперервну й
масову доставку всіх видів сировини, палива й продукції з пунктів виробництва в пункти споживання, а також здійснює поділ праці, спеціалізацію й кооперацію виробництва. Без транспорту немислимо раціональне розміщення виробництва, освоєння нових територій і природних багатств. Транспорт — важливий фактор економічної інтеграції країн і розвитку міжнародної торгівлі.
З іншого боку, транспорт сам по собі представляє найбільшу галузь народного господарства. Так, основні фонди транспорту становлять близько 15% загально-державних, на транспорті трудяться майже 10% загального числа робітників та службовців.
Крім того, для транспорту повністю працюють такі галузі, як локомотиво- і вагонобудування, автомобіле- і суднобудування, авіабудування та ін. Обслуговують транспорт також паливна
промисловість, енергетика, металургія тощо.
Усі ці фактори обумовлюють значні транспортні витрати, що відображається на ціні товарів. Так, питома вага транспортних витрат у ціні багатьох масових вантажів становить від 15 до 40%.
Соціально-політичні функції транспорту містяться в його здатності здійснювати обмін матеріальними й духовними цінностями між районами, містами, територіями й цим сприяти їхньому об’єднанню в єдину державу. Транспорт забезпечує вантажні, побутові й туристичні поїздки, а також медичне обслуговування людей; полегшує їх фізичну працю, зокрема при переміщенні значних обсягів вантажів та інше.
Значне й різноманітне культурне значення транспорту. Насамперед він забезпечує спілкування між континентами, країнами, містами і людьми й сприяє задоволенню їх естетичних потреб і культурному обміну.
Оборонна роль транспорту виділялася й підкреслювалася завжди. За всіх часів транспорт розглядався як один із найважливіших факторів забезпечення обороноздатності держави. Його функціями є перекидання військ і озброєнь, вантажів постачання, забезпечення об’єктів тилових служб і військового виробництва. Він є також органічною частиною багатьох видів військової зброї.
Отже, повне і якісне задоволення потреб країни в перевезеннях може бути досягнуто тільки в тому випадку, якщо всі транспортні засоби будуть функціонувати й розвиватися у взаємозв’язку, як єдиний органічний елемент.
Необхідність спільного використання різних видів транспорту обумовлено ще й тим, що перевезені вантажі мають різну масу, габарити і властивості. Різними є обсяги, відстані й строки перевезення вантажів. У той же час ефективне використання кожного виду транспорту може забезпечуватися тільки в певних експлуатаційних умовах.
На цій основі і формується єдиний транспортно-дорожній комплекс України (ТДК) — комплекс різних видів транспорту, що перебувають у взаємозв’язку і взаємодії та забезпечують потреби народного господарства і населення в перевезеннях із найменшими транспортними витратами й мінімальною витратою ресурсів.
За функціональним призначенням розрізняють:
1) транспорт, що здійснює магістральні перевезення (транспорт загального користування);
2) транспорт, який забезпечує перевезення, безпосередньо пов’язані з виробничим процесом промислових і сільськогосподарських підприємств (промисловий або відомчий транспорт);
3) транспорт, що виконує перевезення пасажирів у містах, і населених пунктах (міський транспорт).
Структура ТДК включає:
а) залізничний;
б) автомобільний;
в) водний (морський, річковий);
г) повітряний;
д) трубопровідний (нафтопродуктопроводи й газопроводи);
е) конвеєрний види транспорту.
У цей час до будь-якого виду транспорту пред’являється комплекс наступних вимог:
1. Повністю й вчасно задовольняти потреби народного господарства і населення в перевезеннях.
2. Забезпечувати високу економічність роботи і знижувати собівартість перевезень.
3. Скорочувати строки доставки вантажів. Прискорювати перевезення пасажирів.
4. Дотримувати регулярності відправлення й доставки вантажів і пасажирів відповідно до встановлених
графіків і розкладів, незалежно від пори року, доби й умов погоди.
5. Підвищувати рівень комфорту для пасажирів.
6. Гарантувати повне зберігання перевезених вантажів як за обсягом, так і за якістю. Забезпечувати безпеку перевезення пасажирів.
7. Запобігати забруднення біосфери Землі (ґрунту, води, повітря) продуктами і відходами транспорту, а також знижувати рівень шуму.
