Умовні графічні позначення
Фізичні процеси, які відбуваються в джерелах електричного струму і провідниках описуються за допомогою математичного апарату, для чого складаються розрахункові схеми електричного кола в яких використовуються умовні графічні і буквені позначення.
Додаток Г
Вимоги до оформлення лабороторно-розрахункових робіт
Розрахунково-графічну роботу (далі по тексту робота) потрібно виконувати на листах формату А4, текст розміщують на одній сторінці листа залишаючи поля: ліве – не менше 30мм, праве – 15 мм, верхнє та нижнє – 20мм. Потрібно на листах олівцем написати обмежувальну рамку, або використовувати листи лише із спеціальними рамками для текстової документації. Окремі листи нумерують.
На титульному листі вказують назву ВУЗу, факультету, кафедри, дисципліни, курс, групу, номер контрольної та варіанту, прізвище та ініціали студента і викладача. Робота пишеться від руки з використанням чорнила (пасти) темного кольору (чорний,синій, фіолетовий).
Рішення кожної задачі (завдання) повинно включати текстовий, розрахунковий та ілюстрований (графічний) матеріали.
Текст повинен бути написаний розбірливим почерком державною мовою, без граматичних помилок (допускається не більше двох виправлень на сторінку).
Не допускається довільних скорочень, крім загально прийнятих. Після цифр позначення їх розмірностей повинні відповідати загально прийнятим (А, мА, В, мВ, Ом, кОм, Вт, %, і т.д.). Якщо виводиться декілька цифр, то позначення одиниці вимірювання ставлять після останньої цифри, наприклад: 20,1 та 40В; 30,2 і 60%.
Математичні знаки , , , , , ставлять лише тільки перед, або між цифрами. Не допустимо використовувати їх у тексті замість відповідних слів – менше, рівне і т.д.
При виконанні обчислювань спочатку пишуть формулу потім проставляють чисельні значення символів, що входять у формулу, а потім результати, наприклад: визначимо струм у нерозгалуженому колі
Результати обчислень округлюють. Кількість значущих цифр повинна бути достатньою для наступних дій. Як правило досить 2,3 значущих цифр.
У роботі нумерують лише формули на які далі передбачається посилання. Нумерація формул крізна.
Для пояснення тексту і розрахунків у роботі повинні бути ілюстрації – рисунки, графіки, діаграми і т.д. Усі ілюстрації називаються рисунками і нумеруються крізною нумерацією, яка ставиться під рисунком після слова “Рис” наприклад: Рис. 1. або Рис. 2.1. тощо.
Рисунки розташовують так, щоб їх можна було розглядати без повороту документа. Якщо не можливо виконати цю умову, то рисунки розбиваються так, щоб для їх розгляду звіт потрібно було повернути за годинниковою стрілкою на кут 900.
При необхідності рисунки можуть мати назву, яка розміщується над рисунком, і текст пояснення який розміщується після ілюстрації. Номер рисунка в останньому випадку розміщують нижче данних пояснення.
Рисунки, як правило, виконують на такому ж самому папері, що і текст. Допускається виконання рисунків на кальці або міліметрівці чи креслярському папері.
Креслення виконують олівцем чи ручкою, за допомогою якого пишуть текст. Зображення електричних чи електронних елементів на кресленнях повинні відповідати вимогам державних стандартів (додаток B).
У кінці роботи потрібно помістити список літературних джерел. Приклад їх виконання можна знайти у “списку літератури” даних методичних порад.
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА |
3 |
Розділ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ТА МАТЕМАТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ПОСТАНОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ |
4 |
1.1. Організаційно-методичні передумови постановки та проведення лабораторно-практичних занять |
4 |
1.2. Основні правила техніки безпеки при організації і виконанні лабораторних робіт |
4 |
1.2.1. Вимоги безпеки перед початком роботи |
4 |
1.2.2. Вимоги безпеки під час роботи |
5 |
1.2.3. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях |
6 |
1.2.4. Вимоги безпеки по завершенню роботи |
6 |
1.3. Математично-статистичні передумови постановки, проведення та обробки результатів експериментів лабораторно-практичних занять |
6 |
1.3.1. Організація проведення вимірювань |
6 |
1.3.2. Попередня обробка результатів вимірювань |
7 |
1.3.3. Способи виявлення і усунення систематичних похибок |
7 |
1.3.4. Визначення границь не виключених залишків систематичної похибки |
8 |
1.3.5. Обробка результату багаторазових прямих вимірювань |
8 |
1.3.6. Алгоритм обробки результатів багаторазових вимірювань |
12 |
1.3.7. Обробка результатів непрямих вимірювань |
14 |
Розділ 2. ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ |
16 |
Робота 1. Вимірювання напруги та сили постійного струму аналоговими та цифровими приладами |
16 |
Робота 2. Розширення меж вимірювання вимірюваль-них механізмів постійного і змінного струму |
25 |
Робота 3. Вимірювання опорів різними методами |
32 |
Робота 4. Вимірювання опорів методом омметра |
38 |
Робота 5. Вимірювання потужності в колах постойного струму |
41 |
Робота 6. Вимірювання потужності споживачів в однофазних колах змінного струму |
46 |
Робота 7. Вимірювання активної потужності в колах змінного струму |
53 |
Робота 8. Вимірювання параметрів періодичних сигналів за допомогою електронно-променевого осцилографа |
58 |
Робота 9. Вимірювання магнітної індукції і магнітного потоку колах постійного струму |
69 |
Робота 10. Оцінка інтенсивності g- випромінювання |
79 |
Частина 3. РОЗРАХУНКОВИЙ ПРАКТИКУМ |
85 |
Розрахунково-графічна робота 1. Перевірка на відповідність нормальному закону розподілу |
85 |
Розрахунково-графічна робота 2. Застосування критеріїв виявлення грубих похибок. |
88 |
Розрахункова робота 3. Визначення довірчого інтервалу де з довірчою ймовірністю знаходиться істинне значення величини, що вимірюється |
92 |
Розрахункова робота 4. Опосередковані багаторазові вимірювання |
95 |
Розрахункова робота 5. Нерівноточні вимірювання |
96 |
ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА |
98 |
Додаток А. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ІСПИТУ |
99 |
Додаток Б. ЕЛЕКТРИЧНІ І МАГНІТНІ ОДИНИЦІ |
102 |
Додаток В. УМОВНІ ГРАФІЧНІ ПОЗНАЧЕННЯ |
105 |
Додаток Г. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЛАБОРОТОРНО-РОЗРАХУНКОВИХ РОБІТ |
106 |