28. Види криміналістичного дослідження документів та їх завдання.

Криміналістичне документознавство являє собою галузь криміналістичної техніки, в якій досліджуються закономірності природи письма (письмової мови та почерку), способи виготовлення документів, печаток і штампів, а також способи їх підробки, розробляються техніко-криміналістичні засоби, прийоми і методи роботи з документами з метою розкриття, розслідування, запобігання злочинам.

У залежності від того, що є об'єктом дослідження - письмо (письмова мова, почерк) чи матеріал, засоби виготовлення документа, його реквізити, а також в залежності від питань, які при цьому вирішуються, криміналістичне документознавство поділяється на види.

1. Криміналістичне почеркознавство - підгалузь, що вивчає закономірності формування і розвитку почерку та розробляє техніко-криміналістичні засоби, прийоми і методи роботи з документами для встановлення обставин створення документа, його виконавця з метою розкриття, розслідування, запобігання злочинам, установлення істини в справі. Для цієї підгалузі характерна почеркознавча експертиза.

2. Криміналістичне авторознавство - це підгалузь, яка базується на даних лінгвістики, в тому числі фразеології, граматики та інших галузей знань про письмову мову, на системі знань про умови і закономірності мовної поведінки людини та яка містить концептуальні засади встановлення автора тексту з метою розкриття, розслідування, запобігання злочинам, установлення істини в справі. Для цієї підгалузі характерна авторознавча експертиза.

3. Техніко-криміналістичне дослідження документів - підгалузь, що вивчає закономірності виникнення інформації, пов'язаної зі способом виготовлення документів, внесенням у них змін, зникненням записів, використанням певних предметів і матеріалів для їх виготовлення, та розробляє на основі цих закономірностей техніко-криміналістичні засоби, прийоми і методи роботи з документами для встановлення вказаних обставин із метою розкриття, розслідування, попередження злочинів, установлення істини в справі. Для цієї підгалузі характерна техніко-криміналістична (технічна) експертиза документів (ТКЕД - ТЕД).

Завдання криміналістичного документознавства похідні від завдань криміналістики в цілому та криміналістичної техніки, зокрема. Загальне (головне) полягає в сприянні правоохоронним органам в їх діяльності з розкриття, розслідування і запобігання злочинам, установленні істини в кримінальних справах за допомогою сучасних техніко-криміналістичних засобів, прийомів та методів збирання і дослідження доказів, які розробляються цією галуззю.

Спеціальні завдання: 1) подальше теоретичне вивчення закономірностей, що складають предмет цієї галузі, механізму скоєння злочинів із застосуванням документів, виникнення інформації про це, закономірностей роботи з документами; 2) удосконалення існуючих і розробка нових техніко-криміналістичних засобів, прийомів та методів збирання, дослідження документів і використання отриманих результатів для встановлення істини в справі.

Одним із основних у цій галузі є поняття документа. Термін "документ" походить від латинського, що означає все, що може служити свідченням, доказом чого-небудь.

Визначення поняття документа, які є у кримінально-правовій, процесуальній та криміналістичній літературі, В. К. Лисиченко поділяв на дві групи. До першої він відносив визначення, у яких документ розглядається як письмовий акт, що посвідчує за допомогою письма відомості про обставини, які мають юридичне значення.

Але такі визначення не відображають нові технічні можливості виготовлення документів. Другу групу становлять визначення, які розглядають документ як предмет вольової діяльності людини, за допомогою якого загальноприйнятим або спеціальним способом закріплено певну інформацію.

У широкому значенні в криміналістиці під документом розуміють будь-які матеріальні об'єкти (носії), в яких тим чи інтим способом зафіксовані відомості про певні факти й обставини, що молоть значення для розкриття, розслідування, запобігання злочинам, установлення істини в справі.

Документи класифікуються за різними підставами.

За процесуальною природою.

1. Документи - речові докази, які мають значення для розслідування не тільки завдяки своєму змісту, але й факту свого існування, способу виготовлення та іншим матеріальним ознакам. Вони можуть бути засобом скоєння злочину, засобом приховування злочину і засобом, що сприяє розкриттю злочинів та встановленню істотних для справи обставин.

2. Документи - письмові докази, які мають значення для встановлення істини у справі тільки завдяки своєму змісту. Такі документи не є об'єктом криміналістичного дослідження та можуть замінюватися у справі копіями та дублікатами.

3. Документи - зразки для порівняльного дослідження.

За способом фіксації відомостей:

- письмові (найбільш поширені), що у свою чергу поділяються

на рукописні, машинописні, типографські (поліграфічні), виготовлені засобами малої поліграфії та машинограми на паперовому носієві, виготовлені літеродрукуючим обладнанням ЕОМ;

- графічні;

- фото -, кіно -, відео -, фонодокументи;

- машинні носії кодованої інформації для ЕОМ;

- спектрограми, осцилограми, отримані в перебігу фізичних досліджень. За характером (джерелом) походження.

1. Офіційні, що видані установами, організаціями, підприємствами, тобто виходять від юридичних осіб. Такі документи повинні бути виконані у певній формі та мати реквізити. Реквізити - це сукупність необхідних, обов'язкових позначень, що індивідуалізують документ, які відповідно до встановлених вимог повинні міститися у документі (номер, текст, фотокартка, відбитки печаток та штампів, відомості про власника тощо).

2. Неофіційні (приватні) - документи, які виходять від громадян. Такі документи можуть бути двох видів: складені за прийнятою або встановленою законом формою (заяви); складені у довільній формі (записки, листи тощо).

За юридичною природою.

1. Справжні, які складені за встановленою або прийнятою формою. Такі документи поділяються на дійсні (справжній документ, який має юридичну силу) та недійсні (справжній документ, який втратив юридичну силу, наприклад, закінчився термін дії).

2. Підроблені - документи, зміст чи реквізити якого не відповідають дійсності.

Розрізняють підроблення двох видів. 1) інтелектуальне - внесення завідомо неправдивих відомостей до справжнього документа; 2) матеріальне - виготовлення повністю підробленого за формою і змістом документа (повне); внесення часткових змін до реквізитів та змісту справжнього документа способами, які залишають матеріальні сліди (часткове)"

Інтелектуальне підроблення документа встановлюється під час розслідування під час провадження слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, проте за допомогою криміналістичного дослідження письма встановлюються автор, виконавець такого документа, факт підпису його конкретними особами.

Матеріальне підроблення (повне і часткове) встановлюється техніко-криміналістичними засобами, прийомами, методами, розробленими підгалуззю - техніко-криміналістичне дослідження документів.

Крім того, документи можна класифікувати за способом передачі інформації (відкриті та закодовані), за засобами захисту від підроблення тощо.