Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Криміналістика.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
383.31 Кб
Скачать

21. Класифікація мікрослідів і мікрооб’єктів, прийоми їх виявлення, фіксації, вилучення.

Мікрооб'єкти - причиново пов'язані з розслідуваною подією слабковидимі або нерозрізнювані неозброєним оком матеріальні утворення незначних розмірів і маси для виявлення і дослідження яких необхідне застосування спеціальних прийомів, методів і технічних засобів. Розміри і масу визначають за кількісним критерієм (не більше 2-х мм, вага - 3,5 мг, хоча на практиці трапляються й більші за розміром мікрооб'єкти). Існують також ультрамікрооб'єкти за розміром менші 0,1 мм і не доступні для сприйняття зором.

Грамотна реалізація інформаційно-доказового потенціалу мікрооб'єктів дозволяє розкрити найретельнішим чином замасковані злочини. Наприклад, в убивстві М., замаскованому під безвісне зникнення, був підозрюваним її чоловік. Під час огляду в помешканні на зовнішній стінці ванни було виявлено частку речовини бурого кольору розміром 0,1 х0,3 см; експерти встановили, що це шматок кісткового м'яза жінки, який було відчленовано не від живої людини, а від трупа, причому після смерті минуло не менше шести годин (Є. Д. Лукьянчиков).

Мікрооб'єкти поділяють за їх природою:

1) мікросліди - сліди-відображення невеликого розміру;

2) мікрочастки - сліди-предмети невеликого розміру, які мають просторово-фіксовану форму;

3) мікроречовини - сліди-речовини в мікрокількості (сипучі - тютюн, порошки від цегли, піску; рідкі, в'язкі - паливо-мастильні продукти, нафта; речовини в газоподібному стані).

З-поміж мікроречовин виділяють газоподібні (запахові) сліди, які підлягають вивченню підгалуззю трасології, а іноді галуззю криміналістичної техніки - криміналістичною одорологією. Запаховим слідом є газоподібний стан речовини, що містить якісну інформацію про матеріальний об'єкт.

Запахові сліди поділяють за механізмом їх утворення:

1) сліди-джерела запаху (сліди людей, тварин, рослин, об'єктів, сліди-відображення, частки, які відокремлені від людини, предмети постійного контакту - шапка, предмети тимчасового користування);

2) сліди-джерела власного запаху (летючість - їх властивість, використовується для того, щоб невілювати сліди-джерела запаху);

3) сліди запаху (суміш повітря з молекулами пахучої речовини).

23. Об’єкти балістичного дослідження та їх характеристика.

Застосування вогнепальної зброї для вчинення злочину супроводжується утворенням речових доказів — джерел доказової інформації:

• зброї і її частин — магазина, щік, рукоятки; приладдя до зброї — шомпола, протирки, кобури, чохла; тайників для зберігання зброї — книги, бруска дерева з виїмками;

• боєприпасів, гільз, куль, шроту, капсулів, пижів, прокладок;

• матеріалів та інструментів для виготовлення та спорядження боєприпасів;

• вибухових речовин — пороху та його компонентів;

• кульових, дробових пробоїн та пошкоджень на перешкодах — вм'ятин, тріщин, розривів;

• слідів-відображень на гільзах, кулях, шротах, прокладках і пижах.

Крім виникнення речових доказів процес застосування вогнепальної зброї супроводжується явищами, які мають криміналістичне значення, — полум'ям і звуком пострілу.

Однак не завжди перелічені речові докази є об'єктами судово-балістичних досліджень. Так, відбиток пальця на рукоятці пістолета є об'єктом дактилоскопічної, а не балістичної експертизи. Питання про тотожність слідів мастила в тайнику, де зберігалася зброя, з тим, яким змащений конкретний екземпляр зброї, вирішують за допомогою хімічного аналізу складу мастила. А питання, чи перебував магазин, виявлений на місці злочину, у рукоятці конкретного пістолета, вирішують трасологічним дослідженням.

Речові докази є об'єктами судово-балістичних досліджень лише тоді, коли на них є суттєві ознаки, які відображають дію зброї та слідів її застосування і досліджуються у зв'язку з пострілом або його можливістю.

До об'єктів судово-балістичних досліджень належать:

• зброя та її складові частини;

• боєприпаси, стріляні кулі та гільзи, шрот, капсулі, пижі, прокладки;

• вибухові речовини (порох);

• сліди дії снаряда вогнепальної зброї на вражених перешкодах;

• сліди впливу на вражену перешкоду явищ, що супроводжують постріл;

• сліди продуктів згоряння заряду.

Пізнання особливостей і ознак названих об'єктів, виявлення закономірностей утворення слідів зброї є предметом судової балістики.

Знання судової балістики та її практичне застосування дає слідчому змогу одержувати докази про використання вогнепальної зброї під час вчинення злочину.