3. Поетична хвилинка

Письмо по пам'яті

На зеленому горбочку,

У вишневому садочку,

Притулилася хатинка,

Мов маленька дитинка,

• Прочитайте вірш виразно.

• Знайдіть прикметники, поставте їх у множині.

• Прочитайте вірш без прикметників.

• Для чого потрібні прикметники? (Вони прикрашають наше мовлення, уточнюють, характеризують предмети, зміст прочитаного.)

4. Тренувальні вправи

1. Запишіть словосполучення у множині. Виділіть закінчення прикметників. Козацька шапка, жовтий фартух, юний читач, давній випадок, чудова по­года, весняний вітер, кам’яна стежка.

2. Поширте речення прикметниками.

Діти читають книги.

Хмари пливуть у небі.

Гриби ростуть у лісі.

3. Придумайте та запишіть 5-6 прикметників з префіксом най- у множині. Розберіть прикметники за будовою.

Найдовші, найвеселіші, найгарніші, найдобріші, найуважніші, найрозум­ніші.

4. Запишіть словосполучення у зазначених відмінках.

Колискові пісні (у Д. в.)

Літні вечори (в О. в.)

Березові ліси (у Р. в.)

Бабусині онуки (у 3. в.)

5. Допишіть закінчення прикметників. Запишіть відмінки прикметників у дужках. Перше речення розберіть за членами речення.

ВЕЧІР

Швидко насувається вечір у лісов... ( ) хащах. Темн... ( ) тіні лежать

попід деревами. Непорушно височіють стар... ( ) сосни, чорніють густ...

( ) розлог... ( ) ялини. Сховалося за деревами низьк... ( ) вечірн... ( )

сонце.

6. Складіть речення з поданих слів.

Галасливі, у, краї, летять, теплі, качки, та, гуси, швидко.

Розберіть прикметник як частину мови.

7. Удоскональте текст, додаючи прикметники. Визначте відмінки прикмет­ників.

МАК

У полі розквітли маки. Здалеку вони схожі на полум’я. Поле неначе килим. Гарно, коли зацвітає макі

8. Доберіть до поданих іменників 3—4 відповідних прикметники.

Кавуни, кошенята, діти, цукерки.

6. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

• Що таке прикметник?

• На які питання відповідає прикметник?

• Як відмінюються прикметники у множині?

7. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 209, с. 106.

Мета: вчити учнів відмінювати прикметники у множині; формувати правильні право­писні вміння і навички; збагачувати словниковий запас; розвивати пізнавальну са­мостійність, мовлення учнів; виховувати культуру писемного мовлення.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (вправа209, с. 106)

• Прочитайте твір на тему «Мамині (бабусині) руки».

2. Робота над прислів'ями

• Прочитайте, поясніть зміст. Прикметники у називному відмінку мно­жини спишіть разом з іменниками, від яких вони залежать. Придумайте і запишіть з ними речення таким чином, щоб ці словосполучення вживалися у знахідному відмінку однини.

Неправдиві слова височини не досягнуть. Найкращі думки завжди при­ходять після діла. Добрі діти доброго слова послухають. Загоюються й тяжкі рани, не забувається слово погане.

3. Словникова робота

Футбол, футболіст

Футбол — спортивна гра, у якій гравці кожної з двох команд, б’ючи м’яч ногами, головою або тулубом, намагаються провести його у ворота супротив­ника якомога більше разів.

Забив я у ворота гол,

Граю з хлопцями в... (футбол).

• Складіть словосполучення іменників футбол та футболіст з прикмет­никами.

4. Хвилинка каліграфи

Фф фт фу фб фл фу фі

Футбол, футболіст, футболити, футбольний, футболка.

5. Фізкультхвилинка

3. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

• Сьогодні на уроці ви вдосконалите вміння відмінювати прикметники у множині.

4. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Робота за підручником (г. 106-107)

Вправа 210

Мужній — стійкий, хоробрий, відважний, сміливий, рішучий.

Вправа 211-212(1)

2. Тренувальні вправи

1. Запишіть словосполучення у множині. Виділіть закінчення прикметників.

Козацька шабля, білий сарафан, кращий читач, давній слов’янин, чудовий орнамент, родинне гніздо.

2. Змініть словосполучення «іменник + іменник» на «прикметник + іменник» за зразком.

Зразок: будинки з каменю — кам’яні будинки.

Стільці з дерева —

Хустини з шовку —

Озера в горах —

Рушники з льону —

Горщики з глини —

Складіть і запишіть речення з одним із утворених словосполучень. Встано­віть зв’язок слів у ньому.

3. Поширте речення прикметниками.

Діти збирають листя.

Хмари пливуть у небі.

Дощі йдуть у місті.

Фізкультхвилинка

4. Придумайте і запишіть 5-6 прикметників з префіксом най- у множині. Розберіть прикметники за будовою.

5. Запишіть словосполучення у зазначених відмінках.

Колискові пісні (у Д. в.) —

Літні ночі (в Ор. в.)—

Соснові ліси (у Р. в.) —

6. Складіть речення з поданих слів.

Мохнаті, у, ковдрах, спокійно, сосни і ялини, пухових, дрімають.

Розберіть прикметники як частини мови.

5. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

• Чого навчилися на уроці?

• Що сподобалося?

6. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 212 (2), с. 107.

Урок 62. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. КОНТРОЛЬНЕ СПИСУВАННЯ

Клас

Мета: перевірити орфографічну та пунктуаційну грамотність учнів, швидкість письма,

культуру оформлення роботи, поєднання літер, нахилу, розміру, форми; розвивати

уважність, спостережливість; виховувати охайність.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

3. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ. СПИСУВАННЯ

Орієнтовні тексти для списування

ЦІЛЮЩІ ДЖЕРЕЛА

Старі гори Карпати славляться на всю Україну. Вони приваблюють до себе квітучими полонинами, зеленими лісами та цілющими джерелами.

З одних джерел витікає холодна вода. З інших — тепла. В одних джерелах вона кислувата. В інших — солона або гірка.

Люди помітили, що джерельна вода дуже корисна. Вона допомагає ліку­вати різні хвороби.

Тепер біля таких джерел побудовано санаторії. У них лікуються та відпочи­вають дорослі і діти.

РІДКІСНА ГОСТЯ

Діти жили в селі недалеко від лісу. На узліссі під ялинкою вони влашту­вали пташину їдальню. Гілки ялини захищали годівницю від завірюхи. їжу для птахів діти готували з осені. Сьогодні діти йшли вузькою стежиною відві­дати друзів. На скатертині снігу видно лисячі, пташині сліди. У будиночку вже снідала синиця. З гущавини лісу летіла до годівниці зграйка щиглів. Раптом на верхівці ялини з’явилася білка. Звірятко огляділося навкруги і стрибнуло на пташиний будиночок. Рідкісна гостя вправно стала об’їдати ягідки з горо­бини.

ДЕ РАКИ ЗИМУЮТЬ

Я вирішив подивитися: де ж раки зимують? Ударили перші морози. На озері утворилася тонка шкоринка льоду.

Друзі допомагають мені одягти гідрокостюм і розбивають лід біля берега. Під водою похмуро і холодно. Пливу вглиб. Починається глибока яма, і на її дні пухкий шар мулу, на якому видно горбки.

Раптом горбки починають ворушитися і витягуються довгі вуса, показу­ються намистинки очей. Раки лежать стрункими рядами, потопають у мулі по самі очі. Варто було злегка зачепити раків, як вони схоплюються зі свого ліжка і рятуються втечею. Але тільки я відпливаю вбік, і раки знову поверта­ються на дно ями.

КАЛИНА

Ми живемо в Україні і любимо її гарну і співучу мову, її прекрасних людей, її пишну природу. Наша земля красива і щедра. Росте і жито, і городина, цві­туть квіти, дзюркочуть річечки. Але особливу любов викликає у нас калина.

Росте вона по тінистих лісах, в гаях і дібровах, на схилах, на узліссі, на лі­сових галявинах. Садять калину і біля хати, щоб весною білим цвітом милу­вала, а взимку від застуди лікувала.

• Як ви оцінюєте свою роботу?

• Чи є у ній певні недоліки?

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

ЗАВДАННЯ ДЛЯ МОВОЗНАВЦІВ

Поетична хвилинка

Є ще люди сонні, наче сови, а глухі до слова — це найгірш.

Ти до рідної прислухайсь мови, прокажи відмінки — це ж як вірші

Називний питає: хто ти? що ти?

Хоче він про наслідки роботи і про тебе чути лиш похвали, щоб тебе як приклад називали.

Родовий доскіпуе свого — хоче знати він: кого? чого?

І про тебе знать, якого роду, що немає роду переводу.

Все давальний дасть — не жаль йому, але хоче знать: кому? чому?

Знать про тебе, гожого на вроду, що даєш і ти свому народу?

У знахідного свої потреби: він — кого? і що? — питає в тебе.

І кого всі ми за друзів маєм, і що друзі роблять нам навзаєм?

А орудний хоче знать: ким? чим?

У труді орудуй разом з ним.

Хоче знать: що здатний ти утнути?

Чим ти сильний? Ким ти хочеш бути?

А місцевий — де? в якому місці?

Хоче знати — у селі чи в місті?

Кличний закликає всіх навколо: гей, Іване, Петре чи Миколо, ви не будьте сонні та байдужі — у житті нема нічого згірш.

Рідна мова! В ній слова — як ружі, а самі відмінки — наче вірш.

Д. Білоус

• Які назви відмінників ви почули у вірші?

• Визначте відмінок іменників та прикметників.