3. Розвиток зв'язного мовлення

1. Бесіда.

• Як ви розумієте прислів’я?

Від гарного слова і лід розмерзається.

(Коли ми чуємо добре слово, на душі стає світліше. Навіть коли людині сумно, гарне слово поліпшує настрій людини.)

• Коли особливо необхідно принести людині радість? (У день народження! У Новий рік. У свята.)

• У святкові дні ми поздоровляємо одне одного і вимовляємо добрі слова. Втім, ми знаємо, наше мовлення може бути як усним, так і писемним.

• Де ж використовується письмова привітальна промова? (У вітальному листі. У вітальній листівці. У вітальній телеграмі.)

• Яке свято наближається?

• Що ви знаєте про новорічне свято?

• Що є символом Нового року? (Ялинка)

• Сьогодні ми навчимося підписувати вітальну листівку.

2. Цікаво знати!

• Відома дата, коли з’явилася перша листівка,— 7 жовтня 1775 року. Ви­никнення вітальних листів пов’язують з цією датою і надзвичайною історією.

У німецькому місті Ольденбург книгопродавець на ім’я Шварц розсердився на свого друга. Але оскільки він був вихованою, ввічливою людиною і не міг сказати другу в очі те, що найбільше хотілося, він ухвалив інше рішення. На білому аркуші картону Шварц намалював один з малюнків книги, яка мала у той час великий успіх. На малюнку головного героя чорт волочив у пекло, саме цього бажав своєму другу книгопродавець. Його друг розвеселився і всім показував це забавне послання. До книжкового магазину Шварца почало при­ходити багато покупців, щоб придбати таку картинку, адже у кожного був хтось, кому хотілося досадити, та ще так, щоб не підписувати свого імені. По­штові службовці довго не сприймали серйозно цю новинку і багато років ста­вилися до неї як до порожньої забавки. Але вони помилялися відносно майбут­нього листівки. Успіх її був величезний, і сьогодні життя без неї було б позбав­лене багатьох фарб. Час змінив її і змінив її призначення, сьогодні її мета — не досадити, а принести задоволення.

3. Ознайомлення зі структурою підписання листівки.

Звертання (іменник у кличній формі)

4

Поздоровлення зі святом

4

Побажання

І

Підпис

4. Самостійна робота учнів.

• Складіть новорічне привітання своїм друзям, рідним, використавши слова з довідки.

6. ПІДСУМОК УРОКУ

• Що нового дізналися на уроці?

• Як визначити відмінок прикметника?

• Яке закінчення мають прикметники жіночого роду в давальному і місце­вому відмінках однини?

• У вас на столах лежать новорічні кульки. Вони означають ваш настрій після уроку. Оберіть відповідну.

Синя кулька. Я СОБОЮ ЗАДОВОЛЕНИЙ

Жовта кулька. Я ЗАСМУЧЕНИЙ

Зелена кулька. СЕРЕДИНКА

7. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Робота за етимологічним словником

1. ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

   ша група. Пенал.

Це слово бере свій початок від слова перо (у давнину в пенал складали гусячі пера, якими писали). Для порівняння: латинською мовою «перо» — це «пенна», а «пенна» і «пенал» — дуже подібні слова. Хоча з часом призначення пенала іс­тотно змінилося, його назва збереглася.

2. га група. Парта.

Це слово примандрувало до нас із Франції. У французькій мові «а пар» озна­чає «окремо», «окреме сидіння». Так називали сидіння для одного чи двох учнів на відміну від довгих лав, якими користувалися у школах до того, як почали виготовляти парти.

3. тя група. Гардероб.

Слово французького походження, що в перекладі означає «сховище» для одягу — спеціальне приміщення для зберігання одягу.

4. та група. Коридор.

Це слово походить від латинського «куррере», що означає «бігати». Цікаво, чи відоме істинне значення цього слова вчителям? Чого ж тоді вони так часто повторюють одну і ту саму фразу: «Не бігайте коридором»? Виявляється, що іс­панська корида (бій биків) — родич слова коридор.

Висновок. Наша мова поповнюється новими словами завдяки словотворенню, запозиченню з інших мов, розширенню значення відомих слів.