2. Визначення теми й головної думки тексту

3. Змістовий аналіз тексту

• Коли прокинулася Оксанка?

• Чому вона здивувалася?

• На що перетворилося все навкруги?

• Яке було сонечко?

• Що воно робило?

• Що пливло у синьому небі?

• Якими пахощами напоєне повітря?

• Чим все було розмальоване?

• До чого невидимка доторкнулася пензлем?

• Що зробили дерева, кущі, трави?

• Чим укрився клен?

• Як палахкотіли білокорі берези?

• На яких деревах пожовкло листя?

• Які стоять горобина та калина?

• Що робила осінь біля річки?

• У якому платті стоїть ялинка?

• Як палав квітник?

• Що за ним виднілось?

• Що подумала Оксанка?

4. Робота над мовним матеріалом

1. Добирання прикметників.

Казка — осіння, чарівна.

Сонечко — лагідне.

Небо — високе, синє.

Хмарки — білі.

Барви — теплі.

Вбрання — розкішне.

Берези — білокорі.

Китицями — кораловими.

Листя — вербове.

Плаття — зелене.

Садок — багряний.

2. Створення словосполучень.

— Поєднайте ліву і праву колонки. Оксанка Клен

Білокорі берези,

Калина

Горобина горить На ясенах, в’язах, осиках У небі

3. Створення синонімічних рядів.

Палахкотять —

Повітря напоєне —

Прокинулась —

Синьому небі —

Пахощі —

Красується калина —

Плаття — пливли білі хмарки, пожовкло листя, кораловими китицями, прокинулась рано, мов свічки, палахкотять, вкрився багрянцем, красується.

горять.

сповнене.

встала, піднялася.

блакитному.

аромат.

пишається.

сукня.

5. Структурний аналіз тексту

• Спробуємо скласти план до тексту.

План

1. Здивування Оксанки.

2. Вітання сонечка і неба.

3. Розмаїття фарб відчиняє двері в казку.

4. Думки Оксанки.

6. Усний переказ тексту

7. Орфографічна підготовка

Фіранка, вбрання, китиця, розмаїття, високе, напоєне.

8. Повторне читання тексту вчителем

9. Запис переказу в зошити

Індивідуальна допомога учням: набір опорних слів до кожного абзацу.

10. Перевірка виконаної роботи

Самоперевірка.

Прослуховування 2-3 переказів.

5. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

• Чи сподобався вам урок?

• Чого навчив вас цей урок?

Писати переказ

Працювати в групах

Цей урок мене навчив

Любити природу

Бути спостережливим

Клас Урок41. Перевірна робота. Аудіювання. Правопис закінчень іменників у множині

Мета: розширити знання учнів про правопис закінчень іменників у множині; переві­рити аудіативні навички; розвивати пам'ять, увагу; виховувати старанність.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал

до уроку на с. 42)

3. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

4. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. АУДІЮВАННЯ

ВЕДМІДЬ І ПАВУЧОК

Одного разу після довгої мандрівки лісом ведмідь заліз у свій барліг і гли­боко заснув. А коли прокинувся, то побачив, що по його лапі повзе павучок.

• Що це ти собі надумав? По мені, ведмедеві, лазити?! — роздратовано пробурмотів ведмідь. Розсердився на павучка і хотів його вбити.

Що міг вдіяти маленький павучок проти такого велетня?

• Даруйте, дядьку, я більше не буду,— почав благати павучок ведмедя. Відпустіть мене, я вам ще в пригоді стану.

• Чим же ти, дрібнота, можеш мені послужити? — здивувався старий вед­мідь.— Яка може бути з тебе поміч?

Але все-таки пожалів маленького і відпустив.

Через деякий час у ліс прийшли мисливці. Ходять, блукають у лісній гуща­вині то в один бік, то в другий, а дичини нема. Хотіли вже додому повертатися, несподівано натрапили на сліди ведмедя і почали за ним ганятися. Бідний вед­мідь не знав куди подітися, щоб урятуватися від мисливців. Ось-ось виб’ється із сил, як раптом угледів під величезною скелею яму і скочив туди.

Павучок це бачив і одразу про все здогадався. Поліз скоренько до тієї ями і швидко обснував її густою павутиною. Потім став чекати, що буде далі. По­сидів трохи, аж тут біжать мисливці. Прибігли й стали неподалік від скелі.

• А може наш бурмило¹ сидить у тій ямі, що під скелею? — сказав один з мисливців.

• Туди він не міг залізти,— озвався другий мисливець.— Хіба ти не бачиш — там повно павутиння. Якби ведмідь заліз туди, то павутиння порвав би. Хіба не так?

• Це правда! — підтвердили інші мисливці.

Постояли, покрутилися та й пішли далі.

А старий бурмило сидить собі тихенько у тій ямі й від страху ані живий ані мертвий. Так злякався, бідолаха, що не смів навіть поворухнутися. І сидів там довго-довго. А врешті вирішив визирнути — подивитись, чи нема якоїсь небез­пеки.

Лізе ведмідь з тієї ями й очам своїм не вірить — яма поснована густим паву­тинням, а павучок гойдається на ньому і сміється.

• Бачите, дядьку,— озвався він до ведмедя,— якби не моє павутиння, то вас давно не було б на світі. Ви мене тоді пожаліли, то і я вас пожалів. Як ка­жуть: «Старе добро не забувається».

• Щиро тобі дякую, павуче, що ти врятував мене від смерті,— відповів зі сльозами на очах старий ведмідь.

Відтоді ведмідь ставився до павучка з великою повагою і вдячністю.

Тестування

1. Назви дійових осіб.

а) Павучок і ведмідь;

б) мисливці, павучок, ведмідь;

в) мисливці, ведмідь.

2. Чому ведмідь відпустив павучка?

а) Бо він не їсть павуків;

б) бо павук дуже благав ведмедя;

в) бо ведмідь був добрий.

3. Яка біда трапилася з ведмедем?

а) Він потрапив у пастку;

б) на нього напали мисливці;

в) на нього напали бджоли.

4. Хто допоміг ведмедеві врятуватися?

а) Вдача;

б) павучок;

в) інші ведмеді.

5. Чому павучок урятував ведмедя?

а) Бо хотів похвалитися, який він удалий;

б) бо ведмідь його колись пожалів і відпустив;

в) бо він поважав ведмедя.

6. Яка головна думка казки?

а) Старе добро не забувається;

б) друзі пізнаються в біді;

в) не ламай гілку, на якій сидиш.

Фізкультхвипинка

5. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Творча робота

• Запишіть речення, змінюючи форму однини іменників на форму мно­жини. Визначте відмінки цих іменників.

БІЛКИ

Восени у (білка) особливо багато клопоту. Треба на зиму (гриб) насушити. Запастися (горіх), (жолудь), (шишка). (Дупло) вимостити, втеплити. Пізніше, коли на землю впадуть (заморозок), їм треба міняти (шубка).

• Як ви розрізняли відмінки іменників у множині?

2. Самостійна робота

• Запишіть словосполучення, поставивши іменники в родовому відмінку множини.

• З одним із словосполучень складіть і запишіть речення.

1 варіант 2 варіант

Багато (вишня) чимало (заповідь)

кілька (прізвище) багато (озеро)

немає (знання) не чув (розповідь)

багато (соловей) побачили (суддя)

кілька (вікно) п’ять (століття)

6. ПІДСУМОК УРОКУ

• Що повторили на уроці?

• Що нового дізналися?

7. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Урок 42. УЖИВАННЯ ІМЕННИКІВ З ПРИЙМЕННИКАМИ В РІЗНИХ ВІДМІНКАХ

Клас

Мета: вдосконалювати вміння учнів відмінювати іменники у множині; ознайомити із за­кінченням іменників у місцевому відмінку множини; формувати вміння й навички правильного використання форм іменників у місцевому відмінку множини з при­йменником по; розвивати увагу, спостережливість; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати інтерес до мови.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 146 (3), с. 76)

2. Гра «Хто швидше?»

• Поставте іменники у родовий відмінок множини.

Клас, школа, сніг, звір, дощ, книжка, дорога, змій, пальто, гривня, учень.

• Що ви можете розповісти про правопис закінчень у родовому відмінку множини?

3. Каліграфічна хвилинка

• Відгадайте загадки.

• Вгору ріжки підіймає І в дорогу вирушає, їздить тільки у містах,

В будні дні і по святах. (Тролейбус)

• У місті він по рейках ходить,

Він народ з роботи возить!

На дорозі не зівай, їде часто тут... (трамвай).

• Запишіть каліграфічно.

Тт Тт тр тра тро рам лейб Трамвай і тролейбус — наземні види транспорту.

• Яких правил поведінки слід дотримувати у транспорті?