1. Організаційний момент

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 36)

3. Мотивація навчальної діяльності.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми здійснимо подорож до країни Морфології. У ній живуть різні частини мови.

Не задумавсь, відкіль

оті у нашій мові злитки золоті?

Як намистинки диво калинове - частини мови!

Який співець, поет, який письменник уперше слово вигадав — іменник? Іменник! Він узяв собі на плечі велике діло — визначати речі,— ім’я, найменування і наймення; робота, біль, і радість, і натхнення.

Ну, а візьмемо назву — дієслово, само підказує, що діє слово!

Ще й прикладу до нього не навів.

а вже до півдесятка дієслів! Прикметник дасть іменнику-предмету якусь його ознаку чи прикмету. Частини мови! Назви наче й звичні, полюбиш їх — красиві, поетичні!

Хто ж так назвав оці частини мови? Назвали вчені. Й підхопив народ!

Д. Білоус

— Сьогодні ми пригадаємо вивчені у 3-му класі самостійні частини мови, будемо розрізняти їх за питаннями; відрізняти їх від службових слів, пра­вильно вживати у мовленні.

4. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Робота за таблицею

Частини мови

Службові

І

Прийменник

Сполучник

Іменник хто? що? є назвою предмета

Самостійні

X

Прикметник який? яка? яке? які? є ознакою предмета

Дієслово що робити? що зробити? що робив? що роблять? називає дію предмета

— Назвіть частини мови, які є самостійними.

• Що називають іменником? прикметником? дієсловом?

• Чим самостійні частини мови відрізняються від службових?

2. Письмо з коментуванням

• Запишіть речення. Визначте, до яких частин мови належать слова в ре­ченні.

У вересні діти прийшли до рідної школи і сіли за парти.

3. Колективне виконання вправи 84 (с. 44)

1. Виразне читання вірша і знаходження слів, вжитих у переносному значенні.

2. Гра «Назви частину мови».

Учитель називає слова із вправи, а учні сигналізують карткою із зобра­женням літер «І», «П», «Д».

3. Самостійна робота.

• Запишіть речення з іменником мати.

• Запишіть речення з дієсловом мати.

Перевірка виконаної роботи.

4. Фізкультхвилинка

5. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Усне виконання вправи 85 (с. 44)

• Поясніть виділений у тексті вислів.

• Які прикметники використав автор у своєму вірші?

Усне виконання третього завдання вправи.

2. Виділення службових слів. Вправа 86 (с. 44)

• Які службові слова ви почули у лічилці?

• Чи можна поставити до них питання?

• Яку роль у реченні вони виконують?

3. Пояснювальний диктант

• Запишіть під диктування слова, розміщуючи їх у три колонки: імен­ники, прикметники, дієслова.

Радість, допомагати, чудовий, школа, веселий, батько, слухати, високий, прочитати, українська.

Висновок. Кожне слово належить до певної частини мови.

4. Самостійна робота

• Доберіть спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови.

1. варіант Білизна — ..., ...; зима — ...,...; радість — ...,...

2. варіант Мороз — ..., ...; шум — ...,...; праця — ...,...

6. ПІДСУМОК УРОКУ

• Що вчилися робити на уроці?

• Як дізнатися, до якої частини мови належить те чи інше слово?

• До яких слів не можна поставити питання?

7. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Клас

Урок 26. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ

Мета: актуалізувати знання учнів про іменник, його значення, граматичні ознаки; роз­вивати вміння знаходити іменник у тексті серед інших частин мови; виховувати пі­знавальний інтерес.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (вправа86(3), с. 44)

Індивідуальне опитування.

2. Гра «Допоможи Незнайкові»

• Виправте помилки і запишіть слова правильно.

Щодено, посиредині, портред, окиан, влітку, допобачення, горезонт.

3. Бесіда

• З чого складається наше мовлення? (Зречень)

• З чого складаються речення?

• Як групуються слова у мові? За якими ознаками?

• Які частини мови вам відомі?

• Яку роль у мовленні виконує кожна з них?

• Наведіть приклади слів, що належать до відомих вам частин мови.

3. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

• Сьогодні ми пригадаємо, що нам відомо про іменник; розширимо свої знання про лексичне значення іменника.

4. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за таблицею

власні *<-

-► загальні

-► назви неістот

назви істот

Іменник

називає предмет

І

хто? що? і

Змінюється

за числами

за відмінками

однина

множина

має рід (чоловічий, жіночий, середній)

2. Колективна робота над вправою 87 (с. 45)

Виразне читання вірша

• Які іменники використані в тексті?

• Які з іменників належать до істот, а які — до неістот?

• Наведіть власні приклади.

• Що ви знаєте про правопис власних іменників?

• Наведіть приклади власних і загальних іменників.

3. Робота в парах. Вправа 88 (с. 45)

Учні читають правило і ставлять одне одному питання за його змістом. Один учень запитує, другий відповідає. Потім вони міняються ролями.

• Наведіть власні приклади іменників.

• Що у науці про мову називають предметом?

Підказочка. Читай уважно додатковий теоретичний матеріал на с. 45 унизу сторінки.