Приклад:

Застосуємо АВС-аналіз для оцінки стану асортименту ПАТ «Джерело» (табл.2).

Таблиця 2

Детальний АВС - аналіз асортименту продукції підприємства

ПАТ «Джерело»

Група	Назва товару	Обсяг реалізованої продукції за 2009 рік, тис.грн	% від повного асортименту	%від обсягу реалізації
1	2	3	4	5
А	Напій Апельсин 1,5 л	439,10		24,45
	Напій Ситро 1,5 л	358,28		19,95
	Напій Ситро 0,5 л	338,35		18,84
Разом			15,0	63,24
В	Напій Лимонад 1,5 л	91,05		5,07
	Напій Лимон 1,5 л	85,84		4,78
	Напій Лимон 0,5 л	77,58		4,32
	Напій Крем-сода 1,5 л	106,32		5,92
Разом			20,0	20,09
С	Напій Крем-сода 0,5 л	46,51		2,59
	Напій Дюшес 1,5 л	33,94		1,89
	Напій Кола 1,5 л	46,33		2,58
	Квас 1,5 л	3,77		0,21
	Напій Персик 1,5 л	25,68		1,43
	Напій Ананас 1,5 л	34,30		1,91
	Вода «Йодис-Родник» 1,5 л	45,44		2,53
	Вода «Родник» 1,5 л	16,52		0,92
	Вода «Роса» 1,5 л	20,65		1,15
	Вода «Йодис-Родник» 0,5 л	16,34		0,91
	Вода «Родник» 0,5 л	3,41		0,19
	Вода «Роса» 0,5 л	2,69		0,15
	Вода «Роса» 5,0 л	3,77		0,21
Разом			65,0	16,67
Разом по групах		1795,9	100,00	100,00

На наступному етапі зобразимо графічно АВС-аналіз продукції підприємства ПАТ «Джерело».

Рис. 1. Графічна інтерпретація методу АВС – аналізу для асортименту продукції підприємства ПАТ «Джерело»

До групи А відносяться продукція, частка в асортименті яких складає 15,0%, при цьому частка від реалізації дорівнює 63,24%.

До групи В відноситься та продукція, частка в асортименті яких складає 20,0%, при цьому їх частка від реалізації дорівнює 20,09%.

До групи С відноситься та маса продукції, частка в асортименті яких складає 65,0%, а частка від реалізації 16,67%.

8.3.

Визначення ринкових позицій товару базується на маркетингових дослідженнях існуючих і потенційних переваг фірми, але, головним чином, пов’я­зується з результатами аналізу господарського портфеля фірми.

Так, наприклад, товарна політика суттєво залежить від співвідношення темпів зростання обсягів продажу і відносної частки товару на ринку. З метою аналізу цього співвідношення Бостонська консалтингова група (США) ще у 60-х рр. розробила спеціальну оцінну матрицю.

Матриця БКГ поділена на чотири квадранти, в яких представлені різні товари:

0. 1. „Важкі діти” – це товари, які перебувають на етапі впровадження на ринок і потребують значних коштів для підтримки. Вони знаходяться на ринку з високими темпами збуту, але володіють низькою відносною часткою ринку. Якщо „важкі діти” успішно реалізуються на ринку, то перетворюються у „зірку”.

1. 2. „Зірки” – це товари, які перебувають на етапі зростання життєвого циклу, є лідерами на даному ринку і потребують значних коштів для підтримання росту. Для підтримання стану „зірки” підприємство витрачає значні кошти, які не завжди покриваються тими доходами, які приносить „зірка”. Якщо темпи зростання збуту знизились, а відносна ринкова частка залишається високою, то „зірка” перетворюється у „дійну корову”.

2. 3. „Дійні корови” – це товари, які перебувають на етапі зрілості життєвого циклу, приносять високі прибутки, що використовуються для фінансування „важких дітей”, „зірок”. Якщо відносна ринкова частка буде зменшуватись, а грошові кошти будуть використовуватись на підтримку інших товарів, то „дійна корова” перетвориться на „собаку”.

3. 4. „Собаки” – це товари, які перебувають на етапі спаду життєвого циклу і позиція яких є найменш привабливою. Ці товари, як правило, не приносять прибутку і їх доцільно ліквідувати.

Після того, як підприємство визначило місце кожного товару у матриці БКГ, воно повинно проаналізувати склад товарного портфелю. У незбалансованому портфелі багато „собак” і мало „зірок” та „дійних корів”.

Типовий життєвий шлях товару: „важкі діти” → „зірки” → „дійні корови” → „собаки”. Це говорить про те, що підприємство повинно не тільки аналізувати позицію товару у матриці БКГ у минулому і поточному періоді, але і прогнозувати її на майбутнє.

Рисунок 2. Матриця „Бостон консалтинг груп”