Вступ

Важливе завдання вищої освіти – забезпечення якості підготовки спеціалістів, конкурентоспроможних на ринку праці.

Для того, щоб цілі навчання відповідали соціальному замовленню, необхідно переходити до формування творчої особистості, здатної до самоактуалізації, самореалізації в професійній діяльності. Для вирішення цих завдань необхідно створення відповідних умов.

Одним із шляхів ліквідації у студентів розриву між знаннями, уміннями, навичками є введення модульно-рейтингової системи навчання, суть якої полягає у спробі відходу від репродуктивних методів навчання, переході до самостійної творчої навчальної роботи студентів.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Модульно-рейтингова система складається з двох взаємопов’язаних частин: модульної і рейтингової, які доповнюють одна одну.

Модуль  – задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

Модульний контроль – форма поточного або підсумкового контролю, у якому підводиться підсумок роботи студента щодо засвоєння модуля.

Рейтингова оцінка – визначається сумою балів, отриманих за кожне виконане завдання.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою навчального процесу і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).

Скорочення, які зустрічаються у тексті:

АР – аудиторна робота;

СР – самостійна робота;

ІР – індивідуальна робота.

Анотація дисципліни «Культура наукової мови»

Наукова мова є не тільки засобом оволодіння певною інформацією, але і засобом її реалізації в конкретних видах навчальної діяльності: виконання контрольних робіт, підготовка доповідей, рефератів, участь у семінарах, конференціях, дискусіях, складання плану, тез, конспектів і т.д.

Тому мета курсу – ознайомити студентів з основами культури наукової мови, виявити специфіку функціонування наукової мови відповідно до даного фаху, навчити студентів основним принципам користування словниками, вільно володіти науковою лексикою і термінологією своє спеціальності, виробити в них навички читання, сприйняття, аналізу й створення текстів наукового стилю.

Курс розрахований на 108 годин, з них 40 год аудиторних – 22 лекційних, 12 семінарських занять та 6 год індивідуальної роботи і 68 год самостійної роботи. Він опрацьований для студентів спеціальності "Фінанси" відповідно до специфіки навчального закладу – Білоцерківський інститут економіки та управлінні ВНЗ "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" та у контексті реформування вищої освіти в Україні.

Головною метою лекцій є ознайомлення студентів з теорією, методоло­гією та практикою вивчення демографічних процесів та структур з вико­ристанням новітніх джерел і методів.

Основними видами практичних робіт можуть бути: конспектування лекцій; складання плану лекцій; повідомлення студентів; складання узагальнюючих таблиць, схем; лабораторні роботи з аналізу наукових текстів; аналіз словарної статті; складання термінологічного словника; виписування з довідників, словників термінів і розкриття їх значення з вказівкою, в якій області науки вони використовуються; творчі роботи (складання анотації до підручника, навчального посібника, складання плану реферату досліджуваної проблеми з дисциплін, що вивчаються і т.д.).

Навчальний курс закінчується модульним контролем.

Після вивчення курсу студенти повинні:

знати

• специфічні риси і основні властивості наукового стилю в системі загального уявлення про функціональні стилі літературної української мови;

• мовні особливості наукового стилю; жанри наукової мови;

• призначення довідкової наукової літератури;

уміти

• аналізувати тексти наукового стилю різних жанрів,

• скорочувати текст (складання плану, конспекту, тез),

• створювати навчально-наукові тексти в жанрах, відповідних професійній підготовці (доповіді, статті тощо);

• користуватися довідковою літературою;

• володіти культурою усного виступу.

У ході поточного і семестрового контролю з культури наукової мови студент повинен послідовно й логічно викладати зміст навчального матеріалу у письмовій формі. Для цього необхідно систематично опрацьовувати навчальний матеріал лекцій та практичних занять, рекомендується конспектувати, запам’ятовувати навчальний матеріал і контролювати його засвоєння, регулярно опрацьовувати пропоновану навчально-методичну літературу.

Вивчаючи опорний конспект лекцій, треба самостійно аналізувати та узагальнювати положення конспекту лекцій, виділяючи основні думки, ключові фрази.

Самостійна робота студентів повинна бути продовженням вивчення лекційного матеріалу, насамперед, шляхом самостійного опрацювання літературних джерел за питаннями для самостійного опрацювання. Об’єм самостійної роботи визначає сам студент, в залежності від рівня знань того чи іншого матеріалу.

Самостійне опрацювання матеріалу з дисципліни слід вести систематично, послідовно у відповідності зі змістом програми, постійно контролюючи ступінь засвоєння матеріалу.

Письмове завдання виконується на аркушах формату А4 (рукопис чи комп’ютерний набір), обсяг роботи залежить від поставленої мети та форми викладу матеріалу (повідомлення, таблиця, схема), оптимальний обсяг – 3-5 сторінок.

Письмове завдання може виконуватись також з метою відпрацювання пропущеного заняття.