- •Мета роботи:
- •1.Склад і призначення зразків хіміко-лабораторних виробів, що застосовуються гхл
- •2. Мірні вироби.
- •2.1 Приклад|зразок| маркування мірного посуду виробництва оао "Склоприлад"
- •2.2.1 Бюретки
- •2.2.2 Колби Колби мірні 2-го класу точності гост 1770-74
- •Метрологічні характеристики
- •Приклад|зразок| позначення:
- •2.2.3 Мензурки Мензурки гост 1770-74
- •Приклад|зразок| позначення: Мензурка 50 гост 1770-74
- •2.2.4 Мікробюретки
- •Мікробюретки ту 64-2-403-89
- •2.2.5 Стакани мірні
2.2.3 Мензурки Мензурки гост 1770-74
Застосовуються для відмірювання об'єму|обсягу| і відстоювання рідини
|
|
Метрологічні характеристики
Місткість , мл |
Ціна поділки, мл |
Н, мм |
D, мм |
d, мм |
50 |
5 |
80 |
45 |
32 |
100 |
10 |
100 |
56 |
38 |
250 |
25 |
120 |
75 |
55 |
500 |
25 |
150 |
95 |
70 |
1000 |
50 |
170 |
122 |
90 |
Приклад|зразок| позначення: Мензурка 50 гост 1770-74
2.2.4 Мікробюретки
Мікробюретки ту 64-2-403-89
Застосовуються в лабораторіях для точного відмірювання невеликих кількостей рідини
|
|
Метрологічні характеристики
Місткість, мл |
Ціна поділки, мл |
L, мм |
I, мм |
d, мм |
1 |
0,01 |
480 |
200 |
27 |
2 |
0,01 |
530 |
250 |
33,5 |
5 |
0,02 |
530 |
300 |
52,5 |
10 |
0,05 |
705 |
350 |
35 |
Приклад|зразок| позначення:
2.2.5 Стакани мірні
Стакани мірні ТУ 3 України 14307481.016-96
Призначені для вимірювання об'єму рідини.
|
|
Метрологічні характеристики
Місткість, мл |
Ціна ділення, мл |
D, мм |
Н,мм |
100 |
25 |
48 |
105 |
150 |
50 |
54 |
115 |
200 |
50 |
56 |
130 |
Приклад|зразок| позначення:
Стакан мірний 100
Перевірка каліброваного посуду
Всякий посуд (піпетки, бюретки, мірні колби і ін.), що калібрується, перед вживанням необхідно перевірити. Іноді унаслідок неоднакового внутрішнього діаметру бюретки по всій довжині або нерівномірної товщини стінок піпеток, або ж унаслідок помилок на фабриці, що виготовляє калібрований посуд, внаслідок останніх ємкості не відповідають нормованим.
Перед перевіркою, піпетки, бюретки, мірні колби або інший посуд, що калібрується, або прилади слід ретельно вимити, особливо стежачи за тим, щоб всередині не було слідів жирних плям. Ретельність миття має особливо важливе значення, оскільки тільки в цьому випадку можна бути упевненим в точності перевірки і її результатах.
Для перевірки ретельно вимиту піпетку наповнюють до мітки дистильованою водою, потім виливають воду у заздалегідь зважену на технохімічній вазі посудину. Зважування проводять з точністю, що відповідає ємкості піпетки, так щоб помилка при зважуванні не перевищувала 0,1% від маси води в об`ємі піпетки*.
Перевірка піпетки повинна проводитися при тій же температурі, яка вказана на піпетці. Якщо ж цього досягти не можна, вносять поправку на температуру води.
* При роботі з відкаліброваними піпетками виливати з них розчини слід так само, як це робили при калібруванні.
Приклад. Перевірку піпетки ємкістю 10 мл проводять при 15° С. Об'єм води в піпетці (до мітки) має масу 9,93 г. Для того, щоб визначити об'єм, відповідний цій кількості води, потрібно знати її густину при температурі досліду, тобто при 15° С, або ж знати питомий об'єм води при тій же температурі. У першому випадку знайдену масу ділять на густину, а в другому випадку масу перемножують на питомий об'єм. По відповідних таблицях встановлюють, що питомий об'єм води при 15° С дорівнює 1,00087 мл/г.
Таким чином, ємкість вимірюваної піпетки визначають як результат множення
мл
Отже, фактичний об'єм води, що відібраний піпеткою, відрізняється від номінального з
мл
і «неточність» пінетки досягає
тобто виходить за межі допустимих похибок.
Якщо похибка виходить за межі помилок, допустимих при хімічних аналізах, то піпетку необхідно «поправити».
Поправку можна провести подвійним шляхом.
1) Знаючи дійсний об'єм рідини, що відбирається піпеткою, вводять цю величину в розрахунки при всіх аналізах, коли доводиться працювати з даною піпеткою, тобто у приведеному випадку приймають об'єм відібраної рідини рівним не 10,00, а 9,94 мл. Звичайно, всі розрахунки при цьому ускладнюються.
2) На піпетці наносять «нову» мітку на такій висоті, щоб при відборі рідини (керуючись новою міткою) ємкість піпетки дорівнювала точно 10,00 мл.
Місце нової мітки можна знайти шляхом розрахунку, знаючи діаметр трубки піпетки.
Об'єм
рідини
,
мл, яку
потрібно додати в піпетку, знаходять
за формулою:
,
()
де
-
діаметр
трубки, мм;
— висота
стовпчика рідини, що додається ,
мм.
Приклад: У наведеному випадку, де діаметр трубки піпетки дорівнював 4 мм:
мл
Звідки
мм
Таким чином, мітку потрібно поставити на 5 мм вище ніж наявна. Нанести нову мітку можна також таким чином.
Роблять трохи вище наявної на піпетці наклейку з паперу, на якій нанесені тонкі чорні лінії;
далі шляхом багатократного зважування води, що наливається до різних рівнів (ліній на папері), підбирають потрібний об'єм;
На знайденому рівні роблять нову мітку надфілем або фтористоводневою кислотою.
ПРИМІТКА :Подібним же чином перевіряють мірні колби.
Дещо складніше перевірка бюреток: у них спочатку перевіряють весь об'єм рідини, що вміщається, від 0 до 25 або 50- мл залежно від ємкості бюретки. Після цього об'єм перевіряють або через кожен мілілітр, або через 5 мл.
ПРИМІТКА :Для точного калібрування краще перевіряти кожен мілілітр.
Керуючись «Таблицями густини води», визначають точний об'єм для кожної поділки. Оскільки зробити перекалібровування бюретки важко самому досліднику, потрібно скласти «таблицю поправок» і при титруванні користуватися нею.
ВИСНОВОК: Хоча калібрування бюреток — клопітлива справа, але її необхідно провести. На початку роботи в лабораторії це дає певні навички і привчає до точності — запоруки успіху в хімічній роботі.
