Добовий ритм
Ще під час походів Македонського було звернуто увагу на добовий рух листя ріжкового дерева. А через 2000 років французький астролог Де Меран установив добовий рух мімози. Добові ритми виявлено у різноманітних організмів – від одноклітинних до людини. У людини відмічено понад 300 фізіологічних функцій, підпорядкованій добовій періодичності: сон і активний час, зміна температури тіла, серцевих скорочень, глибини і частоти дихання, об’єму і хімічного складу сечі, потовиділення, м’язової та розумової працездатності. і т. д. У амеб протягом доби змінюються темпи поділу. У деяких рослин до визначеного часу приурочено відкривання і закривання квіток, підняття і опускання листків і т. д.
За зміною періодів сну і активного часу тварин поділяють на денних, нічних, присмеркових і з чергуванням коротких періодів сну і активності.
Яскраво виражена денна активність у домашніх курей, більшості горобиних птахів, ховрахів, мурашок, бабок. Типово нічні тварини – їжаки, кажани, сови, більшість котів, трав’яні жаби, таргани… Присмеркові – комарі, хрущі, жужелиці. Деякі види мають приблизно однакову активність як удень, так і вночі з чергуванням коротких періодів діяльності і відпочинку. Такий ритм називається поліфазним (свині, кішки, жаби, лососі, землерийки).
У більшості тварин добові ритми зачіпають переважно рухову активність і не супроводяться відхиленням фізіологічних процесів. Проте деякі тварини змінюють свою фізіологічну активність протягом доби. Кажани влітку в часи денного спокою ведуть себе як пойкілотермні тварини. Температура їхнього тіла тоді майже така, як і температура середовища; пульс, дихання, збуджуваність органів чуттів різко понижені. Щоб злетіти, потривожений кажан повинен розігрітися за рахунок енергії хімічних процесів. Увечері і вночі – це типові гомойотермні ссавці з високою температурою тіла, активними і точними рухами, швидкою реакцією.
В одних видів періоди активності суворо приурочені до певного часу доби, в інших – можуть зміщуватись залежно обставинам. Так, відкривання квіток шафрану залежить від температури, суцвіть кульбаби – від освітленості: у похмурий день кошики не розкриваються. Активність пустельних мокриць чи жуків-чорнишів зміщується на різний час доби, залежно від температури і вологості на поверхні ґрунту. Вони виходять із нірок або вранці й увечері, або лише вночі, або протягом цілого дня.
Відрізнити ендогенні добові біоритми від екзогенних, тобто тих, які нав’язуються навколишнім середовищем, можна в експерименті. У багатьох видів при повній стабільності зовнішніх умов (температури, освітленості, вологи …) довгий час продовжують зберігатися цикли близькі за періодом до добового. У дрозофіл, наприклад, такий ендогенний ритм простежується протягом десятків поколінь.
Таким чином, добова циклічність життєдіяльності переходить у природжені, генетичні властивості виду. Такі ендогенні ритми дістали назву ц и р к а д н и х (лат. circa – “близько” і dies – “день”, “доба”) – вони тривають близько 24 годин у кожного виду по-різному.
Летяги, для них характерна присмеркова активність, пробуджуються ввечері синхронно, у точно визначений час. В експерименті, перебуваючи у повній темряві, вони зберігають близькодобовий ритм. Однак, свій “день” одні особини починають на кілька хвилин раніше, другі – на кілька хвилин пізніше за звичайний добовий цикл.
Деякі тварини і рослини не переносять потрапляння в інші географічні умови з іншою ритмікою дня і ночі. Тому можливості розселення виду обмежені. Так, скажімо, сірі щурі відрізняються від чорних значно більшою пластичністю добового циклу. У чорних щурів він майже не піддається перебудові і вид має обмежений ареал, а сірі щурі поширились по всьому світу.
У більшості видів перебудова циркадного ритму можлива, проте відбувається вона не одразу. Наприклад, у людей, які здійснюють перельоти на далекі відстані в широтному напрямі настає дисинхоронізація фізіологічних ритмів із місцевим часом. Організм спочатку продовжує функціонувати по-старому, а потім починає перебудовуватись. При цьому відбувається підвищена втомлюваність, нездужання, бажання спати і вдень і вночі. Адаптивний період триває від кількох днів до кількох тижнів.
Циркадні й добові ритми лежать в основі здатності організму відчувати час. Цю здатність живих істот називають “біологічним годинником”. Наприклад, птахи при тривалих перельотах корегують напрям відносно Сонця, враховуючи час дня. Люди: “голуби”, “жайворонки”, “сови”.
