Л е к ц і я 3

Тема. Біологічні ритми

1. Зовнішні і внутрішні біологічні ритми.

2. Адаптивні біологічні ритми.

3. Фотоперіодизм.

4. Біологічні годинники.

5. Життєві форми.

Література

1. Н.М. Чернова, О.М. Билова. Екологія. – К.: Вища школа, 1986. – С. 85-103.

2. Малахов Г.П. Биоритмология и уринотерапия. – 2-е изд., перераб. – СПб.:ИК “Комплект”, 1996. – С. 5-70.”

3. Охріменко А.М. Книга для читання з ботаніки. – К.: Рад. школа, 1973. – С. 50-51.

4. г. ”Факты и комментарии”, вкладыш “Будь здоров!” за 1998 г.

5. Кудряшов Л.В. и др. Ботаника с основанми екологии. – М.: Просвещение, 1979. – С. 284-286.

Б і о л о г і ч н і р и т м и – зміни інтенсивності і характеру біологічних процесів і явищ, що періодично повторюються.

Одна з фундаментальних властивостей живої природи – циклічність більшості процесів, що відбуваються в ній. Усе життя на Землі, від клітини до біосфери, підпорядковане певним ритмам.

П риродні ритми для будь-якого організму можна поділити на

з о в н і ш н і і в н у т р і ш н і.

З о в н і ш н і (екзогенні) біоритми – проявляються під впливом факторів зовнішнього середовища, циклічних змін зовнішнього середовища.

В н у т р і ш н і (ендогенні) біоритми – пов’язані із життєдіяльністю самого організму.

Основні зовнішні ритми мають геофізичну природу, оскільки пов’язані з обертанням Землі відносно Сонця, а також Місяця відносно Землі.

Під впливом цього обертання безліч екологічних факторів на нашій планеті, особливо ж світловий режим, температура, тиск і вологість повітря, атмосферне електромагнітне поле, океанічні припливи і відпливи та ін. закономірно змінюються.

Крім того, на живу природу діють і такі космічні ритми, як періодичні зміни сонячної активності. Для Сонця характерний 11-річний цикл та цілий ряд інших циклів. Зміни сонячної радіації суттєво впливають на клімат нашої планети.

Крім циклічного впливу абіотичних факторів зовнішніми ритмами для будь-якого організму є також закономірні зміни активності й поведінки інших живих істот.

Внутрішні цикли – це, передусім, фізіологічні ритми організму. Жоден фізіологічний процес не здійснюється безперервно. Ритмічність виявлена у процесах синтезу ДНК і РНК у клітинах, у збиранні білків, у роботі ферментів, діяльності мітохондрій.

П евному ритму підлягають поділ клітин, скороченням м’язів, робота залоз внутрішньої секреції, биття серця, дихання, збуджуваність нервової системи, тобто робота усіх клітин, органів і тканин організму. При цьому кожна система має свій власний період. Змінити його дією факторів зовнішнього середовища можна лише у вузьких межах, а для деяких процесів зовсім не можна. Таку ритміку називають ендогенною.

Усі внутрішні ритми організму підпорядковані, інтегровані у цілісну систему і в кінцевому підсумку виступають як загальна періодичність поведінки організму.

Ритмічно здійснюючи фізіологічні функції, організм мовби відлічує час. І для зовнішніх і для внутрішніх ритмів настання чергової фази належить насамперед від часу. Тому час виступає як один із найважливіших факторів, на який мусять реагувати живі організми, пристосовуватись до зовнішніх, циклічних змін природи.

Німецький лікар Фліст помітив закономірність повторювання хвороб. Він встановив 2 ендогенних ритма 23-х добовий – фізичний і 28-добовий – емоційний. Інший учений Ф. Тельге помітив, що успіхи коливаються від дати народження і був відкритий ще один біоритм – інтелектуальний (33 доби).

Отже, у людини було відкрито ще три ритми:

• інтелектуальний – 33 доби;

• фізичний – 23 доби;

• емоційний – 28 діб.

Початкові фази цих циклів співпадають із датою народження. Період цих ритмів поділяється на 2 частини. І частина ритму – позитивний напівперіод, ІІ – негативний. Зміна напівперіодів – це критичні дні. Відбувається спад емоційних, розумових і фізичних здібностей. Небезпечне співпадання 2-3-х критичних днів.

Існує нетрадиційна методика визначення свого типу добової активності: за частотою пульсу та частотою дихання.

Цілий ряд змін у життєдіяльності організмів збігається за періодом із зовнішніми, геофізичними циклами. Це так звані а д а п т и в н і біологічні ритми. – добові, припливно-відпливні, рівні природному місяцеві, річні. Завдяки їм найважливіші біологічні функції організму, такі як живлення, ріст, розмноження, збігаються з найсприятливішим для цього часом доби чи року.

Адаптивні біологічні ритми виникли як пристосування фізіології живих істот до регулярних екологічних змін у зовнішньому середовищі. Цим вони відрізняються від суто фізіологічних ритмів, які підтримують безперервну життєдіяльність організмів, дихання, кровообіг, поділ клітин тощо.