49. Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві: нові законодавчі підходи.

ЦПК: Стаття 106. Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві

1. У разі ненадходження від боржника заяви про скасування судового наказу протягом трьох днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред'явлення до виконання.

2. Якщо суд за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу прийняв ухвалу про залишення такої заяви без задоволення або змінив судовий наказ, то судовий наказ чи змінений судовий наказ набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судовий наказ чи змінений судовий наказ, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Таке положення ЦПК діє з 2010 року, до цього часу існувало лише положення ч.1 цієї статті, питання права на подання апеляційної скарги та набрання у такому випадку судовим наказом законної сили не регламентувалося.

У ЦПК не зазначено, що судовий наказ може направлятись судом безпосередньо державному виконавцеві, але у правозастосовній діяльності не повинно існувати для цього перешкод. Так, якщо стягувач просить суд про передачу судового наказу державному виконавцеві у зв'язку з тим, що з поважних причин він не може його отримати особисто для пред'явлення до виконання, суд може направити судовий наказ на виконання за аналогією, як направляє виконавчий лист. Але це доцільно було б закріпити на законодавчому рівні.

50. Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу, процесуальний порядок та наслідки відкриття.

Відкриття провадження – стадія цивільного процесу, на якій суддя перевіряє наявність в особи, яка звертається до суду, права на пред’явлення позову та дотримання нею умов його реалізації.

Передумови відкриття провадження – обставини, які суд перевіряє при відкритті провадження. Ними є передумови права на пред’явлення позову.

ЦПК: Стаття 122. Відкриття провадження у справі

1. Суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

2. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:

1) заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства;

2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відмова від позову не позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову;

3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим;

5) після смерті фізичної особи, а також у зв'язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі, спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

3. У разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд повертає позовну заяву на підставі пункту 4 частини третьої статті 121 цього Кодексу.

У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.

4. Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків, та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

5. Про відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу. В ухвалі про відкриття провадження у справі зазначаються:

1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи;

2) ким і до кого пред'явлено позов;

3) зміст позовних вимог;

4) час і місце попереднього судового засідання, якщо суддя вирішив, що його проведення є необхідним, або час і місце судового розгляду справи, якщо суддя вирішив, що проведення попереднього судового засідання у справі не є необхідним;

5) пропозиція відповідачу подати в зазначений строк письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

6. Ухвала про відмову у відкритті провадження у справі повинна бути невідкладно надіслана позивачеві разом із заявою та всіма доданими до неї документами.

7. Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

Наслідки відкриття провадження поділяються на: матеріально-правові і процесуальні.

Процесуальні:

1) виникнення цивільного судочинства у цивільній справі, а також цивільних процесуальних правовідносин між судом і сторонами у позовному провадженні, між судом і заінтересованими особами в наказному та окремому провадженні;

2) отримання сторонами спору процесуального статусу позивача та відповідача у позовному провадженні, заявника та боржника у наказному провадженні, а також заявника та заінтересованих осіб в окремому провадженні;

3) виникнення процесуальних прав та обов'язків у інших осіб, які беруть участь у справі;

4) вчинення судом та учасниками процесу всіх подальших процесуальних дій, пов'язаних з розглядом конкретної справи (наприклад, забезпечення доказів, призначення експертизи, вжиття заходів забезпечення позову тощо);

5) заборона повторного звернення до суду з позовом про той самий предмет і з тих самих підстав;

6) неможливість змінити підсудність справи (за винятком передачі справи з одного суду до іншого (ст. 116 ЦПК);

Матеріальні:

1) переривання позовної давності

2) аліменти на користь одного з подружжя (ч. 1 ст. 79 СК) або на дитину (ч. 1 ст. 191 СК) присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви;

3) власник майна, реалізуючи засади захисту права власності (ст. 386 ЦК), має право, зокрема, вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним (ч. 1 ст. 390 ЦК);

та деякі інші.