- •2.Необхідність гармонізаціі нац законодавства з зак меп.
- •3.Джерела інвестиційного права.
- •4.Єс як особливий субєкт меп.
- •5.Держава відмовилась від співробітництва посилаючись на різні форми держави і держ устрій
- •1.Держава як субєкт меп
- •2.Спеціальні принципи меп : поняття, перелік, джерела
- •3.Уругвайський раунд гатт/сот : основні документи
- •4.Які рішення мо можуть бути джерелами меп
- •5.Обґрунтуйте, чи можуть бути суб`єктами меп арк, спільне підприємство, нбу
- •1 Сучасний розвиток міжнародноі валютної системи та іі організаційно правовий пеханізм
- •2 Міжнародна організація як форма багатостороннього співробітництва та як субєкт меп
- •3 Міжнародні торгові договори поняття та види
- •4 Порядок вирішення зовнішньоекон спорів за законод укр
- •5 Міжн організація знаходиться в краіні а, там єе знах штоб квартира. Держава подала до місцевого суду цієї держави позов про те що організація не сплачує податки
- •1.Принцип юридичної рівності та недопущення економічної дискримінації.
- •2.Угода трімс загал.Характеристика та значення в правовому регулюванні міжнародної торгівлі.
- •3.Порядок укладення міжнародних договорів за законодавством України.
- •4.Інституційний механізм з вирішення інвестиційних спорів.
- •1.Митна політика держав і її вплив на меп
- •2.Міжнародний договір як основне джерело меп
- •4.Позитивні наслідки вступу держави до сот
- •5.Проаналізуйте ситуацію: Україна і Греція хочуть укласти угоду про торгове співробітництво. З сторони України говорять що в основу угоди має лягти зу ""про зед
- •1.Правосубектність мео, в просторі та часі.
- •2.Угода тріпс.
- •3. Правове регулювання міжнародного співробітництва в галузі науки і техніки.
- •4. Регулювання Тнк на регіональному рівні.
- •1. Міжнародне співробітництво в галузі сільського господарства: зміст та особливості правового регулювання в сучасних умовах.
- •2. Порівняти сот і гатт
- •3. Роль, і функції Світового банку
- •4. Поняття імунітету держави і особливості його прояву в міжнародних економічних відносинах
- •1. Доведіть, що Україна є повноправним учасником міжнародних економ.Відносин.
- •2. Гаазькі та Гамбурзькі правила.
- •3. Охарактеризуйте багатосторонні джерела міжн.Торг.Права.
- •4. Порядок укладення зовнішньоекономічних договорів: національне та міжнародне регулювання.
- •5. Задача про тнк. Якщо материнська компанія знаходиться в державі а, чи може дочірнє підприємство в державі в не підкорятися націон.Законодавству цієї держави в?
- •33 Білет 6.3 1. Загальна х-ка Конвенції 1965 р. "Про вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами".
- •2. Різниця між поняттям "зед" та "Міжнародні економічні відносини".
- •3. Організаційно-правові форми науково-технічного співробітництва.
- •1.Порядок прийняття державою межнар. Економ договорів.
- •2.Особливості правового регулювання інтеграційних об єднань , на прикладі ес
5 Міжн організація знаходиться в краіні а, там єе знах штоб квартира. Держава подала до місцевого суду цієї держави позов про те що організація не сплачує податки
МЕО користуються імунітетом, що має важливе значення для їхньої діяльності. Відповідно до Конвенції про правовий статус, привілеї та імунітет МЕО від 1980 р. майно й активи цих організацій мають імунітет від будь-якої форми адміністративного та судового втручання, за винятком випадків, коли сама організація відмовляється від імунітету
4
1.Принцип юридичної рівності та недопущення економічної дискримінації.
Принцип юридичної рівності і недопустимості економічної дискримінації держав випливає із загального принципу співробітництва держав і принципу їх рівноправ’я. Як свідчить світова практика міжнародних економічних відносин, найбільшу ефективність вони мають у тому разі, коли будуються на основі юридичної рівності всіх держав як суб’єктів міжнародного економічного права, недопущення їх економічної дискримінації. Цей принцип є загальновідомою правовою нормою і, як правило, не вимагає свого обов’язкового закріплення у договірних зобов’язаннях. Відповідно до нього кожна держава має право вимагати надавати їй рівні умови у міжнародних економічних відносинах, як і вона іншим державам.
Звичайно, це не означає, що повністю виключається можливість введення державою обмежувальних заходів у міжнародних економічних відносинах. З тих чи інших причин вони можуть вводитись, але за однієї умови: такі обмеження мають стосуватися всіх держав. Якщо дана умова не виконується, то це слід вважати порушенням принципу юридичної рівності і недопущення економічної дискримінації. Одним із яскравих прикладів порушення цього принципу був торговельний закон, прийнятий конгресом США у 1974 р., а також анулювання на початку 1976 р. США програми економічної допомоги Індії. Але не слід розглядати як дискримінацію в економічних відносинах заходи відповідного характеру (реторсії), які застосовуються до держави-порушника і які покликані забезпечити дотримання принципу рівності і недопущення дискримінації.
2.Угода трімс загал.Характеристика та значення в правовому регулюванні міжнародної торгівлі.
Угода щодо торговельних аспектів іноземних інвестицій (ТРІМС) - один з принципово нових багатосторонніх документів, підписаних у результаті Уругвайського раунду переговорів у рамках Генеральної угоди по тарифах і торгівлі (ГАТТ). Угода була укладена на Уругвайському раунді переговорів ГАТТ/СОТ в рамках Марракешського пакету 15 квітня 1994 року. Вона була ініційована державами-експортерами інвестиційного капіталу, які хотіли спростити доступ інвестицій до ринків країн, що розвиваються. З іншого боку країни-імпортери прагнули, щоб іноземних інвестиції максимально сприяли зростанню їх економік.
Угода покликана дисциплінувати поведінку урядів по відношенню до іноземних інвестицій у виробничій сфері, щоб уникнути несприятливої дії їх заходів на міжнародну торгівлю. Угода передбачає диференційований перехідний період для окремих груп країн - членів СОТ, впродовж якого вони повинні привести національне законодавство, регулююче іноземні інвестиції, у відповідність з вимогами цього документу. Прийняття цієї Угоди обумовлене загостренням відносин між країнами, що розвиваються, і великими ТНК. Фактично Угода відбиває передусім інтереси ТНК. Ураховуючи, що в міжнародному праві не було спеціальних правил, котрі б регулювали відносини між країнами, що розвиваються і користуються інвестиціями, і країнами, котрі такі інвестиції надають.
У цій Угоді сформульовані найважливіші вимоги щодо поведінки ТНК як інвесторів: вимоги місцевого значення (іноземний інвестор зобов'язаний продавати на місцевому ринку частину вироблених на території країни прийняття товарів або послуг у розмірі встановленого мінімального відсотка від кінцевого валового продукту чи розвивати відповідну виробничу галузь у даній державі), експортні вимоги, які зобов’язують інвестора експортувати частину виробленої продукції на певних умовах та інші вимоги, які визначені у цій Угоді як обмежувальні заходами для іноземних інвестицій: дотримання принципу рівного доступу господарюючим суб’єктам країни, в яку надходять інвестиції, до інвестиційного проекту; вимоги надання робочих місць, місця розташування, фінансування, якими встановлюються особливості використання місцевих трудових ресурсів, номінальний розмір підприємства, правила залучення місцевих фінансових ресурсів тощо.
Використання ТРІМС не лише сприяє регулюванню іноземних інвестицій, а й одночасно є засобом забезпечення національної безпеки.
В окремих країнах-інвесторах спостерігається неоднозначне ставлення до використання ТРІМС. Так, зокрема, США вважають за необхідне повністю його заборонити, оскільки, на їхню думку, подібні вимоги були закріплені ще ГАТТ. Основою даної позиції є те, що використання ТРІМС суперечить принципам вільної міжнародної торгівлі, а це, у свою чергу, негативно позначається на розвитку торговельних відносин. У країнах, що розвиваються, існує зовсім протилежна точка зору, згідно з якою ТРІМС є діючим економічним інструментом, що сприяє соціально-економічному розвитку держави, а також обмежує дискримінаційну політику ТНК.
Під «інвестиційними заходами» в Угоді розуміються внутрішньонаціональні заходи правового регулювання, що відносяться тільки до іноземних інвестицій та обмежують торгові можливості вільно використовувати ці інвестиції. Мова йде тільки про заходи, що суперечать СОТ, причому не спрямованих прямо на регулювання торгівлі як такої, але на регулювання режиму іноземних інвестицій, побічно зачіпає торгівлю.
Відповідні заходи можуть вести до порушення будь-яких умов ГАТТ, але перш за все стосуються, по-перше, порушення принципу національного режиму і, по-друге, принципу заборони кількісних обмежень.
Що стосується національного режиму, це заходи, які зобов'язують підприємство з іноземним капіталом купувати (використовувати) продукцію національного виробництва і дотримувати певну пропорцію за обсягом вартості між імпортованої та експортованої продукцією.
У частині дотримання принципу заборони кількісних обмежень це заходи, що обмежують для підприємства імпорт, в залежності від відповідного вітчизняного виробництва, за допомогою встановлення певного співвідношення:
між імпортом і експортом за вартістю за обсягом;
між кількістю валюти, дозволеної для витрачання та надходить від діяльності підприємства, і нарешті,
заходи, що обмежують експорт підприємства за обсягом, вартістю, за певної продукції, в певній частці від продукції вітчизняного виробництва.
Заходи по інвестиціям пов’язаними з торгівлею використовуються в основному, якщо не виключно, країнами, що розвиваються для досягнення цілей розвитку. В багатьох випадках ТРІМС спрямовані на обмежувальну ділову практику ТНК та їх монопольну поведінку. Останні дослідження показали часте використання ТРІМС в машинобудівній, хімічній та інформаційно-комп’ютерній галузях.