3.Уругвайський раунд гатт/сот : основні документи

Раунд розпочався в Уругваї в 1986, продовжився в Монреалі, Женеві, Брюселі, Вашингтоні та Токіо, з остаточним підписанням 20 угод в Марракеші, що увійшли до Марракешської угоди в квітні 1994.

ГАТТ досі існує як базова угода ВТО по торгівлі товарами, що була доповнена за результатами Уругвайського раунду переговорів ГАТТ/СОТТ в 1994. Крім того на цьому раундів було прийнято більше 60 угод, рішень, домовленостей, додатків. Їх можна розділити на 6 основних частин:

-Парасолькова угода (про заснування СОТ, укладена 1947, тривала до 1993 року).- Угоди, що покривають кожну з трьох широких сфер торгівлі, що покриває СОТ: товари та інвестиції (ТРІМС, багатостороння угода по торгівлі товарами), генеральна угода по торгівлі послугами, ТРІПС.

-Домовленість щодо розв’язання спорів (Dispute Settlement Understanding. Генеральна рада здійснює свої обов’язки в рамках DSU через орган врегулювання спорів, що відповідає адміністрування та нагляд за процесом вирішення спорів. Цей орган також має право встановлювати склад комісії, апеляційного органу, слідкувати за виконання рішень та рекомендацій. -Домовленість можливість залучення в вирішення спорів сторін, третіх сторін, комісія органу з врегулювання спорів при СОТ, апеляційного органу, секретаріату СОТ, арбітрів, незалежних експертів, спеціальних установ.). -Договір по митній оцінці (гарантує, що визначення митної вартості для застосування мит на імпортні товари проводяться нейтрально і одноманітно, що виключають використання довільної чи фіктивної митної вартості. 4 частини, додатки. Встановлює правила оцінки, вирішення спорів, спеціальні умови угоди для країн, що розвиваються). -Перегляд урядових торгівельних політик.

4.Які рішення мо можуть бути джерелами меп

Джерелом МЕП є рішення(акти) міжнародних організацій, вони як правові акти містять у собі відповідні правила та принципи здійснення міжнародних економічних відносин, розраховані на неодноразове їх використання і здебільшого не мають конкретного адресата. Їх можна і слід розглядати як джерела міжнародного економічного права (резолюції Генеральної Асамблеї 00Н, а також її міжнародних організацій). Проте є й така думка, що, оскільки резолюції та рішення Генеральної Асамблеї 00Н носять рекомендаційний характер, то вони не є обов'язковими для виконання і не мають правового характеру. Закріплені в Статуті 00Н основні принципи міжнародного права є базою для міжнародно-правового регулювання міжнародних економічних відносин. Держави — члени 00Н, вступивши до цієї міжнародної організації, беруть на себе зобов'язання дотримуватися цих принципів в усіх напрямах зовнішньої діяльності, зокрема і в сфері міжнародних економічних відносин. У Статуті 00Н містяться норми, які сприяють утвердженню рівності "великих" і "малих" націй, економічному прогресу всіх народів. Їх ігнорування членами 00Н слід розглядати як порушення норм міжнародного права. Важливу роль у розвитку міжнародних економічних відносин відіграють акти й інших міжнародних організацій. До них можна віднести Декларацію про встановлення нового міжнародного економічного порядку і Програму дій щодо встановлення нового міжнародного економічного порядку, які були прийняті на VI спеціальній сесії Генеральної Асамблеї 00Н у 1974 р.; Хартію економічних прав і обов'язків держав, прийняту на 29 сесії Генеральної Асамблеї 00Н у 1974 р. та ін. Всі ці акти слід розглядати як джерела міжнародного економічного права.