5. Задача про тнк. Якщо материнська компанія знаходиться в державі а, чи може дочірнє підприємство в державі в не підкорятися націон.Законодавству цієї держави в?

33 Білет 6.3 1. Загальна х-ка Конвенції 1965 р. "Про вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами".

Важливе значення в регулюванні міжнар інвестиційних відносин належить багатостор міжнар угодам. Конвенція 1965 р. про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами. Особливу увагу в Конвенції відведено питанню заснування і функціонування Міжн центру з урегул інвест спорів між держ та особ інших держав через примирення та арбітраж. До компетенції Центру належить вирішення правових спорів, що виникають безпосередньо з відносин, пов'язаних з інвестиціями, між Договірною державою та особою іншої Договірної держави, за наявності письмової згоди учасників спору про його передання для вирішення Центру. Сторони, що досягли такої згоди, не вправі відмовитися від неї в односторонньому порядку. До обов'язків Примирюв комісія належить з'ясування обставин, за яких між сторонами виник спір. З цією метою Комісія користується правом розглядати спір на будь-якій стадії та час від часу пропонувати їм умови, за яких спір може бути врегульований. Сторони зобов'язані добросовісно співробітничати з Комісією, щоб вона могла виконувати покладені на неї обов'язки, і серйозно ставитись до її рекомендацій. Будь-яка Догов держ або її особа може звернутися до арбітражної процедури. Для цього вона направляє відповідну письмову заяву Генеральному секретарю. Рішення арбітражу є обов'язковим для сторін і не підлягає апеляції або іншому способу оскарження, за винятком передбачених у Конвенції. Договірна держава визнає рішення арбітражу, прийняте відповідно до цієї Конвенції, як обов'язкове та таке, що забезпечує виконання грошових зобов'язань, покладених рішенням арбітражу. Кожний склад Комісії або арбітражу визначає розмір виплат, які здійснюються як винагорода та з метою відшкодування витрат їх членам у межах .Будь-який спір між договір держ з приводу тлумачення або застосування Конвенції, не вирішений за допомогою переговорів, передається на розгляд Міжнародного суду ООН через подання однією зі сторін відповідної заяви, якщо ці держави не домовилися про інший спосіб вирішення спору.

2. Різниця між поняттям "зед" та "Міжнародні економічні відносини".

Міжнародні економічні відносини є складовою системи існуючих міжнародних відносин. Поняття «міжнародні відносини» досить широке і включає в себе насамперед міждержавні відносини, в яких суб’єктами виступають держави та їх об’єднання як носії публічної влади. Суб’єктами цих відносин можуть бути також і міжнародні організації, зокрема економічні, та ін.

Як і будь-які суспільні відносини, міжнародні відносини є відносинами надбудовного характеру. Аналіз наукової літератури з цього питання дає можливість зробити висновок про те, що під міжнародними (міждержавними) відносинами слід розуміти відносини, які виходять за межі держав і виникають між ними. Ці відносини, як відомо, регламентуються нормами міжнародного права.

Міждержавні економічні відносини виникають і встановлюються передусім між державами як політичними формами організації суспільства, що виражають обумовлену економічним ладом певну політичну владу економічно пануючого класу або всього народу. Вони можуть виникати також, як уже зазначалося, і між державами та міжнародними організаціями, між міжнародними організаціями.

Отже, міжнародні економічні відносини — це особлива форма суспільно-виробничих зв’язків між окремими державами, між державами та міжнародними організаціями, між міжнародними організаціями. За своїм змістом міжнародні економічні відносини є складними, що обумовлено значною кількістю країн, їх угруповань і міжнародних організацій, які є суб’єктами міжнародних економічних відносин, а також тим, що на складність і характер цих відносин істотно впливає і суспільно-політичний устрій країн або їх угруповань. Цілком зрозуміло, що певні особливості в економічних відносинах існували (й існують ще й сьогодні) між країнами з різним соціально-економічним устроєм. Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності країни та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території країни, так і за її межами. Суб'єктами господарювання є організації, які на основі юридично відокремленого майна в межах своєї господарської компетенції безпосередньо здійснюють господарську діяльність і використовують її результати або управлінську діяльність в економіці. Ними є фіз. та юрид. особи, їх об’єднання, структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності (філії, відділення тощо) та інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені чинним законодавством країни. Ці відносини також є досить складними та регулюються правовими нормами і документами як на нац., так і на між нар. рівні. Однак за складністю, вони поступаються місцем МЕВ.