4. Порядок укладення зовнішньоекономічних договорів: національне та міжнародне регулювання.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - це матеріально оформлена угода двох чи більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їхніх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності (ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"). Він укладається лише у письмовій формі суб'єктами, здатними до його укладення відповідно до законодавства України або місця укладення договору (контракту). Загалом зовнішньоекономічні угоди укладаються відповідно до законодавства України та міжнародних угод, міжнародних звичаїв, рекомендацій міжнародних органів та організацій.

Пропозиція укласти договір називається офертою, а сторона яка її зробила, — оферентом. Прийняття пропозиції чи згода укласти договір називається акцептом, а сторона, яка прийняла пропозицію, — акцептантом.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

У Законі спеціально застерігається, що зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається в письмовій формі незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України.

Міжнародна практика укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів) передбачає здійснення певних етапів і стадій, на кожній з який вирішуються конкретні задачі та ви­конуються формальності, пов'язані з оформленням, пересил­кою й опрацюванням необхідної документації.

1. Підготування до укладення контрактів —головним зав­данням на цьому етапі є пошук і вибір контрагента. Длядосягнення поставленої мети можна використати різноманітнізасоби, наприклад, помістити рекламні оголошення, направи­ти потенційним покупцям каталоги, прейскуранти тощо. Вибірконтрагента залежить від багатьох економічних, політичних,юридичних чинників тощо, які бажано і потрібно враховувати.

2.     Підготування угоди полягає в направленні пропозиції(оферти), прийнятті та підтвердженні замовлення, взяттіучасті у торгах та ін.

3. Проведення попередніх переговорів може проводитисяшляхом листування, особистих переговорів, переговорів теле­фоном та ін.

4.     Укладення контракту шляхом¹⁶⁶:

•  підписання контракту контрагентами;

•  акцепт покупцем твердої оферти продавця;

•  акцепт продавцем контроферти покупця;

•  акцепт продавцем письмової згоди покупця з умовами віль­ної оферти (контроферти) покупця;

•  підтвердження продавцем замовлення, зробленого покуп­цем;

•  обмін листами на підтвердження досягнутої раніше особис­тої домовленості між контрагентами.

5. Виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів

Згідно з Віденською конвенцією про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Відень, 1980) і Принципів міжнарод­них комерційних контрактів (1994) оферта може бути відміне­на, якщо повідомлення про відміну отримано адресатом офер­ти раніше або в той самий момент, коли оферта отримана.

Відповідно до міжнародного права оферта може бути від­кликана, якщо повідомлення про відкликання буде отримане адресатом оферти до відправки ним акцепту. Однак пропози­ція не може бути відкликана:

а)    при невідкликаній оферті;

б)    за умови коли адресат оферти покладається на невідкли-каність оферти.

Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) — це волевиявлення одного суб'єкта, якому притаманні всі властивості пропозиції.

Акцепт — заява або інша поведінка адресата оферти, яка виражає його згоду з офертою.

Форми прийняття пропозиції (оферти):

1) безумовний акцепт оферти;

2)     акцепт контроферти;

3)     прийняття пропозиції і мовчання протилежної сторони;

4)     прийняття пропозиції із запізненням.

Моментом укладення договору, згідно з чинним законодавс­твом є:

1. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яканаправила пропозицію укласти договір, відповіді про прий­няття цієї пропозиції.

2.     Якщо відповідно до акта цивільного законодавства дляукладення договору необхідні також передання майна абовчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту переданнявідповідного майна або вчинення певної дії.

3.     Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню абодержавній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріаль­ного посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхід­ності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації —з моменту державної реєстрації.

У зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керу­валися при укладенні договору, відповідно до чинного законо­давства¹⁶⁹ договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настіль­ки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту¹⁷⁰.