- •2.Необхідність гармонізаціі нац законодавства з зак меп.
- •3.Джерела інвестиційного права.
- •4.Єс як особливий субєкт меп.
- •5.Держава відмовилась від співробітництва посилаючись на різні форми держави і держ устрій
- •1.Держава як субєкт меп
- •2.Спеціальні принципи меп : поняття, перелік, джерела
- •3.Уругвайський раунд гатт/сот : основні документи
- •4.Які рішення мо можуть бути джерелами меп
- •5.Обґрунтуйте, чи можуть бути суб`єктами меп арк, спільне підприємство, нбу
- •1 Сучасний розвиток міжнародноі валютної системи та іі організаційно правовий пеханізм
- •2 Міжнародна організація як форма багатостороннього співробітництва та як субєкт меп
- •3 Міжнародні торгові договори поняття та види
- •4 Порядок вирішення зовнішньоекон спорів за законод укр
- •5 Міжн організація знаходиться в краіні а, там єе знах штоб квартира. Держава подала до місцевого суду цієї держави позов про те що організація не сплачує податки
- •1.Принцип юридичної рівності та недопущення економічної дискримінації.
- •2.Угода трімс загал.Характеристика та значення в правовому регулюванні міжнародної торгівлі.
- •3.Порядок укладення міжнародних договорів за законодавством України.
- •4.Інституційний механізм з вирішення інвестиційних спорів.
- •1.Митна політика держав і її вплив на меп
- •2.Міжнародний договір як основне джерело меп
- •4.Позитивні наслідки вступу держави до сот
- •5.Проаналізуйте ситуацію: Україна і Греція хочуть укласти угоду про торгове співробітництво. З сторони України говорять що в основу угоди має лягти зу ""про зед
- •1.Правосубектність мео, в просторі та часі.
- •2.Угода тріпс.
- •3. Правове регулювання міжнародного співробітництва в галузі науки і техніки.
- •4. Регулювання Тнк на регіональному рівні.
- •1. Міжнародне співробітництво в галузі сільського господарства: зміст та особливості правового регулювання в сучасних умовах.
- •2. Порівняти сот і гатт
- •3. Роль, і функції Світового банку
- •4. Поняття імунітету держави і особливості його прояву в міжнародних економічних відносинах
- •1. Доведіть, що Україна є повноправним учасником міжнародних економ.Відносин.
- •2. Гаазькі та Гамбурзькі правила.
- •3. Охарактеризуйте багатосторонні джерела міжн.Торг.Права.
- •4. Порядок укладення зовнішньоекономічних договорів: національне та міжнародне регулювання.
- •5. Задача про тнк. Якщо материнська компанія знаходиться в державі а, чи може дочірнє підприємство в державі в не підкорятися націон.Законодавству цієї держави в?
- •33 Білет 6.3 1. Загальна х-ка Конвенції 1965 р. "Про вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами".
- •2. Різниця між поняттям "зед" та "Міжнародні економічні відносини".
- •3. Організаційно-правові форми науково-технічного співробітництва.
- •1.Порядок прийняття державою межнар. Економ договорів.
- •2.Особливості правового регулювання інтеграційних об єднань , на прикладі ес
4. Порядок укладення зовнішньоекономічних договорів: національне та міжнародне регулювання.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) - це матеріально оформлена угода двох чи більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їхніх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності (ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"). Він укладається лише у письмовій формі суб'єктами, здатними до його укладення відповідно до законодавства України або місця укладення договору (контракту). Загалом зовнішньоекономічні угоди укладаються відповідно до законодавства України та міжнародних угод, міжнародних звичаїв, рекомендацій міжнародних органів та організацій.
Пропозиція укласти договір називається офертою, а сторона яка її зробила, — оферентом. Прийняття пропозиції чи згода укласти договір називається акцептом, а сторона, яка прийняла пропозицію, — акцептантом.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.
Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.
У Законі спеціально застерігається, що зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається в письмовій формі незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України.
Міжнародна практика укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів) передбачає здійснення певних етапів і стадій, на кожній з який вирішуються конкретні задачі та виконуються формальності, пов'язані з оформленням, пересилкою й опрацюванням необхідної документації.
1. Підготування до укладення контрактів —головним завданням на цьому етапі є пошук і вибір контрагента. Длядосягнення поставленої мети можна використати різноманітнізасоби, наприклад, помістити рекламні оголошення, направити потенційним покупцям каталоги, прейскуранти тощо. Вибірконтрагента залежить від багатьох економічних, політичних,юридичних чинників тощо, які бажано і потрібно враховувати.
2. Підготування угоди полягає в направленні пропозиції(оферти), прийнятті та підтвердженні замовлення, взяттіучасті у торгах та ін.
3. Проведення попередніх переговорів може проводитисяшляхом листування, особистих переговорів, переговорів телефоном та ін.
4. Укладення контракту шляхом166:
• підписання контракту контрагентами;
• акцепт покупцем твердої оферти продавця;
• акцепт продавцем контроферти покупця;
• акцепт продавцем письмової згоди покупця з умовами вільної оферти (контроферти) покупця;
• підтвердження продавцем замовлення, зробленого покупцем;
• обмін листами на підтвердження досягнутої раніше особистої домовленості між контрагентами.
5. Виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів
Згідно з Віденською конвенцією про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Відень, 1980) і Принципів міжнародних комерційних контрактів (1994) оферта може бути відмінена, якщо повідомлення про відміну отримано адресатом оферти раніше або в той самий момент, коли оферта отримана.
Відповідно до міжнародного права оферта може бути відкликана, якщо повідомлення про відкликання буде отримане адресатом оферти до відправки ним акцепту. Однак пропозиція не може бути відкликана:
а) при невідкликаній оферті;
б) за умови коли адресат оферти покладається на невідкли-каність оферти.
Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) — це волевиявлення одного суб'єкта, якому притаманні всі властивості пропозиції.
Акцепт — заява або інша поведінка адресата оферти, яка виражає його згоду з офертою.
Форми прийняття пропозиції (оферти):
1) безумовний акцепт оферти;
2) акцепт контроферти;
3) прийняття пропозиції і мовчання протилежної сторони;
4) прийняття пропозиції із запізненням.
Моментом укладення договору, згідно з чинним законодавством є:
1. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яканаправила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
2. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства дляукладення договору необхідні також передання майна абовчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту переданнявідповідного майна або вчинення певної дії.
3. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню абодержавній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації —з моменту державної реєстрації.
У зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, відповідно до чинного законодавства169 договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту170.
