- •2.Необхідність гармонізаціі нац законодавства з зак меп.
- •3.Джерела інвестиційного права.
- •4.Єс як особливий субєкт меп.
- •5.Держава відмовилась від співробітництва посилаючись на різні форми держави і держ устрій
- •1.Держава як субєкт меп
- •2.Спеціальні принципи меп : поняття, перелік, джерела
- •3.Уругвайський раунд гатт/сот : основні документи
- •4.Які рішення мо можуть бути джерелами меп
- •5.Обґрунтуйте, чи можуть бути суб`єктами меп арк, спільне підприємство, нбу
- •1 Сучасний розвиток міжнародноі валютної системи та іі організаційно правовий пеханізм
- •2 Міжнародна організація як форма багатостороннього співробітництва та як субєкт меп
- •3 Міжнародні торгові договори поняття та види
- •4 Порядок вирішення зовнішньоекон спорів за законод укр
- •5 Міжн організація знаходиться в краіні а, там єе знах штоб квартира. Держава подала до місцевого суду цієї держави позов про те що організація не сплачує податки
- •1.Принцип юридичної рівності та недопущення економічної дискримінації.
- •2.Угода трімс загал.Характеристика та значення в правовому регулюванні міжнародної торгівлі.
- •3.Порядок укладення міжнародних договорів за законодавством України.
- •4.Інституційний механізм з вирішення інвестиційних спорів.
- •1.Митна політика держав і її вплив на меп
- •2.Міжнародний договір як основне джерело меп
- •4.Позитивні наслідки вступу держави до сот
- •5.Проаналізуйте ситуацію: Україна і Греція хочуть укласти угоду про торгове співробітництво. З сторони України говорять що в основу угоди має лягти зу ""про зед
- •1.Правосубектність мео, в просторі та часі.
- •2.Угода тріпс.
- •3. Правове регулювання міжнародного співробітництва в галузі науки і техніки.
- •4. Регулювання Тнк на регіональному рівні.
- •1. Міжнародне співробітництво в галузі сільського господарства: зміст та особливості правового регулювання в сучасних умовах.
- •2. Порівняти сот і гатт
- •3. Роль, і функції Світового банку
- •4. Поняття імунітету держави і особливості його прояву в міжнародних економічних відносинах
- •1. Доведіть, що Україна є повноправним учасником міжнародних економ.Відносин.
- •2. Гаазькі та Гамбурзькі правила.
- •3. Охарактеризуйте багатосторонні джерела міжн.Торг.Права.
- •4. Порядок укладення зовнішньоекономічних договорів: національне та міжнародне регулювання.
- •5. Задача про тнк. Якщо материнська компанія знаходиться в державі а, чи може дочірнє підприємство в державі в не підкорятися націон.Законодавству цієї держави в?
- •33 Білет 6.3 1. Загальна х-ка Конвенції 1965 р. "Про вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами".
- •2. Різниця між поняттям "зед" та "Міжнародні економічні відносини".
- •3. Організаційно-правові форми науково-технічного співробітництва.
- •1.Порядок прийняття державою межнар. Економ договорів.
- •2.Особливості правового регулювання інтеграційних об єднань , на прикладі ес
3. Правове регулювання міжнародного співробітництва в галузі науки і техніки.
Міжнародне науково-технічне співробітництво — одна з форм міжнародної економічної співпраці, що охоплює торгівлю ліцензіями, спільні наукові розробки, реалізацію великих технічних проектів, будівництво підприємств та інших об'єктів, геологорозвідувальні роботи, підготовку національних кадрів, обмін загальною науково-технічною інформацією тощо.
Генеральна Асамблея на сесії у грудені 1979 р. заснувала для всіх держав відкритий Міжурядовий комітет з науки і техніки з метою розвитку. Допоміжним органом Міжурядового комітету з науки й техніки став Консультативний комітет з науки і техніки, заснований Економічною і соціальною радою ООН (ЕКОСОР) у липні 1980 р. Головним завданням цього комітету є надання Міжурядовому комітету консультативних послуг у галузі науки й техніки. Генеральною Асамблеєю у межах Секретаріату ООН був створений Центр з питань науки і техніки з метою розвитку. Значну роботу щодо вивчення проблем науково-технічного прогресу проводять регіональні міжнародні економічні організації, міжнародні організації системи ООН (Конференція ООН з торгівлі і розвитку, Організація ООН з питань освіти, науки і культури, Організація ООН з промислового розвитку, Всесвітня організація з питань захисту інтелектуальної власності та ін.). Однією з важливих міжнародних організацій системи ООН є Міжурядова організація ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). Членами цієї організації є понад 190 країн світу. Основними цілями її є сприяння справі миру і безпеки у світі через надання допомоги країнам у міжнародному співробітництві у галузі освіти, науки, культури, інформації. ЮНЕСКО розробляє спеціальні наукові програми. Важливу роль відіграє Програма розвитку ООН (ПРООН). Особливого значення ця програма надає питанням науково-технічної допомоги країнам, що розвиваються.
Регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва на універсальному (глобальному) рівні поширене значно менше, ніж в інших сферах. До міжнародно-правових актів у сфері міжнародно-правового регулювання науково-технічного співробітництва належать такі: Статут Міжнародного союзу електрозв'язку, Конвенція Міжнародного союзу електрозв'язку, Статут Міжнародного агентства з атомної енергії, Конвенція про допомогу у випадку ядерної аварії або радіаційної аварійної ситуації тощо.
Постійний розвиток міжнародних відносин у сфері науково-технічного прогресу обумовив необхідність удосконалення їх правового регулювання. Одним із напрямів такого вдосконалення є укладення багатосторонніх договорів, використання при цьому існуючих механізмів міжнародних організацій. На сесіях Генеральної Асамблеї ООН дедалі більше приймається багатосторонніх договорів універсального значення. Наприклад Угода 1967 р. про врятування космонавтів, повернення космонавтів і повернення об’єктів, запущених у космічний простір, Конвенція 1971 р. про міжнародну відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об’єктами та ін.
Не менш важливим напрямом міжнародного співробітництва у галузі науки і техніки є використання Світового океану. Правовою основою такого співробітництва є передусім Конвенція ООН з морського права 1982 р. Вона регулює досить широкий спектр використання океанів людством.
Отже, цей вид міжнародного співробітництва потребує більш вдосконаленого правового регулювання, особливо зараз, в час інтеграції і глобалізації міжнародних відносин.