- •2.Необхідність гармонізаціі нац законодавства з зак меп.
- •3.Джерела інвестиційного права.
- •4.Єс як особливий субєкт меп.
- •5.Держава відмовилась від співробітництва посилаючись на різні форми держави і держ устрій
- •1.Держава як субєкт меп
- •2.Спеціальні принципи меп : поняття, перелік, джерела
- •3.Уругвайський раунд гатт/сот : основні документи
- •4.Які рішення мо можуть бути джерелами меп
- •5.Обґрунтуйте, чи можуть бути суб`єктами меп арк, спільне підприємство, нбу
- •1 Сучасний розвиток міжнародноі валютної системи та іі організаційно правовий пеханізм
- •2 Міжнародна організація як форма багатостороннього співробітництва та як субєкт меп
- •3 Міжнародні торгові договори поняття та види
- •4 Порядок вирішення зовнішньоекон спорів за законод укр
- •5 Міжн організація знаходиться в краіні а, там єе знах штоб квартира. Держава подала до місцевого суду цієї держави позов про те що організація не сплачує податки
- •1.Принцип юридичної рівності та недопущення економічної дискримінації.
- •2.Угода трімс загал.Характеристика та значення в правовому регулюванні міжнародної торгівлі.
- •3.Порядок укладення міжнародних договорів за законодавством України.
- •4.Інституційний механізм з вирішення інвестиційних спорів.
- •1.Митна політика держав і її вплив на меп
- •2.Міжнародний договір як основне джерело меп
- •4.Позитивні наслідки вступу держави до сот
- •5.Проаналізуйте ситуацію: Україна і Греція хочуть укласти угоду про торгове співробітництво. З сторони України говорять що в основу угоди має лягти зу ""про зед
- •1.Правосубектність мео, в просторі та часі.
- •2.Угода тріпс.
- •3. Правове регулювання міжнародного співробітництва в галузі науки і техніки.
- •4. Регулювання Тнк на регіональному рівні.
- •1. Міжнародне співробітництво в галузі сільського господарства: зміст та особливості правового регулювання в сучасних умовах.
- •2. Порівняти сот і гатт
- •3. Роль, і функції Світового банку
- •4. Поняття імунітету держави і особливості його прояву в міжнародних економічних відносинах
- •1. Доведіть, що Україна є повноправним учасником міжнародних економ.Відносин.
- •2. Гаазькі та Гамбурзькі правила.
- •3. Охарактеризуйте багатосторонні джерела міжн.Торг.Права.
- •4. Порядок укладення зовнішньоекономічних договорів: національне та міжнародне регулювання.
- •5. Задача про тнк. Якщо материнська компанія знаходиться в державі а, чи може дочірнє підприємство в державі в не підкорятися націон.Законодавству цієї держави в?
- •33 Білет 6.3 1. Загальна х-ка Конвенції 1965 р. "Про вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами".
- •2. Різниця між поняттям "зед" та "Міжнародні економічні відносини".
- •3. Організаційно-правові форми науково-технічного співробітництва.
- •1.Порядок прийняття державою межнар. Економ договорів.
- •2.Особливості правового регулювання інтеграційних об єднань , на прикладі ес
2.Угода тріпс.
Угоду було прийнято під час Уругвайського раунду Генеральної угоди по тарифам та торгівлі (ГАТТ) у 1994 році.
Предметом Угоди ТРІПС є врегулювання торгівлі товарами, що містять права власників інтелектуальної власності. Для цілей Угоди термін «інтелектуальна власність» відноситься до авторських та суміжних прав, товарних знаків, географічних зазначень, промисловим зразкам, патенти, топографії інтегральних мікросхем і закритої інформації.
На перший погляд може здатися дивною регламентація прав інтелектуальної власності окремою угодою СОТ, бо охорона об'єктів інтелектуальної власності в певній мірі вже регламентована міжнародними конвенціями під егідою Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ). Однак, конвенції ВОІВ не передбачають процедур з врегулювання суперечок і не містять механізму охорони прав інтелектуальної власності у разі порушення цих прав. Тому ВОІВ не має способів примусити різні країни дотримуватися ці конвенції. В даний час СОТ, завдяки створенню механізму врегулювання, такі можливості придбала.
Базові стандарти ТРІПС
Термін захисту майнових авторських прав має бути не менше 50 років після смерті автора, для фільмів та фотографій цей строк складає відповідно 50 та 25 років з моменту створення.
Авторське право має надаватись автоматично і не може залежати від виконання жодних формальностей, таких як реєстрація.
Комп'ютерні програми розглядаються як літературні твори з точки зору авторського права і мають ті ж самі умови захисту.
Національні обмеження авторського права, такі як добропорядне користування у США, мають бути чітко обмежені.
Патенти мають надаватися у всіх галузях технології, однак дозволяються виключення з метою захисту суспільних інтересів. Термін захисту майнових прав, що надаються патентом, має складати не менше 20 років.
Перелік об'єктів, що не можуть бути запатентовані, має бути обмежений так само, як і обмеження авторського права.
Кожна держава має надавати громадянам інших країн, що приєднались до ТРІПС, такий рівень прав у галузі інтелектуальної власності, який вона надає своїм власним громадянам.
У першій частині ТРІПС наводяться загальні положення та базові принципи, найважливішими з яких є принцип національного режиму і принцип найбільшого сприяння, відповідно до якого будь-які вигоди, пільги і привілеї, надані країною-членом громадянам будь-якої іншої країни, негайно і беззастережно поширюються на громадян всіх інших країн-членів.
Друга частина передбачає мінімальні стандарти, що стосуються наявності, сфери дії та використання прав інтелектуальної власності.
Третя частина є найважливішою частиною ТРІПС, оскільки саме в ній зафіксовані зобов'язання сторін, що підписалися з розробки законодавчих засобів забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності та порядок розгляду питань у судах. Сформульовано норми для включення до цивільно-процесуальний кодекс.
Четверта частина Угоди ТРІПС регламентує питання набуття та підтримання чинності прав інтелектуальної власності та належних до них процедур.
П'ята, шоста і сьома частина Угоди ТРІПС відносяться до механізму взаємодії країн-членів, країни-члена і власне СОТ в рамках завдань Угоди, а також містять умови надання слаборозвиненим країнам відстрочок у виконанні деяких вимог ТРІПС.