- •2.Необхідність гармонізаціі нац законодавства з зак меп.
- •3.Джерела інвестиційного права.
- •4.Єс як особливий субєкт меп.
- •5.Держава відмовилась від співробітництва посилаючись на різні форми держави і держ устрій
- •1.Держава як субєкт меп
- •2.Спеціальні принципи меп : поняття, перелік, джерела
- •3.Уругвайський раунд гатт/сот : основні документи
- •4.Які рішення мо можуть бути джерелами меп
- •5.Обґрунтуйте, чи можуть бути суб`єктами меп арк, спільне підприємство, нбу
- •1 Сучасний розвиток міжнародноі валютної системи та іі організаційно правовий пеханізм
- •2 Міжнародна організація як форма багатостороннього співробітництва та як субєкт меп
- •3 Міжнародні торгові договори поняття та види
- •4 Порядок вирішення зовнішньоекон спорів за законод укр
- •5 Міжн організація знаходиться в краіні а, там єе знах штоб квартира. Держава подала до місцевого суду цієї держави позов про те що організація не сплачує податки
- •1.Принцип юридичної рівності та недопущення економічної дискримінації.
- •2.Угода трімс загал.Характеристика та значення в правовому регулюванні міжнародної торгівлі.
- •3.Порядок укладення міжнародних договорів за законодавством України.
- •4.Інституційний механізм з вирішення інвестиційних спорів.
- •1.Митна політика держав і її вплив на меп
- •2.Міжнародний договір як основне джерело меп
- •4.Позитивні наслідки вступу держави до сот
- •5.Проаналізуйте ситуацію: Україна і Греція хочуть укласти угоду про торгове співробітництво. З сторони України говорять що в основу угоди має лягти зу ""про зед
- •1.Правосубектність мео, в просторі та часі.
- •2.Угода тріпс.
- •3. Правове регулювання міжнародного співробітництва в галузі науки і техніки.
- •4. Регулювання Тнк на регіональному рівні.
- •1. Міжнародне співробітництво в галузі сільського господарства: зміст та особливості правового регулювання в сучасних умовах.
- •2. Порівняти сот і гатт
- •3. Роль, і функції Світового банку
- •4. Поняття імунітету держави і особливості його прояву в міжнародних економічних відносинах
- •1. Доведіть, що Україна є повноправним учасником міжнародних економ.Відносин.
- •2. Гаазькі та Гамбурзькі правила.
- •3. Охарактеризуйте багатосторонні джерела міжн.Торг.Права.
- •4. Порядок укладення зовнішньоекономічних договорів: національне та міжнародне регулювання.
- •5. Задача про тнк. Якщо материнська компанія знаходиться в державі а, чи може дочірнє підприємство в державі в не підкорятися націон.Законодавству цієї держави в?
- •33 Білет 6.3 1. Загальна х-ка Конвенції 1965 р. "Про вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами".
- •2. Різниця між поняттям "зед" та "Міжнародні економічні відносини".
- •3. Організаційно-правові форми науково-технічного співробітництва.
- •1.Порядок прийняття державою межнар. Економ договорів.
- •2.Особливості правового регулювання інтеграційних об єднань , на прикладі ес
5.Проаналізуйте ситуацію: Україна і Греція хочуть укласти угоду про торгове співробітництво. З сторони України говорять що в основу угоди має лягти зу ""про зед
Зу про зед регулює укладення контрактів
За концепцією МЕП, яку ми вивчаємо (Шварценбергера), меп є публічною галуззю МП. Тому національне законодавство не є джерелом меп.
30
лет 4.9
1.Правосубектність мео, в просторі та часі.
Міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій є їхньою невід'ємною властивістю, закріпленою у Віденській конвенції про право договорів за участю міжнародних організацій (1986 p.). У загально-юридичному плані ця правосуб'єктність є сукупністю таких компонентів, як правоздатність, дієздатність, деліктоздатність і правотворча здатність. Ці компоненти властиві і правосуб'єктності інших суб'єктів міжнародного права, і насамперед державам. Проте на відміну від них, міжнародна правосуб'єктність міжнародних організацій має одну важливу відмінність - це спеціальна (особлива) правосуб'єктність. її особливість полягає в тому, що вона визначається тими специфічними функціями, для виконання яких створюється та або інша міжнародна організація.
Ці функції визначаються творцями міжнародної організації і зафіксовані в установчому акті (статуті, положенні). Ці функції визначають обсягправочинностей організації, межі її міжнародноїправосуб'єктності, за які організація виходити не має права. Разом із тим з метою виконання своїх функцій і діючи в межах обсягу своєї правосуб'єктності міжнародна організація може: - укладатиміжнародні договори з державами та іншими міжнародними організаціями з питань своєї компетенції; - брати участь, хоча й своєрідно, у визнанні нових держав і урядів: шляхом прийому їх до організації (визнання, з погляду сучасного міжнародного права, - це прерогатива держав); - мати певний імунітеті привілеї, які визначаються спеціальними угодами і національним законодавством держав, що вступили в угоду з міжнародною організацією: - володіти правом назабезпечення дотримання норм міжнародного права, використовуючи при цьому такі засоби, як контроль, притягнення до відповідальності і застосування санкцій; - нести міжнародно-правову відповідальність.
У Cт. 104 Статуту ООН закріплено те, що Організація Об’єднаних Націй наділена тією правосуб’єктністю, яка «може видатися необхідною для досягнення її функцій і досягнення її завдань». Отже, перший найбільш узагальнений поділ міжнародних організацій за так званим організаційним принципом дає можливість виділити їх чотири групи:1) універсальні міжнародні організації, членами яких є держави різних соціально-економічних систем;2) міжнародні організації, членами яких були соціалістичні країни;3) міжнародні організації, які об’єднують розвинуті (капіталістичні) країни;4) міжнародні регіональні організації, до складу яких входять, як правило, країни, що розвиваються.
Залежно від впливу на країни-члени (за характером повноважень) міжнародні організації можна поділяти на міждержавні та наддержавні (наднаціональні). Міждержавні організації не мають наддержавних повноважень тому, що країни-члени не передають їм своїх функцій. забезпечення взаємодії держав у процесі їх співробітництва. Наддержавні ж організації наділяються повноваженнями країн-членів у відповідних сферах їхньої діяльності.
Географічне охоплення: Глобальні- о-ції членами яких є представники всіх (чи майже всіх) країн світу або регіонів; Регіональні- о-ції, в роботі яких беруть участь велика к-сть представників певного регіону; Субрегіональні- о-ції, утворені з представників невеликої кількості одного або різних регіонів(ОЧЕС). Компетенція(функціональне охоплення, спрямованість):Універсальні- о-ції, які охоплюють широке коло відносин між членами(екон., політ., культ. тощо); це багатоцільові установи; Спеціальні- о-ції, які мають обмежені цілі, створені для співробітництва в одній галузі(напр. праці, охор. здоров’я) або охоплюють певний напрям діяльності(політику, науку,релігію тощо).
Період функціонування: Тимчасові- багато МО засновано на угодах строком на 10-20 років, який можна продовжувати згідно з процедурою о-ції; Постійно діючі.
