2.Міжнародний договір як основне джерело меп

Це зумовлюється тим, що вони є засобом регулювання, який може найкращим чином забезпечити досягнення поставлених сторонами економічних цілей і водночас гарантувати дотримання принципу поваги суверенітету та невтручання однієї держави у внутрішні справи іншої.Міжнародні економічні договори — це добровільно укладені між державами рівноправні угоди економічного характеру, в яких закріплюються норми та принципи, що регулюють міжнародні економічні відносини. Залежно від кількості учасників договірних відносин міжнародні договори можуть бути двосторонніми і багатосторонніми.тривалого використання(торговельні договори, угоди про товарообіг і платежі) та одноразові(в яких обумовлені конкретні зобов’язання (наприклад, сприяти будівництву конкретних об’єктів). Багатосторонні конвенції, що містять кодифіковані норми: стабільність змісту, що забезпечує високий рівень передбачуваності поведінки учасників міжнародних відносин; ці норми відрізняються якістю та науковою обґрунтованістю, визначеність цих норм полегшує їх застосування та контроль за виконанням.

МЕ договір найбільш зручний у використанні: 1) чіткий термін набуття чинності, обов’язків х-р норм, які у ньому містяться; 2) письмова форма дозволяє уникнути розходження у тлумаченні; 3) загальнообов’язкове значення порівнянно з рішеннями мо; 4) порівняно з принципами є гнучкішими у пристосуванні до змін, обумовлених розвитов мев – не складна процедура внесення змін 5) порівняно з рішенням судів і арбітражі, міжн дог може поширюватись на значно ширше коло суб’єктів.

3. Конференція ООН з торгівлі і розвитку ЮНКТАД. Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ) створена й діяла поза рамками ООН. Тому багато країн ставили перед ООН завдання - мати в його структурах незалежний і універсальний орган, покликаний від імені світового співтовариства регулювати складні проблеми міжнародної торгівлі. У цих цілях в 1964 р. був заснований автономний орган ООН для сприяння міжнародній торгівлі, веденню переговорів і розробці міжнародних договорів і рекомендацій у цій області. Членами ЮНКТАД є 193 країни. - Основні завдання — сприяння розвитку міжнародної торгівлі, рівноправного взаємовигідної співпраці між державами, напрацювання рекомендацій по функціонуванню міжнародних економічних відносин. Резолюції, заяви ЮНКТАД мають характер рекомендацій. Під егідою ЮНКТАД розробляються багатосторонні угоди і конвенції. Найвищий орган ЮНКТАД — Конференція і Рада з торгівлі та розвитку, в рамках якої працює шість комітетів. Функції ЮНКТАД 1.сприяння розвитку міжнародної торгівлі, забезпечення співробітництва між країнами; 2.вироблення принципів політики в міжнародній торгівлі, механізмів її функціонування; 3.розробка заходів з реалізації принципів міжнародної торгівлі; 4.створення юридичної бази міжнародної торгівлі, прийняття міжнародних правових актів у галузі торгівлі; 5.координація діяльності у сфері міжнародної торгівлі; 6.проблема діяльності ТНК, регулювання заборгованості країн, що розвиваються тощо. До складу ЮНКТАД входять держави — члени ООН. Основна мета ЮНКТАД — сприяння міжнародній торгівлі, особливо сировинними, промисловими товарами. Особлива увага приділяється торговельно-економічному співробітництву із країнами, що розвиваються. Конференция ЮНКТАД, ее высший директивный орган, проводится раз в четыре года.

Исполнительный орган — Совет по торговле и развитию — ежегодно проводит регулярные сессии, на которых рассматриваются результаты работы секретариата.

.Ф-ції: покликаний регулювати всесвітні торговельні відносини Розробка та реалізацією національної та міжнародної політики у сфері торгівлі та розвитку.Дослідження та аналіз впливу світової торгівлі на розвиток країн-членів, сприяє створенню та зміцненню інфраструктури у сфері сприяння зовнішній торгівлі, надає країнам що розвиваються, найменш розвиненим країнам та країнам з перехідною економікою технічну допомогу.