139. Принципи формування окремих криміналістичних методик

. У криміналістичній теорії під час класифікації принципів криміналістичної методики виходять з логічних, гносеологічних принципів та принципів криміналістики як науки, але це питання донині залишається дискусійним.. Узагальнено наводять такі групи принципів. Загальні принципи, що визначають зміст, структуру і значення криміналістичної методики як окремого розділу криміналістики (їм повинні відповідати всі інші положення розділу, окремі наукові рекомендації), вміщують: 1) законність (відповідність методичних рекомендацій вимогам законності); 2) єдність теорії та практики (наукова організація діяльності); 3) самостійність та цілісність методики розслідування (єдність основних структурних компонентів цього розділу). Окремі принципи, що визначають основні засади побудови окремих криміналістичних методик, передбачають: 1) науковість методик; 2) їх конкретність або індивідуальність методик (із урахуванням загальних положень); 3) плановість (оптимальна послідовність слідчих дій: однозначна або жорстка; альтернативна); 4) етапність (оптимальний набір слідчих дій у кожній окремій методиці й поділ їх на початкові та наступні відповідно до криміналістичних етапів розслідування злочину); 5) ситуаційність (або багатоваріантність, динамічність методики); 6) взаємодія слідчих органів із оперативно-розшуковими підрозділами та використання допомоги спеціаліста та громадськості (тобто поєднання слідчих дій із іншими заходами, оперативно-розшуковими, організаційними та відповідно віднесення їх до методики тактичних операцій); 7) профілактична діяльність у методиках; 8) конструктивна єдність типових методик розслідування. В практичному плані виділяють також спеціальні принципи, якими визначені особливості структури та змісту методик окремих категорій, груп злочинів.

140.Етапність окремих криміналістичних методик

значення принципу етапності в побудові окремих криміналістичних методиках, який передбачає виділення двох етапів розслідування (початкового та подальшого)  і вирішення на кожному з них властивих йому завдань. Урахування наявності цього важливого принципу допоможе зробити діяльність із розслідування злочинів більш упорядкованою та системною, здійснювати її поетапно й послідовно. Зазначений принцип повністю відповідає вимогам технологічного підходу у слідчій діяльності.

Обґрунтовано зв'язок принципу етапності розслідування з   технологією розслідування, який виявляється в тому, що даний принцип здійснює забезпечення технологічного підходу до процесу розслідування злочинів і застосовується для побудови типових програм розслідування та їх реалізації в процесі розслідування конкретних злочинів.

Не можна всі завдання, що постають під час розслідування, вирішити одночасно. По-перше, коло завдань не може бути повністю визначено на початку розслідування, оскільки вихідні слідчі ситуації в процесі розслідування змінюються, поповнюються новою інформацією, що приводить до повного або часткового вирішення вихідних завдань і постановки нових. По-друге, значна кількість і складність тактичних завдань зумовлює необхідність вибору пріоритетних завдань, які повинні вирішуватися в першу чергу, невідкладно. По-третє, вирішення складних завдань вимагає відповідної підготовки, програмування дій слідчого у взаємодії з іншими учасниками кримінального провадження.