- •І. Теорія та методологія криміналістики:
- •1. Генеза і сучасні уявлення про предмет науки криміналістики.
- •3. Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди на неї.
- •4. Загальне поняття, історія становлення та структура «Методологічних основ криміналістики» як розділу криміналістики.
- •5. Завдання, функції, принципи і закони криміналістики.
- •6. Історія та сучасні уявлення про природу криміналістики.
- •7. Поняття методу дослідження в криміналістиці, їх класифікація. Загальнонаукові методи криміналістики: види, різновиди, характеристика.
- •8. Чуттєво-раціональні методи досліджень у діяльності з розкриття і розслідування злочинів.
- •9. Моделювання та реконструкція як методи криміналістичних досліджень. Їх види та сфера застосування під час розслідування кримінальних правопорушень.
- •12. Спеціальні (окремі) методи криміналістики. Критерії допустимості використання спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •13. Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •14. Об’єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •15. Суб’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •16. Поняття ідентифікаційних ознак, їх властивості та класифікація.
- •17. Структура процесу криміналістичної ідентифікації (Стадії ідентифікаційного дослідження).
- •18. Форми та види криміналістичної ідентифікації.
- •19. Поняття, сутність, об’єкти і суб’єкти криміналістичного діагностування.
- •20. Структура процесу криміналістичного діагностування.
- •Іі. Криміналістична техніка:
- •21. Поняття, види і завдання судової фотографії.
- •22. Поняття, види і завдання судово-оперативної фотографії.
- •23. Методи судово-оперативної фотографії.
- •24. Види, методи та правила фотографування місця події.
- •25. Поняття, правила виконання, сфера застосування сигналетичної (впізнавальної) зйомки.
- •26. Поняття слідів злочину та їх види у криміналістиці. Система криміналістичного слідознавства.
- •27. Поняття трасології, її наукові основи, об’єкти дослідження і завдання, що нею вирішуються.
- •28. Поняття та класифікація слідів-відображень.
- •29. Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.
- •30. Дактилоскопія, пальмоскопія, еджеоскопія: об’єкти дослідження, завдання та їх можливості щодо ідентифікації людини.
- •31. Властивості, загальні та окремі ознаки папілярних візерунків людини.
- •32. Загальне поняття та будова папілярних візерунків. Їх типи та різновиди.
- •33. Класифікація методів виявлення слідів пальців рук людини.
- •34. Механічні (фізичні) методи виявлення слідів пальців рук: види та суть.
- •35. Правила і методи фіксації (закріплення) та вилучення слідів рук.
- •36. Динамічні сліди: види та ідентифікаційне значення.
- •37. Поняття та види слідів ніг. Їх ідентифікаційне та діагностичне значення.
- •38. Загальні і окремі ознаки сліду взуття. Його криміналістичне значення та правила опису в протоколі огляду місця події.
- •39. “Доріжка слідів ніг”, її елементи та криміналістичне значення. Правила фіксації доріжки слідів ніг.
- •40. Поняття та криміналістична класифікація зброї. Поняття криміналістичного зброєзнавства і судової балістики. Їх співвідношення та наукові основи.
- •41. Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні). Поняття та ознаки (властивості) вогнепальної зброї як об’єкта судової балістики.
- •42. Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •43. Сліди застосування вогнепальної зброї: види та криміналістичне значення
- •44. Механізм пострілу і утворення слідів на гільзах та кулях. Їх криміналістичне значення.
- •45. Види і характеристика слідів куль на перешкодах. Ознаки вхідного та вихідного отворів. Ознаки пострілів у притул, з близької та неблизької відстані.
- •46. Будова і класифікації боєприпасів до вогнепальної зброї у криміналістиці.
- •47.Діагностичні, ідентифікаційні, класифікаційні та ситуаційні завдання, що можуть вирішуватись судово-балістичною експертизою.
- •48. Криміналістична документалістика, її система, місце у криміналістиці та наукові основи.
- •49. Документ як об’єкт криміналістичного дослідження. Криміналістична класифікація документів.
- •50. Види і способи підробки документів. Суть та елементи повної та часткової матеріальної підробки документів.
- •51. Способи видалення штрихів та реквізитів документа (підчистка, витравлювання, змивання) як способи часткової підробки документів: їх ознаки та способи виявлення.
- •52. Способи внесення необхідних змін без попереднього видалення первісного змісту як способи часткової підробки документів: ознаки та способи виявлення.
- •54. Ознаки підробки печаток і штампів. Способи їх виявлення.
- •55. Різновиди, завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів.
- •56. Методики встановлення тексту спалених документів, відтворення (прочитання) слабковидимих і невидимих текстів.
- •57. Поняття писемного мовлення (письмової мови) та письмово-мовних навичок особи. Загальні та окремі ознаки письмової мови.
- •58. Поняття криміналістичного письмовомовного (авторознавчого, судово-лінгвістичного) дослідження документів, його завдання та об’єкти.
- •59. Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертизи. Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •60. Поняття почерку в криміналістиці, його властивості та ознаки. Формування і зміна навиків почерку.
- •61. Загальні і окремі ознаки почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення.
- •63. Поняття криміналістичного ототожнення особи за зовнішніми ознаками (габітоскопія), його значення і завдання. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •64. Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини. Класифікація ознак зовнішності людини та її елементів.
- •65. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи (ототожнення).
- •66. Правила (принципи) описання людини за методом „словесного портрету”. Використання методики «словесного портрету» у слідчій та оперативно-розшуковій практиці.
- •67. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види.
- •68. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •69. Функціональні властивості (ознаки) зовнішності людини та їх криміналістичне значення.
- •70. Суб’єктивні портрети як моделі мислених образів розшукуваних осіб. Поняття, види. Процес виготовлення різних видів суб’єктивних портретів. Технічні засоби і тактичні прийоми їх побудови.
- •71. Система криміналістичної реєстрації (класифікації криміналістичних обліків).
- •72. Оперативно-довідкові криміналістичні обліки: суть, об’єкти, правила ведення та їх можливості. Юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб.
- •73. Криміналістично-пошукові обліки: поняття, об’єкти, порядок поставлення на облік, їх призначення та можливості.
- •74. Довідково-допоміжні (інформаційно-довідкові) криміналістичні обліки: поняття, об’єкти, їх призначення та можливості.
- •Криміналістична тактика
- •76. Структура та характеристика елементів загальних положень криміналістичної тактики.
- •77. Поняття і класифікація засобів криміналістичної тактики.
- •78. Поняття, сутність та ознаки тактичного прийому. Його співвідношення із криміналістичною рекомендацією.
- •81. Тактика процесуальної (слідчої) дії.
- •82. Тактична операція і комбінація: поняття, місце в розслідуванні та їх класифікація.
- •83. Слідча ситуація: поняття, структура, види, значення.
- •84. Тактичне рішення й тактичний ризик у криміналістиці.
- •85.Поняття, завдання, умови, зміст планування розслідування. Взаємозв'язок планування і організації розслідування.
- •86. Принципи планування розслідування.
- •87. Поняття криміналістичної версії, її логічна природа та специфіка.
- •88. Форми планування і структура плану розслідування.
- •89. Поняття, завдання, види й учасники слідчого огляду.
- •90. Принципи слідчого огляду.
- •91. Огляд місця подій: суть, об”єкти дослідження, завдання.
- •92. Негативні обставини, що можуть бути виявлені під час огляду місця події. Їх криміналістичне значення. Види інсценувань.
- •93. Етапи огляду місця події і завдання, що вирішуються на кожному з них.
- •94. Методи та способи огляду і дослідження обстановки місця події.
- •95. Фіксація результатів огляду місця події.
- •96. Тактика освідування.
- •97. Поняття обшуку, принципи організації і управління ним, умови правомірності його проведення.
- •98. Об’єкти і види обшуку.
- •99. Підготовка до проведення обшуку.
- •100. Тактика проведення обшуку в приміщенні (індивідуального, загального та службового користування).
- •101. Тактика особистого обшуку.
- •102. Особливості тактики проведення групового обшуку.
- •103. Фіксація результатів обшуку.
- •104. Поняття, мета, значення, види і учасники слідчого експерименту.
- •105. Підготовка до проведення слідчого експерименту.
- •106. Тактика проведення слідчого експерименту.
- •107. Тактика слідчого експерименту у формі перевірки показань на місці.
- •108. Зміна умов дослідів під час слідчого експерименту: мета, завдання, види.
- •Фіксація ходу і результатів слідчого експерименту та оцінка його результатів.
- •Оцінка результатів слідчого експерименту
- •Поняття допиту, його сутність і види.
- •Структура допиту і підготовка до нього як до керованого процесу одержання інформації (ідеальних відображень).
- •1. Встановлення психологічного контакту:
- •Способи виклику та місце проведення допиту
- •Тактичні прийоми допиту
- •1. Встановлення психологічного контакту:
- •Тактичні прийоми допиту свідка за умов конфліктної ситуації.
- •Тактика допиту і управління спілкуванням у конфліктній ситуації давання неправдивих показань. А Використати так звані прийоми емоційного впливу:
- •Підстави, процесуальні і тактичні правила застосування звукозапису і відеозапису під час допитів.
- •Тактика одночасного допиту (очної ставки).
- •Особливості тактики судових допитів.
- •Поняття, сутність, види і значення результатів пред'явлення для впізнання в розкритті й розслідуванні злочинів
- •Підготовка до пред’явлення для впізнання.
- •Пред'явлення для впізнання людей за фотознімками (фонограмами, відеозображеннями).
- •Пред'явлення для впізнання речей (будівель, споруд, земельних ділянок, тварин, птахів).
- •Тактичні особливості пред'явлення для впізнання трупа.
- •Поняття і значення судової експертизи як самостійної процесуальної форми використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві.
- •Вибір експертної установи або експерта. Система державних експертних установ в Україні.
- •Сутність етапу проведення судової експертизи. Функції та дії слідчого на етапі проведення судових експертиз.
- •Функції та дії слідчого на етапі проведення судових експертиз.
- •Загальні положення методики проведення судово-експертних досліджень.
- •Іv. Криміналістична методика:
- •137. Поняття, завдання структура методики розслідування окремих видів злочинів
- •138. Джерела формування окремих криміналістичних методик
- •139. Принципи формування окремих криміналістичних методик
- •140.Етапність окремих криміналістичних методик
- •141. Поняття кримінальної характеристики злочинів , її співвідношення з кримінально – правовою і кримінальною характеристиками злочинів.
- •142. Структура кримінальної характеристики злочинів
- •143. Види і форми взаємодії в розкритті і розслідуванні злочинів.
- •144. Криміналістична характеристика вбивств.
- •145. Типові версії розслідування вбивства за ситуації, коли виявлено труп із ознаками насильницької смерті, та шляхи їх вирішення.
- •146. Гласні та не гласні слідчих дій та оперативно-розшукові заходи початкового етапу розслідування вбивств
- •147. Види судових експертиз під час розслід. Вбивств
- •148. Кримінал. Характеристика та початковий етап розслідування крадіжок чужого майна
- •149. Криміналістична характеристика шахрайства.
- •150. Початковий етап розслідування шахрайства. Типові слідчі ситуації, версії та програми розслідування за кожної ситуації.
- •152. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
- •153.Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
- •155. Види, завдання, моливості і обЄкти судових експертиз у кримінальних провадженнях про порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
Поняття і значення судової експертизи як самостійної процесуальної форми використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві.
Питання призначення експертизи поділяються на процесуальні та організаційні.
Судові експертизи провадяться за призначенням слідчого, судді \суду\ , тобто тих осіб, у провадженні котрих перебуває кримінальна справа. Рішення про призначення с\е ці особи приймають за своїм розсудом або у зв”язку з прямою вказівкою на це у законі \ст..76 КПК:
1)для встановлення причин смерті, для встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень, 2)для визначення психічного стану підозрюваного \обвинуваченого\ 3)за наявності в справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності, 4)для встановлення статевої зрілості потерпілої в справах про злочини, передбачені КК, 5)для встановлення віку підозрюваного \обвинуваченого\, якщо це має значення для вирішення питання про його кримінальну відповідальність і якщо про це немає відповідних документів та неможливо їх одержати.
Не призначення с\е у випадках, передбачених законом оцінюється як неповнота дізнання або досудового слідства і тягне за собою повернення справи на додаткове розслідування.
ПРЕДМЕТ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ – специфічні факти обставини справи\, що досліджуються і встановлюються на досудовому та судовому слідстві з допомогою відповідних спеціальних знань наприклад, причина смерті загиблого, характер та тяжкість пошкоджень тіла потерпілого тощо\.
ОБ”ЄКТ с\е – це наявні у справі носії інформації про факти і події, котрі підлягають дослідженню з використанням спеціальних знань. Такими можуть виступати матеріальні предмети будь-якої природи у тому числі люди, будь-які явища, процеси тощо.
Судова експертиза призначається і проводиться лише щодо порушеної к\с.
Кримінально-процесуальне законодавство регламентує правовий статус експерта, встановлює вимоги щодо нього. С\е можуть бути особи, які мають необхідні знання для того щоб дати висновок з досліджуваних питань.
Судовими експертами не можуть бути:
- визнані недієздатними і ті що мають судимість \ст..11 Закону\,
- особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого або які раніше були ревізорами у справі \ст..75 КПК\
Судові експертизи проводяться здебільшого в спеціальних експертних установах або відомчих службах. Окрім цього за наявності до того причин, про які згодом, проведення с\е може бути доручено фахівцям і за межами цих установ та служб.
Відповідно до ст..7 Закону судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, що є у складі таких відомств: МЮ, МВС, МОЗ, МО, СБУ.
Як вже зазначалось судово-експертна діяльність може також здійснюватись поза спеціалізованими експертними установами, а саме на підприємницьких засадах спеціалістами інших відомств (на підставі спеціального дозволу – ліцензії), а також громадянами за разовими договорами.
Класифікація судових експертиз у кримінальному судочинстві: підстави, сучасні уявлення про види та формування нових видів експертиз.
Види:
1. За РІВНЕМ судової експертизи.
У загальній теорії криміналістики прийнято виділяти чотири рівні судових експертиз:
- клас \тип\,
- рід
- вид
- різновид \підвид\.
Отже судові експертизи можна класифікувати за класом, родом та іншими рівнями.
Так, усі сучасні с\е, які виконуються на території України, ділять на десять класів:
1.Криміналістичні (Почеркознавчу, Авторознавчу, Техніко-криміналістична експертиза документів, Фототехнічну, Балістичну, Вибухотехнічну, Трасологічну Фонографічну, Фоноскопічну, Лінгвістичну, Портретну, Документів, обладнаних спец. Засобами захисту, С\е відновлення номері \знаків\, Матеріалознавчу \матеріалів, виробів, речовин.
2. Медичні та психофізіологічні (Судово – медичну, С\психіатричну, С\психологічну, Психолого –психіатричну).
3. Інженерно –транспортні(автотехнічна)
4. Економічні,(бухгалтерська)
5. Інженерно –технічні,(будівельно-технічна)
6. Інженерно – технологічні,(товарознавча)
7. Біологічні,(зоологічна)
8. Сільськогосподарські,(ветеринарна)
9. Екологічні,
10. Мистецькознавчі.
2. За ХАРАКТЕРОМ ПРЕДМЕТУ АБО ГАЛУЗЗЮ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ С\Е ПОДІЛЯЮТЬСЯ , майже аналогічно поділу с\експертиз на класи з деталізацією на роди:
- криміналістичні с\е та її різновиди,
- медичні та психофізіологічні та їх різновиди,
- інженерно-транспортні і так далі.
3. Усі криміналістичні ще діляться на різновиди за РІВНЕМ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ на:
- традиційні \дактилоскопічна, почеркознавчі, авторознавча, судово-балістична тощо\,
- нетрадиційні \експертиза матеріалів, речовин та виробів : нафтопродуктів,паливно-мастильних матеріалів, лаків та покриття тощо, експертиза грунту, фоноскопічна, фонографічна \фонетична\, полі
- графологічна, гіпнорепродуктивна, графологічна тощо\.
4. Залежно від ХАРАКТЕРУ ЗАВДАНЬ ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ :
- ідентифікаційні \для встановлення індивідуальної тотожності\,
- класифікаційні \для класифікації об”єкта дослідження, встановлення його групової належності, виду, роду\,
- діагностичні \для встановлення стану об”єкта, його властивостей, встановлення можливості здійснення об”єктом певної дії тощо\,
- ситуаційні \ пов”язані з дослідження об”екта, його ознак та властивостей залежно конкретної ситуації та обстановки на місці події\,
- змішані \найбільш розповсюджені\.
5. Залежно від ЧЕРГОВОСТІ \ПОСЛІДОВНОСТІ\ проведення:
- первинні \за якої об”єкт досліджується вперше\,
- повторні \призначаються у разі необґрунтованості висновку у первинній експертизі або суперечить іншим матеріалам справи чи породжує сумнів у правильності такого висновку.
6. За ОБ”ЄМОМ проводимих досліджень с\е поділяються на :
- основні \висновки яких охоплюють основний комплекс питань, які вимагали експертного дослідження\,
- додаткові \ними вирішуються питання, які з об”ективних причин не входили в перелік основної експертизи або доповнюють чи уточнюють відповіді основної.
7. Залежно від КІЛЬКІСНОГО СКЛАДУ експертів:
- одноособові \ проводяться одним експертом\,
- комісійні \проводяться групою експертів однієї галузі спеціальних знань.
8. За СКЛАДОМ ВИКОРИСТОВУВАНИХ С\ЗНАНЬ:
- однорідні \такі, під час провадження яких використовуються с\знання з галузі однієї науки \знань\,
- комплексні \використовуються декілька різних але суміжних галузей с\знань.
9. Залежно від МІСЦЯ ПРОВЕДЕННЯ с\е :
- такі, що проводяться в експертних установах,
- такі, що проводяться поза межами експертних установ.
10. Залежно від ВИДУ ВИСНОВКУ ЕКСПЕРТА
Етап залучення судового експерта та доручення йому проведення судової експертизи: елементи (структура), загальні правила.
