- •І. Теорія та методологія криміналістики:
- •1. Генеза і сучасні уявлення про предмет науки криміналістики.
- •3. Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди на неї.
- •4. Загальне поняття, історія становлення та структура «Методологічних основ криміналістики» як розділу криміналістики.
- •5. Завдання, функції, принципи і закони криміналістики.
- •6. Історія та сучасні уявлення про природу криміналістики.
- •7. Поняття методу дослідження в криміналістиці, їх класифікація. Загальнонаукові методи криміналістики: види, різновиди, характеристика.
- •8. Чуттєво-раціональні методи досліджень у діяльності з розкриття і розслідування злочинів.
- •9. Моделювання та реконструкція як методи криміналістичних досліджень. Їх види та сфера застосування під час розслідування кримінальних правопорушень.
- •12. Спеціальні (окремі) методи криміналістики. Критерії допустимості використання спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •13. Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •14. Об’єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •15. Суб’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •16. Поняття ідентифікаційних ознак, їх властивості та класифікація.
- •17. Структура процесу криміналістичної ідентифікації (Стадії ідентифікаційного дослідження).
- •18. Форми та види криміналістичної ідентифікації.
- •19. Поняття, сутність, об’єкти і суб’єкти криміналістичного діагностування.
- •20. Структура процесу криміналістичного діагностування.
- •Іі. Криміналістична техніка:
- •21. Поняття, види і завдання судової фотографії.
- •22. Поняття, види і завдання судово-оперативної фотографії.
- •23. Методи судово-оперативної фотографії.
- •24. Види, методи та правила фотографування місця події.
- •25. Поняття, правила виконання, сфера застосування сигналетичної (впізнавальної) зйомки.
- •26. Поняття слідів злочину та їх види у криміналістиці. Система криміналістичного слідознавства.
- •27. Поняття трасології, її наукові основи, об’єкти дослідження і завдання, що нею вирішуються.
- •28. Поняття та класифікація слідів-відображень.
- •29. Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.
- •30. Дактилоскопія, пальмоскопія, еджеоскопія: об’єкти дослідження, завдання та їх можливості щодо ідентифікації людини.
- •31. Властивості, загальні та окремі ознаки папілярних візерунків людини.
- •32. Загальне поняття та будова папілярних візерунків. Їх типи та різновиди.
- •33. Класифікація методів виявлення слідів пальців рук людини.
- •34. Механічні (фізичні) методи виявлення слідів пальців рук: види та суть.
- •35. Правила і методи фіксації (закріплення) та вилучення слідів рук.
- •36. Динамічні сліди: види та ідентифікаційне значення.
- •37. Поняття та види слідів ніг. Їх ідентифікаційне та діагностичне значення.
- •38. Загальні і окремі ознаки сліду взуття. Його криміналістичне значення та правила опису в протоколі огляду місця події.
- •39. “Доріжка слідів ніг”, її елементи та криміналістичне значення. Правила фіксації доріжки слідів ніг.
- •40. Поняття та криміналістична класифікація зброї. Поняття криміналістичного зброєзнавства і судової балістики. Їх співвідношення та наукові основи.
- •41. Поняття судової балістики та її об’єктів (у вузькому і широкому розумінні). Поняття та ознаки (властивості) вогнепальної зброї як об’єкта судової балістики.
- •42. Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •43. Сліди застосування вогнепальної зброї: види та криміналістичне значення
- •44. Механізм пострілу і утворення слідів на гільзах та кулях. Їх криміналістичне значення.
- •45. Види і характеристика слідів куль на перешкодах. Ознаки вхідного та вихідного отворів. Ознаки пострілів у притул, з близької та неблизької відстані.
- •46. Будова і класифікації боєприпасів до вогнепальної зброї у криміналістиці.
- •47.Діагностичні, ідентифікаційні, класифікаційні та ситуаційні завдання, що можуть вирішуватись судово-балістичною експертизою.
- •48. Криміналістична документалістика, її система, місце у криміналістиці та наукові основи.
- •49. Документ як об’єкт криміналістичного дослідження. Криміналістична класифікація документів.
- •50. Види і способи підробки документів. Суть та елементи повної та часткової матеріальної підробки документів.
- •51. Способи видалення штрихів та реквізитів документа (підчистка, витравлювання, змивання) як способи часткової підробки документів: їх ознаки та способи виявлення.
- •52. Способи внесення необхідних змін без попереднього видалення первісного змісту як способи часткової підробки документів: ознаки та способи виявлення.
- •54. Ознаки підробки печаток і штампів. Способи їх виявлення.
- •55. Різновиди, завдання та можливості техніко-криміналістичної експертизи документів.
- •56. Методики встановлення тексту спалених документів, відтворення (прочитання) слабковидимих і невидимих текстів.
- •57. Поняття писемного мовлення (письмової мови) та письмово-мовних навичок особи. Загальні та окремі ознаки письмової мови.
- •58. Поняття криміналістичного письмовомовного (авторознавчого, судово-лінгвістичного) дослідження документів, його завдання та об’єкти.
- •59. Підготовка матеріалів для призначення авторознавчої експертизи. Види порівняльних зразків письмової мови та вимоги до них.
- •60. Поняття почерку в криміналістиці, його властивості та ознаки. Формування і зміна навиків почерку.
- •61. Загальні і окремі ознаки почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення.
- •63. Поняття криміналістичного ототожнення особи за зовнішніми ознаками (габітоскопія), його значення і завдання. Наукові основи та передумови застосування габітології в криміналістиці.
- •64. Характеристика та співвідношення властивостей і ознак зовнішності людини. Класифікація ознак зовнішності людини та її елементів.
- •65. Способи і засоби збирання інформації про зовнішність людини з метою пошуку та встановлення особи (ототожнення).
- •66. Правила (принципи) описання людини за методом „словесного портрету”. Використання методики «словесного портрету» у слідчій та оперативно-розшуковій практиці.
- •67. Анатомічні (морфологічні) ознаки зовнішності людини. Система та види.
- •68. Загальнофізичні, демографічні та антропологічні ознаки. Їх характеристика та система.
- •69. Функціональні властивості (ознаки) зовнішності людини та їх криміналістичне значення.
- •70. Суб’єктивні портрети як моделі мислених образів розшукуваних осіб. Поняття, види. Процес виготовлення різних видів суб’єктивних портретів. Технічні засоби і тактичні прийоми їх побудови.
- •71. Система криміналістичної реєстрації (класифікації криміналістичних обліків).
- •72. Оперативно-довідкові криміналістичні обліки: суть, об’єкти, правила ведення та їх можливості. Юридичні підстави реєстрації окремих категорій осіб.
- •73. Криміналістично-пошукові обліки: поняття, об’єкти, порядок поставлення на облік, їх призначення та можливості.
- •74. Довідково-допоміжні (інформаційно-довідкові) криміналістичні обліки: поняття, об’єкти, їх призначення та можливості.
- •Криміналістична тактика
- •76. Структура та характеристика елементів загальних положень криміналістичної тактики.
- •77. Поняття і класифікація засобів криміналістичної тактики.
- •78. Поняття, сутність та ознаки тактичного прийому. Його співвідношення із криміналістичною рекомендацією.
- •81. Тактика процесуальної (слідчої) дії.
- •82. Тактична операція і комбінація: поняття, місце в розслідуванні та їх класифікація.
- •83. Слідча ситуація: поняття, структура, види, значення.
- •84. Тактичне рішення й тактичний ризик у криміналістиці.
- •85.Поняття, завдання, умови, зміст планування розслідування. Взаємозв'язок планування і організації розслідування.
- •86. Принципи планування розслідування.
- •87. Поняття криміналістичної версії, її логічна природа та специфіка.
- •88. Форми планування і структура плану розслідування.
- •89. Поняття, завдання, види й учасники слідчого огляду.
- •90. Принципи слідчого огляду.
- •91. Огляд місця подій: суть, об”єкти дослідження, завдання.
- •92. Негативні обставини, що можуть бути виявлені під час огляду місця події. Їх криміналістичне значення. Види інсценувань.
- •93. Етапи огляду місця події і завдання, що вирішуються на кожному з них.
- •94. Методи та способи огляду і дослідження обстановки місця події.
- •95. Фіксація результатів огляду місця події.
- •96. Тактика освідування.
- •97. Поняття обшуку, принципи організації і управління ним, умови правомірності його проведення.
- •98. Об’єкти і види обшуку.
- •99. Підготовка до проведення обшуку.
- •100. Тактика проведення обшуку в приміщенні (індивідуального, загального та службового користування).
- •101. Тактика особистого обшуку.
- •102. Особливості тактики проведення групового обшуку.
- •103. Фіксація результатів обшуку.
- •104. Поняття, мета, значення, види і учасники слідчого експерименту.
- •105. Підготовка до проведення слідчого експерименту.
- •106. Тактика проведення слідчого експерименту.
- •107. Тактика слідчого експерименту у формі перевірки показань на місці.
- •108. Зміна умов дослідів під час слідчого експерименту: мета, завдання, види.
- •Фіксація ходу і результатів слідчого експерименту та оцінка його результатів.
- •Оцінка результатів слідчого експерименту
- •Поняття допиту, його сутність і види.
- •Структура допиту і підготовка до нього як до керованого процесу одержання інформації (ідеальних відображень).
- •1. Встановлення психологічного контакту:
- •Способи виклику та місце проведення допиту
- •Тактичні прийоми допиту
- •1. Встановлення психологічного контакту:
- •Тактичні прийоми допиту свідка за умов конфліктної ситуації.
- •Тактика допиту і управління спілкуванням у конфліктній ситуації давання неправдивих показань. А Використати так звані прийоми емоційного впливу:
- •Підстави, процесуальні і тактичні правила застосування звукозапису і відеозапису під час допитів.
- •Тактика одночасного допиту (очної ставки).
- •Особливості тактики судових допитів.
- •Поняття, сутність, види і значення результатів пред'явлення для впізнання в розкритті й розслідуванні злочинів
- •Підготовка до пред’явлення для впізнання.
- •Пред'явлення для впізнання людей за фотознімками (фонограмами, відеозображеннями).
- •Пред'явлення для впізнання речей (будівель, споруд, земельних ділянок, тварин, птахів).
- •Тактичні особливості пред'явлення для впізнання трупа.
- •Поняття і значення судової експертизи як самостійної процесуальної форми використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві.
- •Вибір експертної установи або експерта. Система державних експертних установ в Україні.
- •Сутність етапу проведення судової експертизи. Функції та дії слідчого на етапі проведення судових експертиз.
- •Функції та дії слідчого на етапі проведення судових експертиз.
- •Загальні положення методики проведення судово-експертних досліджень.
- •Іv. Криміналістична методика:
- •137. Поняття, завдання структура методики розслідування окремих видів злочинів
- •138. Джерела формування окремих криміналістичних методик
- •139. Принципи формування окремих криміналістичних методик
- •140.Етапність окремих криміналістичних методик
- •141. Поняття кримінальної характеристики злочинів , її співвідношення з кримінально – правовою і кримінальною характеристиками злочинів.
- •142. Структура кримінальної характеристики злочинів
- •143. Види і форми взаємодії в розкритті і розслідуванні злочинів.
- •144. Криміналістична характеристика вбивств.
- •145. Типові версії розслідування вбивства за ситуації, коли виявлено труп із ознаками насильницької смерті, та шляхи їх вирішення.
- •146. Гласні та не гласні слідчих дій та оперативно-розшукові заходи початкового етапу розслідування вбивств
- •147. Види судових експертиз під час розслід. Вбивств
- •148. Кримінал. Характеристика та початковий етап розслідування крадіжок чужого майна
- •149. Криміналістична характеристика шахрайства.
- •150. Початковий етап розслідування шахрайства. Типові слідчі ситуації, версії та програми розслідування за кожної ситуації.
- •152. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
- •153.Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
- •155. Види, завдання, моливості і обЄкти судових експертиз у кримінальних провадженнях про порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
І. Теорія та методологія криміналістики:
1. Генеза і сучасні уявлення про предмет науки криміналістики.
За своєю природою криміналістика — це юридична наука. Історія криміналістики знає й інші погляди на природу криміналістики. Одним із таких напрямів є визначення природи криміналістики як технічної або природничо-технічної науки. Ці погляди характерні для етапу становлення криміналістики як самостійної галузі знань. Криміналістику розглядали також як науку подвійної природи — правову і технічну. Помилковість поглядів концепції подвійної природи криміналістики полягає у механічному розподілі єдиної науки на правові та неправові її розділи. В останні роки з’явилися нові погляди на природу криміналістики, згідно з якими криміналістика — це наука синтетичної природи, бо в криміналістиці неможливо виділити суто правові та суто природничо-наукові, або технічні розділи, комплекси знань як певні фіксовані структури. Вона являє собою єдиний сплав знань.
Криміналістика — наука про закономірності виникнення, збирання, дослідження, оцінювання і використання доказів та заснованих на пізнанні цих закономірностей засобів і методів судового дослідження і попередження злочинів.
Криміналістика є однією з найважливіших дисциплін кримінально- правового циклу, що викладаються на юридичних факультетах ВНЗ. Досконале вивчення криміналістики, засвоєння її основних понять та категорій дозволяє ефективно боротися зі злочинністю шляхом попередження, розкриття і розслідування злочинів. Застосовуючи на практиці систему прийомів криміналістики, можна найбільш повно використовувати можливості кожної слідчої і судової дії й оперативно-пошукового заходу з урахуванням конкретної обстановки в справі.
Основна мета криміналістики - надавати постійну допомогу правоохоронним органам у забезпеченні швидкого і повного розкриття злочинів.
Завданням криміналістики є розробка загальнотеоретичних положень, спрямованих на швидке розкриття злочинів, а також підготовка рекомендацій з їх майбутнім впровадженням правоохоронними органами на основі пізнання механізму скоєння злочину і закономірностей відображення ходу і результатів злочинних дій у зовнішньому середовищі.
2. Об’єкти дослідження криміналістики. Структура злочинної діяльності та діяльності з виявлення, розкриття, розслідування кримінальних правопорушень і судового розгляду кримінальних проваджень щодо них (так званої «криміналістичної діяльності»).
Об'єктами криміналістики є: а) злочинна діяльність; б) діяльність щодо розкриття, розслідування, судового розгляду злочину та його попередження.
Аналіз злочинної діяльності передбачає розгляд таких її елементів, що утворюють її зміст: 1) ціль; 2) об'єкт; 3) суб'єкт; 4) засоби діяльності; 5) процес діяльності (зовнішній вираз).
Ціль злочинної діяльності - забезпечення умов для існування осіб-злочинців: збагачення, помста, слава, соціальний протест тощо.
Об'єкт злочинної діяльності - предмети матеріального світу, люди, правові відносини.
Суб'єкт злочинної діяльності - фізична особа, зазвичай з антисуспільною установкою на вчинення злочину, дії якої характеризуються здебільшого прихованим характером.
Засоби злочинної діяльності - специфічний набір засобів і способів, знарядь реалізації. Вони можуть поділятися на: а) матеріальні предмети (знаряддя, інструменти, зброя, транспорт тощо); б) нематеріальні - засоби психологічного або іншого характеру, що застосовуються для злочинної мети (обман, навіювання, погрози тощо).
Процес злочинної діяльності - сам акт злочинної діяльності сукупно з іншою діяльністю для забезпечення життя злочинця або його кола: створення умов для злочину; підготування і вчинення злочину; маскування злочину та його наслідків, реалізація злочинно набутого; організація протидії; виконання дій на забезпечення життєздатності злочинних організацій (фонди допомоги тощо).