Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
75_-_91_137-_155_kriminalistika (1).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
375.25 Кб
Скачать

І. Теорія та методологія криміналістики:

1. Генеза і сучасні уявлення про предмет науки криміналістики.

За своєю природою криміналістика — це юридична наука. Історія криміналістики знає й інші погляди на природу криміналістики. Одним із таких напрямів є визначення природи криміналістики як технічної або природничо-технічної науки. Ці погляди характерні для етапу становлення криміналістики як самостійної галузі знань. Криміналістику розглядали також як науку подвійної природи — правову і технічну. Помилковість поглядів концепції подвійної природи криміналістики полягає у механічному розподілі єдиної науки на правові та неправові її розділи. В останні роки з’явилися нові погляди на природу криміналістики, згідно з якими криміналістика — це наука синтетичної природи, бо в криміналістиці неможливо виділити суто правові та суто природничо-наукові, або технічні розділи, комплекси знань як певні фіксовані структури. Вона являє собою єдиний сплав знань.

Криміналістика — наука про закономірності виникнен­ня, збирання, дослідження, оцінювання і використання доказів та за­снованих на пізнанні цих закономірностей засобів і методів судового дослідження і попередження злочинів.

Криміналістика є однією з найважливіших дисциплін кримінально- правового циклу, що викладаються на юридичних факультетах ВНЗ. Досконале вивчення криміналістики, засвоєння її основних понять та категорій дозволяє ефективно боротися зі злочинні­стю шляхом попередження, розкриття і розслідування злочинів. Засто­совуючи на практиці систему прийомів криміналістики, можна най­більш повно використовувати можливості кожної слідчої і судової дії й оперативно-пошукового заходу з урахуванням конкретної обстановки в справі.

Основна мета криміналістики - надавати постій­ну допомогу правоохоронним органам у забезпеченні швидкого і пов­ного розкриття злочинів.

Завданням криміналістики є розробка загально­теоретичних положень, спрямованих на швидке розкриття злочинів, а також підготовка рекомендацій з їх майбутнім впровадженням право­охоронними органами на основі пізнання механізму скоєння злочину і закономірностей відображення ходу і результатів злочинних дій у зовнішньому середовищі.

2. Об’єкти дослідження криміналістики. Структура злочинної діяльності та діяльності з виявлення, розкриття, розслідування кримінальних правопорушень і судового розгляду кримінальних проваджень щодо них (так званої «криміналістичної діяльності»).

Об'єктами криміналістики є: а) злочинна діяльність; б) діяльність щодо розкриття, розслідування, судового розгляду злочину та його попередження.

Аналіз злочинної діяльності передбачає розгляд таких її елементів, що утворюють її зміст: 1) ціль; 2) об'єкт; 3) суб'єкт; 4) засоби діяльності; 5) процес діяльності (зовнішній вираз).

Ціль злочинної діяльності - забезпечення умов для існування осіб-злочинців: збагачення, помста, слава, соціальний протест тощо.

Об'єкт злочинної діяльності - предмети матеріального світу, люди, правові відносини.

Суб'єкт злочинної діяльності - фізична особа, зазвичай з антисуспільною установкою на вчинення злочину, дії якої характеризуються здебільшого прихованим характером.

Засоби злочинної діяльності - специфічний набір засобів і способів, знарядь реалізації. Вони можуть поділятися на: а) матеріальні предмети (знаряддя, інструменти, зброя, транспорт тощо); б) нематеріальні - засоби психологічного або іншого характеру, що застосовуються для злочинної мети (обман, навіювання, погрози тощо).

Процес злочинної діяльності - сам акт злочинної діяльності сукупно з іншою діяльністю для забезпечення життя злочинця або його кола: створення умов для злочину; підготування і вчинення злочину; маскування злочину та його наслідків, реалізація злочинно набутого; організація протидії; виконання дій на забезпечення життєздатності злочинних організацій (фонди допомоги тощо).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]