Права та обов’язки посадових осіб контролюючих органів у сфері податків

Забезпечення виконання завдань контролюючих органів у сфері оподаткування органів досягається шляхом реалізації прав та виконанням обов’язків такими суб’єктами. У загальному аспекті права та обов’язки контролюючих органів регламентовано у ст.ст. 20, 21 Податкового кодексу України.

Зазначені права можна класифікувати за різними підставами.

Класифікація прав податкових органів залежно від сфери суспільних відносин, контроль за якою покладено на податкові органи:

– права пов’язані з адмініструванням податків, зборів та платежів (контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість, здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів тощо);

– права пов’язані з розкриттям, припиненням, розслідуванням правопорушень, злочинів у податковій сфері (здійснювати розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні правопорушення у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах; отримувати і реєструватиь заяви, повідомлення та іншу інформацію про кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері, приймати щодо них передбачені законом рішення тощо);

– права пов’язані з застосуванням юридичної відповідальності (фінансової, адміністративної) за вчинення протиправних діянь у податковій сфері (винесення постанов у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом; застосування до платників податків передбачених законом фінансових (штрафних) санкцій (штрафів) за порушення податкового чи іншого законодавства тощо).

Класифікація прав податкових органів залежно від статусу посадових осіб, яким надаються відповідні права:

– права, надані виключно керівникам контролюючих органів (приймати рішення про проведення документальної планової чи позапланової перевірки, документальної невиїзної чи фактичної перевірки (такі рішення оформляються наказами); продовжувати строки проведення перевірок, прийняття рішення про застосування адміністративного арешту, призначення податкового керуючого та звільнення його від виконання таких повноважень, прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, прийняття та звільнення з роботи тощо);

– права, надані керівникам територіальних органів та їх заступникам (підписання направлення на перевірку, застосування до платників податків передбачених законом фінансових (штрафних) санкцій (штрафів) за порушення податкового чи іншого законодавства; винесення постанов у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом, прийняття рішення про продовження строку розгляду скарг платників податків понад 20-денний термін; прийняття рішення про розстрочення чи відстрочення грошових зобов’язань чи боргу тощо);

права, надані посадовим особам контролюючих органів відповідно до їх компетенції (складати протоколи про адміністративні правопорушення у сфері оподаткування; проводити перевірки платників податків тих або інших видів, забезпечувати ведення обліку податків, зборів, платежів тощо).

Класифікація прав податкових органів залежно від стадій провадження податкового процесу (податковий процес це – врегульована процесуальними нормами податкового права діяльність учасників податкових правовідносин пов’язана із акумуляцією платежів податкового характеру до бюджету) права, які реалізуються:

під час проведення податкового обліку платників податків;

під час подання платниками податків податкової звітності;

безпосередньо під час здійснення контролю за сплатою податків, зборів, платежів;

під час застосування заходів примусу;

щодо нарахування податків і зборів тощо.

Для забезпечення належного виконання завдань та функцій податкові органи мають право безоплатно одержувати: