Система контролюючих органів у сфері податків, їх задачі та структура

Правовою основою діяльності вітчизняних контролюючих органів у сфері податків є Конституція України. Відповідно до ст. 67 кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Крім того, згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Система контролюючих органів у сфері податків складається з органів доходів і зборів у складі яких діють підрозділи податкової міліції, а також органів стягнення (ст. 41 Податкового кодексу України)..

У свою чергу, до системи органів доходів і зборів належать:

– Державна фіскальна служба України (далі – ДФС);

– територіальні органи ДФС:

головні управління ДФС у областях та м. Києві, обласні митниці та митниця у м. Києві, державні податкові інспекції Головного управління ДФС у районах областей та районах м. Києва;

Міжрегіональне головне управління ДФС – Центральний офіс з обслуговування великих платників податків та його спеціалізовані територіальні органи (державні податкові інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську, Донецьку, Запоріжжі, Луганську, Львові, Одесі, Харкові). Забезпечує реалізацію повноважень ДФС з великими та іншими платниками;

Енергетична митниця ДФС (контроль за результатами митного оформлення нафти, природного газу, електроенергії, нафтопродуктів тощо).

У загальному аспекті можна сказати, що в Україні діє трирівнева система органів доходів і зборів: центрального, обласного та районного рівнів.

До відома:

Великий платник податків - юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує п'ятсот мільйонів гривень або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує дванадцять мільйонів гривень (пп. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Основні завдання, функції, права вказаного центрального органу, повноваження його керівника визначені у Положенні про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою КМ України від 21.05.2014 р. № 236.

Щодо територіальних органів ДФС, то їх діяльність регламентовано відповідними їхніми положеннями, що розробляються та затверджуються з урахуванням вимог Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 25.05.2011 р. № 563.

Система підрозділів податкової міліції складається: на рівні ДФС з Головного оперативного управління (виявлення кримінальних та інших правопорушень у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, а також встановлення місцезнаходження платників податків, опитування їх засновників, посадових осіб) та Головного слідчого управління (безпосереднє розслідування найбільш важливих і складних кримінальних правопорушень у сфері оподаткування), на обласному та районному рівнях з відповідних управлінь та відділів.

Щодо органів стягнення то згідно із п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України ними є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

На рівні ДФС створено Департамент погашення заборгованостей до складу якого входять: відділ нормативного забезпечення та організації міжнародного стягнення, відділ моніторингу погашення заборгованостей та інформаційно-аналітичного забезпечення; відділ організації стягнення заборгованостей та застосування процедур банкрутства; відділ врегулювання заборгованостей та перенесення термінів сплати платежів; відділ розгляду скарг і звернень платників податків та надання консультацій, сектор організації роботи з безхазяйним майном. На обласному рівні функціонують відділи погашення заборгованостей. Однією з основних функцій відповідних органів стягнення є організація контролю за погашенням податкового боргу з податків і зборів платників податків, заборгованості з інших платежів, а також стягненням своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску платників єдиного внеску.

Порядок погашення податкового боргу регламентується главою 9 Податкового кодексу України «Погашення податкового боргу платників податків». Де визначаються джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків, зміст податкової застави, виникнення права податкової застави, податковий пріоритет, податковий керуючий, узгодження операцій із заставленим майном, припинення податкової застави, розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків тощо.

Необхідно звернути увагу, що стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

До відома:

Згідно із п.п. 14.1.156 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) ;

Відповідно до п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У свою чергу примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Діяльність державної виконавчої служби регламентується Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту від 02.04.2012 р. № 512/5, зареєстрованого в Мінюсті 02.04.2012 р. № 489/20802.

Повноваження і функції контролюючих органів визначаються Податковим кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Згідно із Податковим кодексом України (ст. 19¹) контролюючі органи у сфері оподаткування здійснюють наступні функції щодо контролю за сплатою податків, зборів, платежів:

– контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів;

– здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

– забезпечують достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням;

– формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;

– забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів;

– здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів;

– здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов’язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу;

– прогнозують, аналізують надходження податків, зборів, платежів, визначених Податковим та Митним кодексами України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», джерела податкових надходжень, вивчають вплив макроекономічних показників, законодавства, угод про вступ до міжнародних організацій, інших міжнародних договорів України на надходження податків, зборів, платежів, розробляють пропозиції щодо збільшення їх обсягу та зменшення втрат бюджету;

– забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов’язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

– здійснюють контроль та забезпечують надання допомоги у стягненні податкового боргу в міжнародних правовідносинах за запитами компетентних органів іноземних держав;

– надають консультації відповідно до Податкового кодексу, законодавства з питань сплати єдиного внеску та інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування й іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Необхідно взяти до уваги, що зі змісту ст. 62 Податкового кодексу України випливає, що, зокрема, податковий контроль здійснюється шляхом:

– ведення обліку платників податків;

– інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

– перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин тощо.

Крім функцій пов’язаних з контролем за сплатою податків, зборів, платежів відповідні контролюючі органи, також здійснюють контроль (ст. 19¹ Податкового кодексу України):

– за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб’єктами господарювання установлених законодавством обов’язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;

– у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;

– за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку;

– за дотриманням суб’єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів;

– за дотриманням суб’єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої;

– за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку;

– відомчий та внутрішній аудит за додержанням вимог законодавства і виконанням службових обов’язків у контролюючих органах, на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери їх управління тощо.

Завдання органів доходів і зборів у митній сфері крім Податкового кодексу України, також регламентуються Митним кодексом України (ст. 544).

Враховуючи позицію законодавця процитовану вище щодо дефініції «адміністрування податків, зборів, платежів» напрошується висновок, що вказаним поняттям охоплюються функції контролюючих органів пов’язані та непов’язані з контролем за сплатою податків, зборів, платежів (зокрема, наведені вище).

Крім того, органи доходів і зборів:

– отримують і реєструють заяви, повідомлення та іншу інформацію про кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері, приймає щодо них передбачені законом рішення;

– виявляють кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, а також встановлює місцезнаходження платників податків, опитує їх засновників, посадових осіб;

– провадять відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, а також вживає заходів до відшкодування завданих державі збитків;

– здійснюють розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні правопорушення у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах;

– вживають заходів для виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму;

– виявляють причини та умови, що призвели до вчинення кримінальних та інших правопорушень у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, вживають заходів до їх усунення;

– застосовують фінансову відповідальність (гл. 11 Податкового кодексу України) та адміністративну відповідальність (порушення порядку приймання готівки для подальшого її переказу (стаття 163-13), порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15), ухилення від подання декларації про доходи (стаття 164-1), порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1), порушення порядку припинення юридичної особи (частини третя - шоста статті 166-6), перешкоджанням уповноваженим особам органів доходів і зборів у проведенні перевірок (стаття 188-23) Кодексу України про адміністративні правопорушення тощо) тощо.

Указом Президента України № 726/2012 від 24.12.2012 створено Міністерство доходів і зборів України шляхом реорганізації Державної податкової служби України та Державної митної служби України, на яке додатково покладено функцію з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.