Оптичний біологічний мікроскоп
І. ПРИЗНАЧЕННЯ
Мікроскопи призначені для вивчення прозорих об’єктів, освітлених природнім світлом, яке проходить через них.
ІІ. ПРИНЦИП ДІЇ
Мікроскоп є центрованою оптичною системою, яка складається з об’єктива (1) і окуляра (2). Об’єктив створює проміжне дійсне обернене зображення предмета, яке розглядається через окуляр, який виконує роль лупи. Мікроскоп в цілому дає уявне, обернене, збільшене зображення.
ІІІ. БУДОВА ПРИЛАДУ
Основними частинами мікроскопа є: основа (3), тубусоутримувач (4), тубус (5), револьвер (6), механізми для швидкого – макрогвинт (7) і повільного – мікрогвинт (8) руху тубуса, предметний столик (9), конденсор (10), кільце для світофільтра, механізм для руху утримувача конденсора (11), дзеркало з вилкоподібним утримувачем (рис. 26).
Основа штатива – ніжка підковоподібної форми. Тубусоутримувач, який з’єднаний шарнірно з основою, має форму сегмента. Тубус мікроскопа подвійний, зовнішня трубка несе знизу загвинчений в неї револьверний механізм для зміни об’єктивів; у верхню частину входить друга, більш вузька трубка для вкладання в неї змінних окулярів.
Рис.26. Зовнішній вигляд оптичного біологічного мікроскопу
Револьвер-трьохгніздний є механізмом для зручної зміни об’єктивів. Механізм для швидкого руху тубуса складається із закріпленої на тубусі рейки і зубчатого колеса, яке скріплюється з нею. Для повільного переміщення тубуса служить механізм мікрометричного опускання та піднімання.
Конденсор мікроскопа дволінзовий. Його максимальна апертура – 1,20. Конденсор працює з дзеркалом, яке складається з двох дзеркал – плоского та ввігнутого, що дотикаються тильними сторонами.
Піднімання конденсора обмежене. У верхньому положенні конденсора між поверхнею його верхньої лінзи і предметним склом завжди повинна залишатись відстань для розміщення імерсійної рідини.
IV. Порядок роботи
Розмістити досліджуваний об’єкт на предметному столику, використовуючи при необхідності покривне скло.
Джерелом світла рівномірно освітити дзеркало.
За допомогою дзеркала, через отвір діафрагми, направити світло на поле зору.
Повертаючи револьвер, ввести в хід променів об’єктив з найменшою роздільною здатністю.
За допомогою макро- і мікрогвинтів сфокусувати тубус.
Підвести вибрану ділянку спостереження до центру видимого поля зору.
В разі потреби замінити об’єктив таким, що має більшу роздільну здатність.
При імерсійному об’єктиві на покривне скло нанести краплю імерсійного мастила і тубус опустити до контакту об’єктива з мастилом.
Рефрактометри урл та ірф-22
І. ПРИЗНАЧЕННЯ
Рефрактометри УРЛ та ИРФ-22 призначені для безпосереднього вимірювання показника заломлення рідких та твердих речовин в межах від 1,2 до 2,1 (рефрактометром УРЛ) і 1,3 до 1,7 (рефрактометром ИРФ-22) та визначення концентрації розчинів.
ІІ. БУДОВА ПРИЛАДІВ
Рефрактометр ИРФ-22 (УРЛ) складається з корпуса (1) і основи (2) (рис. 27). До корпусу приладів прикріплені 2 камери: верхня (3) та нижня (4). Верхня камера містить освітлювальну призму (5) і з’єднана з нижньою камерою, яка містить вимірну призму (6). Нижня і верхня камери мають віконця.
В рефрактометрі УРЛ на штуцері нижньої камери рухомо закріплений освітлювач, світло від якого може бути направлено в одне з віконець камер. Для контролю температури досліджуваного розчину призначений термометр, закріплений на штуцері нижньої камери. На осі приладу закріплені: ручка з окуляром для спостереження за границею світлотіні та співпадання її з перехрестям сітки, лімб дисперсії для усунення забарвленості на краях світлотіні, механізм наведення, який разом з ручкою можна повертати на осі вздовж шкали. На передній стінці основи розташований перемикач для включення освітлювача.
Рис. 27. Зовнішній вигляд і схема ходу променів у рефрактометрі.
В рефрактометрі ИРФ-22 верхня та нижня камери з освітлювальною та вимірною призмами розміщені в вимірній головці у вигляді двох литих півкуль. Для підтримання постійної температури через спеціальні камери в оправах призм з допомогою гумових шлангів (7) пропускається вода. Вимірна головка з’єднана з шкалою відліку. Для знаходження границі розділу світлотіні та суміщення її з перехрестям сітки на лівій стороні корпусу є маховичок (8). Маховичок (9) на правій стороні корпусу зв’язаний з компенсатором, призначеним для усунення забарвленості на краях світлотіні. В приладі ИРФ-22 для підсвічування шкали показників заломлення є дзеркало (10), укріплене на лівій стороні корпусу, досліджувана речовина підсвічується дзеркалом (11) розміщеним на правій стороні корпусу.
ІІІ. ПРИНЦИП ДІЇ
Досліджуваний розчин розміщують між площинами двох призм – освітлювальної та вимірювальної. На освітлювальну призму (5) від джерела через конденсор направляють світло. Матова гіпотенузна поверхня АВ освітлювальної призми розсіює світлові промені, які пройшовши через шар досліджуваної рідини, попадають на вимірну призму під різними кутами (від 0° до 90°).
Оскільки показник заломлення призми (6) більший від показника заломлення досліджуваної рідини, то світлові промені, які падають на призму 6 не виходять за граничний кут заломлення βгр.
βгр. залежить тільки від показника заломлення досліджувальної рідини np. Вийшовши з призми 6, промені проходять через компенсатор – систему призм, які компенсують дисперсію, викликану освітлювальною та вимірювальною призмами, тобто призначений для усунення спектрального забарвлення границі світлотіні.
Об’єктив (12) збирає всі паралельні промені в одну точку, створюючи тим самим границі світлотіні. Далі промені проходять через дві пластинки на яких нанесена візирна сітка та пунктирна лінія і через окуляр попадають в око. Для компенсації дисперсії призму прямого зору встановлюють в таке положення, при якому границя світлотіні немає спектрального забарвлення. Показник заломлення читають по шкалі в положенні перетину границі світлотіні центром перехрестя сітки.