Міністерство охорони здоров’я України

Кам’янець-Подільське медичне училище

Т.Л. Арсенюк

Основи загальної та медичної інформатики

Навчальний посібник

для студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації

Рецензенти:

Федорчук В.А. –

Зюбрицький М.М. – кандидат медичних наук, лікар-хірург Кам’янець-Подільської міської лікарні.

Передмова

Навчальний посібник написаний відповідно до типових навчальних програм “Основи інформатики”, “Основи медичної інформатики та обчислювальної техніки” для студентів вищих медичних навчальних закладів І—ІІ рівнів акредитації спеціальностей “Лікувальна справа”, “Акушерська справа”, “Лабораторна діагностика”.

Посібник складається з двох частин: базової, загальної інформатики та власне медичної інформатики і передбачає формування умінь обробляти медико-біологічну та соціальну інформацію з використанням сучасних комп’ютерних технологій.

Актуальність змісту навчального посібника відображають ті інформаційні процеси, які реалізуються в системі охорони здоров’я, стають умовами прогресу даної галузі. Висвітлення теоретичних положень поєднується з практичною роботою на комп’ютері.

Мета даного посібника – підвищення рівня базових знань студентів в галузі інформаційних технологій, а також базової компетентності при користуванні персональним комп’ютером в процесі подальшого навчання та у професійній діяльності. Інтеграція основ медичної інформатики з іншими дисциплінами особливо виявляється при реалізації програм медичного напряму, таких, як терапія, дитячі хвороби, акушерство, анатомія, інфекційні хвороби та ін.

До посібника увійшли найпоширеніші питання застосування як стандартних, універсальних засобів інформатики для розв’язання медичних задач, так і спеціальні медичні інформаційні технології та системи.

ЧАСТИНА 1

ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОЇ ІНФОРМАТИКИ

Вступ. Інформація та інформатика. Комп’ютерні технології в сучасному житті

Інформація (лат. informatio – роз’яснення, виклад) – раніше невідомі відомості про деякі події, процеси, явища і т.д. Інформація – постійний супутник людини. Це ті відомості, які допомагають нам орієнтуватись в навколишньому середовищі.

Інформатика вивчає технологію збору, зберігання та переробки інформації, а комп’ютери – основний інструмент в цій технології.

Вперше слово “інформатика” з’явилось в середині 60 р.р. ХХ ст. і було пов’язане з науково-технічним прогресом, з системою накопичування даних друкованих джерел. Виникнення інформатики пов’язане з таким соціальним станом, як “інформаційний вибух” (різке зростання безперервного потоку інформації). Англійський фізик і філософ Дж. Бернал говорив, що інколи легше заново відкрити якесь явище, ніж впевнитись в тому, що воно було відкрите раніше. Отже, гостро постало питання про класифікацію і оформлення інформації, можливість своєчасно і в достатній повноті одержати потрібні відомості.

Початок історії розвитку обчислювальної техніки – 1946 рік, коли в США була створена електронно-обчислювальна машина (ЕОМ) ENIAC, яка виконувала 5 тис. операцій на секунду і призначалась для розрахунку артилерійських таблиць.

Через те, що перші обчислювальні машини мали високу вартість, великі розміри, складність в користуванні, вони були надбанням вузького кола спеціалістів. Але ситуація змінилась всередині 70 р.р. ХХ ст., коли був створений перший персональний комп’ютер. Для персональних комп’ютерів (ПК) характерні невисока вартість, компактність і “дружнє ставлення до користувача”. Ці якості стали причиною масового випуску комп’ютерів. Сьогодні ПК стає центром робочого місця вченого і вчителя, інженера і економіста, літератора і медика.

Які ж задачі можна розв’язати за допомогою ЕОМ?

Обчислювальні машини передбачають погоду і результати футбольних матчів, керують космічними кораблями і заводами-автоматами, грають в шахи і малюють мультфільми. ЕОМ володіє багатьма здібностями людини. Одна з них – вміння уявно імітувати поведінку механізмів, живих істот і навіть таких об’єктів, яких в природі не існує. Якраз тому з допомогою ЕОМ можна ще до втілення літака в металі дізнатись про його поведінку в екстремальних погодніх умовах, без олівця і паперу за різними описами свідків створити портрет злочинця, без викладача навчитись друкувати.

Дуже велике значення мають комп’ютери і в медицині: діагностика захворювань, спостереження і контроль за станом хворого, управління охороною здоров’я та ін.

І хоча сучасні комп’ютери виконують найрізноманітніші задачі, ЕОМ були створені перш за все для того, щоб звільнити людину від громіздких і втомливих обчислень.

Умовно весь клас задач, для розв’язання яких використовуються обчислювальні машини, можна розбити на такі категорії:

1. Науково-технічні (дослідження природних явищ, вимірювання і аналіз фізичних, хімічних, біологічних величин, розрахунок польоту ракет і супутників, складання прогнозів погоди, медичні дослідженн та ін.);

2. Керування технологічними процесами (станки з програмним керуванням, заводи-автомати);

3. Моделювання (моделювання стану посівів, ступеня загрози збоку сільськогосподарських шкідників тощо);

4. Інформаційно-логічні (система для реалізації залізничних квитків, інформаційно-пошукова система в бібліотеці);

5. Ділове управління (обробка інформації, телекомунікації, текстові редактори, електронні таблиці, бази даних, електронна пошта).

РОЗДІЛ І

ТЕХНІЧНЕ ТА ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕОМ