Види фінансових правовідносин

Виходячи з функ­цій права

За характе­ром фінан­­­­сово-правових норм

За видами фінансово-правових інститутів

Залежно від особливостей об’єкта фінан­сових право­відносин

За юридич­ним хара­кте­ром взаємодії учасників право­­відносин

Види фінансових правовідносин, виходячи з функцій права

Регулятивні – забезпе­чують реалізацію регу­ля­тивної функції права, оскільки фінансове пра­во покликане регулю­ва­ти певну групу еконо­міч­них відносин

Охоронні – забезпечують реалі­зацію охоронної функції права. У фінансовому праві вони відіг­рають допоміжну роль, відносно регулятивних, тому вони вва­жають­ся похідними від регулятивних

Класифікація правових відносин завжди приваблює вчених, оскільки вона допомагає науковому осмисленню всього масиву відно­син, що охоплюються тією чи іншою галуззю права. Перш за все, кла­сифікація фінансових правовідносин будується на загально-правових засадах класифікації правовідносин. Проте у фінансовому праві мо­жуть бути виділені і специфічні критерії.

Види фінансових правовідносин за характером фінансово-правових норм

Матеріальні фінан­со­ві пра­во­­відносини – ви­никають на підставі матеріальних норм фі­нансового права

Процесуальні фінансові пра­вовідносини – вини­кають на підставі процесуальних фінансово-правових норм

Види фінансових правовідносин залежно від особливостей об’єкта фінансових правовідносин

Немайнові – об’єктом є проект бюджету, бюд­жет як закон і плановий акт, діяльність щодо здій­сне­ння фінансового контро­лю та ін.

Майнові – їх об’єк­том є грошова суб­станція (податок, збори та ін.)

Види фінансових правовідносин за юридич­ним ха­рактером взаємодії учасників правовідносин

Горизонтальні – існують між неспівпідпорядкова­ними сто­ронами фінансо­вих право­від­носин, одна з яких має владні повнова­ження. Наприклад, відносини між податковим органом і громадянином

Вертикальні – існують між співпід­порядкованими сторонами фінансо­вих правовідносин, де обидві сторо­ни мають владні повноваження у сфері фінансової діяльності. Нап­рик­лад, Міністерство фіна­нсів є центральним органом влади і під­по­рядковане Кабінету Міністрів України

Види фінансових правовідносин за видами фінансово-правових інститутів

Бюджетні

Щодо державного внутрішнього боргу

Щодо кошторисно-бюджетного фінан­су­вання

Щодо формування та виконання бюд­жетів державних і місцевих позабюд­жетних фондів

Щодо державного кредиту

Щодо державного страхування

Валютні

Щодо фінансів дер­жавних і комуналь­них підприємств

Податкові

Щодо неподатко­вих платежів

Щодо використання позабюджетних кош­тів бюджетних уста­нов

Щодо державних видатків

Щодо фінансування народного господ­дарства

Щодо фінансового контролю

Щодо відкриття ра­хун­ків у банківських установах

Глава 4. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Поняття та призначення фінансового контролю.

2. Форми, методи та види фінансового контролю.

3. Органи фінансового контролю.

4. Правові основи здійснення фінансового контролю органами дер­жавної податкової служби України.

5. Аудиторський контроль.

1. Поняття та призначення фінансового контролю

Слово “контроль” походить від латинського “контра ротулюс” (від якого утворилося французьке слово “контроль”), що означає співставлення або протиставлення. Призначення контролю – констатувати, що потрібно.

Поняття контролю як філософської категорії

Функція, що природ­но супроводжує різ­но­манітну людську діяльність

Слугує цілям пере­вірки правильності дій

Операції за підтрим­ку встановленого порядку

Контроль – є однією з основних функцій органів управління, яка полягає в систематичній перевірці об’єктів контролю, виявленні відхилень, що допущені у процесі виконання управлінських рішень та встановленні їх причин.

Фінансовий контроль є складовою частиною державного контролю.

Фінансовий контроль – це цілеспрямована діяльність законо­давчих і виконавчих органів публічної влади та недержавних орга­нізацій, що спрямована на забезпечення законності, фінансової дисципліни і раціональності у процесі мобілізації, розподілу та використання коштів централізованих і децентралізованих грошових фондів держави з метою найефективнішого соціально-економічного розвитку усіх суб’єктів правовідносин.

Фінансовий контроль

Торкає ін­те­реси всіх фізи­ч­­них і юри­дичних осіб

Необхідна умова ефе­ктивності управління фінансовими відно­синами

Всеохоп-люючий і всеосяж­ний

Відіграє роль фак­то­­ра по­даль­шого роз­витку ринко­вих від­носин

Засіб за- без­­­­печен­ня закон­ності, фі­нан­сової дисципліни, запобігання правопору­шенням

Розповсюджується на все вироб­ництво

Аспекти юридичного поняття фінансового контролю

Фінансовий конт­роль як юридич­ний інститут та про­­цесуальна фор­ма правової діяль­ності держави

Фінансовий конт­роль як еле­мент у меха­нізмі управління економікою

Фінансовий конт­роль як діяльність ком­петентних орга­нів та недержавних установ

Фінансовий контроль як засіб забез­пе­чення фінан­сової дисцип­ліни

Фактичним об’єктом фінансового контролю є весь процес виробничо-господарської діяльності.

Функції контролю

Профілактична

Інформаційна

Мобілізуюча

Полягає у викритті різного роду халат­ності та неохай­но­сті з фінансами

Полягає в тому, що ін­формація яка отри­ма­на в результаті здійс­нення фінансового кон­тролю, є підставою для прий­няття пра­виль­ного рі­шен­ня

Полягає в тому, що за результатами перевірок на підконтрольному під­приємстві, установі, орга­нізації вживаються захо­ди з покращання фінан­сової господарської діяль­ності

Зміст фінансового контролю

Перевірка ви­конання фі­нан­сових зо­бо­в’я­зань пе­ред дер­жавою та орга­нами міс­цевого самоврядуван­ня, організація­ми та грома­дяна­ми

Перевірка пра­виль­­ності вико­ристання держав­ними та ко­му­наль­ними під­приємст­вами, уста­­новами та організа­ціями гро­шових ре­сурсів, що зна­хо­дять­ся у їх гос­по­да­рюванні чи опе­ра­ти­в­ному уп­равлінні (бюджетних та влас­­них коштів, банківських по­зичок, поза­бюд­жетних та інших коштів)

Перевірка дотри­ман­ня пра­вил здійс­нення фі­нан­сових операцій, роз­­ра­хун­­ків та збері­ган­ня гро­шових коштів підпри­ємст­вами, ус­та­новами та орга­ніза­ція­ми; вияв­лен­ня внут­ріш­ніх ре­зервів ви­роб­­ництва, можливостей підви­щення рентабель­нос­ті господарства, зро­стання продук­тив­ності праці, більш еко­номіч­но­го та ефек­ти­в­ного вико­рис­тання ма­теріальних та грошових коштів

Усунення та попередження пору­шень фі­на­­н­сової дис­цип­ліни

2. Форми, методи та види фінансового контролю

“Вид” трактується як підлегле поняття, яке має усі властивості більш загального поняття (“роду”), але має деякі специфічні власти­вості, які відокремлюють його від інших предметів даного роду.

Існують різні види фінансового контролю, що викликано багато­гранністю функцій фінансового контролю.

Форма (лат. – forma) – спосіб організації, предмет процесу, яви­ща. Формою контролю є окремі сторони прояву змісту контролю.

Метод – форма практичного та теоретичного засвоєння дійс­нос­ті, що виходить із закономірностей руху об'єкта, що вивчається. Ме­тод контролю – це конкретні засоби, що застосовуються при здійс­ненні контрольних функцій.

Форми фінансового контролю – це окремі сторони прояву змісту контролю залежно від часу здійснення контрольних дій.

Класифікація фінансового контролю

За видами

За формами

За методами

Критерії класифікації

Суб’єкт, що здійснює контрольні повно­ва­жен­ня

Час

Спосіб здійснення конт­­рольних повноважень та джерело використаної інформації

Фінансовий контроль може бути

Обов’язковий здійснюється:

– у силу вимог нормативних актів;

– за рішенням компетентних органів держави, прокуратури, суду і т. д.

Ініціативний – здійс­нюється на підставі власних рішень госпо­дарюючих суб’єктів

Форми фінансового контролю

Попередній

Поточний

Наступний

Мета фінансового контролю

– перевірка обґ­рун­­тованості фі­нан­сових роз­ра­хунків та до­ку­мен­тів і пошук мож­­ливості більш ефективного вико­­­­­ристання фі­нан­­­сових ресур­сів;

– забезпечення об’­єк­тивності, оцін­ка доцільності прий­няття чи не­прий­няття від­по­відного рішення, що сто­сується фінан­сової діяльності

– перевірка відпо­від­ності проведених ви­датків та розглянутих результатів щодо асиг­нованих сум та визна­ченого в бюд­же­ті пред­мета фінан­суван­ня;

– остаточна оцінка про­ведених видатків за поточний бюджетний рік;

– затвердження ф­і­нансових звітів голов­них та нижчестоящих роз­порядників асиг­нувань

– попередження на стадії зарод­жен­ня фінансових опе­рацій різ­ного ро­ду від­хилень, ви­никнення яких мо­же по­ру­ши­ти встанов­ле­ний норма­ми зако­ну режим функ­ціонування пев­ного суб’єкта гос­подарст­ва;

– зниження можливості виник­нен­ня відхилень безпосередньо під час діяльності суб'єкта госпо­дарю­ван­ня;

–виявлення допущених від­хи­лень; – досягнення найбільш раціона­льного використання фінансо­вих ресурсів;

– виявлення додаткових мож­ливостей для збільшення дох­о­дів і зменшення витрат

Фінансовий контроль проводиться

– до початку реа­лізації рішень, здійснення фі­нан­сових опера­цій;

– на стадії роз­роб­ки і прийняття за­конів та інших нор­мативних ак­тів з фінансових питань

– за наслідками фіна­нсово-господарської діяльності;

– при розгляді та зат­верд­жен­ні звітів;

– при аналізі виконан­ня завдань;

– після проведення гро­шових операцій, списання матеріаль­них цінностей

– під час виконання фінансо­вих планів;

– у процесі виконання фінансо­вих зобов’язань перед дер­жавою;

– отримання та використання грошових коштів для адмі­ніст­ративно-господарських видат­ків, капітального будівництва тощо, проведення грошових операцій, реалізації матеріаль­них цінностей

Органи, що здійснюють фінансовий контроль

Як правило, вищі органи законо­дав­чої влади

Як правило, органи безпо­се­реднього управління фінан­совою діяльністю

Усі суб’єкти фінан­сово-правових від­но­син у межах їх компе­тенції

Методи фінансового контролю – це прийоми, засоби та спосо­би його здійснення.

Методи фінансового контролю залежать від

Суб’єкта контролю

Об'єкта контролю

Мети і завдань, що стоять перед суб’єк­том контролю

Підстав виник­не­ння контрольних правовідносин

Методи фінансового контролю

Види перевірок

Поточні – є способом опера­тивного контролю конкрет­них операцій господарської діяль­ності, які не потре­бують засто­сування складних методик

Тематичні – це засіб поточного госпо­дарсь­кого контролю виконання суб’єк­тами гос­по­дарюван­ня господарських і фінансових опе­рацій (вико­рис­тан­ня матеріальних, трудо­вих, фінансових ре­сур­сів та забезпечення збереження держав­ної власності)

Види ревізій

За змістом

За критерієм періоду діяль­ності, який обстежуєть­ся

За критерієм об’єкта діяль­ності, що переві­ряєть­ся

Порядок здійснення ревізії

1. Призначення складу ревізійної комісії

2. Складання програми проведення ревізії

3. Вивчення необхідних нормативних актів

4. Ознайомлення членів комісії з висновками попередньої ревізії

5. Інформування керівника об'єкта перевірки

6. Оформлення результатів актом ревізії

Інші методи фінансового контролю

Обстеження – охоплює окремі сторони діяльності під­приємств, установ, орга­ні­зацій, але (на від­міну від перевірки) проводиться за значно ширшим колом по­каз­ників і виявляє фінан­совий стан господарюючих суб’єктів, перс­пективи їх розвитку, необхід­ність реорганізації чи пере­орієн­тації виробництва

Інспекції – це пере­вірка стану фінансів під­приємств на міс­цях, що періодично здійсню­ються суб’єк­тами – пред­ставниками держави в цілому чи її окре­мими органами

Спостереження – зво­диться переважно до за­гального озна­йомлен­ня зі станом фінансової діяльності бюджетної установи, підприємст­ва, відомства

Види фінансового контролю (за суб’єктним складом органів, що його здійснюють)

3. Органи фінансового контролю

Система органів фінансового контролю в Україні на сьогодні фактично сформувалася. Але вдосконалюється внутрішня структура цих органів, уточнюється місце кожного органу, що здійснює контроль у загальнодержавній системі контролю взагалі.

Фінансовий контроль здійснюють

Органи зако­но­давчої влади

Органи ви­ко­навчої влади

Спеціальні органи дер­жавного фінан­сового контролю

Недержавні спе­ціа­лізо­вані орга­нізації (ауди­то­ри, ауди­торські фірми)

Верховна Рада України здійснює фінансовий контроль

Безпосередньо

Через відповідні комітети

Рахункова палата України, згідно із Законом України “Про Рахункову палату”, здійснює фінансовий контроль від імені Верховної Ради

Президент України

Здійснює свої конт­роль­ні функ­­ції в межах ком­петенції

Призначає Міністра фінансів України

Подає на затвер­д­ження Верховної Ради кандидатуру Голови Націо­наль­­ного банку України

Створює в межах коштів, передбачених Державним бюд­жетом України, для здійснення своїх повно­ва­жень консуль­тативні, дорад­чі та інші допоміжні органи і служби

Кабінет Міністрів України

Забезпечує проведення фінансової, цінової, ін­вес­тиційної, по­дат­­кової полі­тики

Розробляє проект за­кону “Про державний бюджет України”

Забезпечує ви­конання зат­вердженого Верховною Радою Украї­ни Державно­го бюджету України

Подає Вер­ховній Раді звіт про вико­нання бюджету

Здійснює зага­ль­но­дер­жавні та між­­державні економічні програми

Міністерство фінансів України згідно зі ст. 4 Положення про Міністерство фінансів України

Бере участь у складанні балансу фінансових ресурсів і платіжного балансу

Організовує роботу в підготовці та складанні Державного бюджету, скла­дає проект Державного бюджету України

Розробляє проект правил складання і виконання Державного та місцевих бюджетів і подає його на затвердження Кабінету Міністрів України

Щоквартально розписує доходи і видатки Державного бюджету, забезпечує його виконання, здійснює контроль за його виконанням, складає звіт про виконання

Спільно з ДПА України та її регіональними підрозділами розробляє методику діяльності з питань формування і виконання дохідної час­тини бюджету

Встановлює порядок ведення бухгалтерського обліку і складання звітності виконання Державного і місцевих бюджетів, кошторисів витрат бюджет­них установ, встановлює форми обліку і звітності з касового виконання бюджетів (крім кредитних установ)

Контролює зберігання і ефективність використання закріпленого за підпри­ємст­­вами, установами і організаціями державного майна

Здійснює в межах своїх повноважень контроль за цільовим використанням коштів Державного та місцевих бюджетів, бере участь у здійсненні конт­ролю за дотриманням інтересів держави в управлінні державними корпо­ративними правами відповідно до законодавства

Вживає в установленому порядку заходів щодо обмеження або при­пи­нен­ня фінансування з Державного бюджету підприємств, установ і органі­за­цій за наявності фактів нецільового витрачання ними коштів, а також у разі неподання звітів про витрачання раніше виділених кош­тів та іншої встановленої звітності й утримує в установленому порядку з під­приємств, установ, організацій кошти Державного бюджету, вико­рис­тані ними не за цільовим призначенням

Координує в межах своїх повноважень діяльність центральних органів ви­ко­навчої влади, пов’язану із забезпеченням своєчасного і повного надход­ження податків, зборів (інших обов’язкових платежів) до Державного бюджету та місцевих бюджетів

Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим

Складає проект республікан­ського бюджету

Розглядає звіти про його виконання

Контролює роботу і стан фінансів держав­них під­приємств, уста­нов, орга­ні­зацій, що розташовані на підвідомчій території

Здійснює інші функції, перед­бачені чинним законодавством

Місцеві державні адміністрації в особі їх фінансових органів

Державне казначейство України складається з

Головного управління Державного казначейства

Управління Державного казначейства в Авто­номній Республіці Крим, областях, містах Киє­ві та Севастополі, у містах, районних у містах

Органи Державного казначейства України згідно зі ст. 8 Положення про Державне казначейство України мають право

1. Проводити у міністерствах, інших центральних та місцевих органах державної виконавчої влади, на підприємствах, в установах, організаціях, установах банків не­залежно від форм власності перевірки фінансово-бухгалтерських документів про за­рахування, перерахування і використання бюджетних коштів, а також одержу­вати не­обхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають у процесі перевірок

2. Одержувати від установ банків відомості про стан поточних бюджетних ра­хун­ків підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, які вико­ристовують кошти державного бюджету та державних позабюд­жетних фондів

3. Вимагати від посадових осіб міністерств, інших центральних та місце­вих органів державної виконавчої влади, підприємств, установ і організа­цій усунення виявлених порушень установленого порядку виконання Державного бюджету

4. Припиняти фінансування з Державного бюджету підприємств, установ і орга­ні­за­цій у разі виявлення фактів порушень установленого порядку виконання Дер­жав­ного бюджету з повідомленням про це керівників відповідних міністерств і відомств

5. Безумовно вилучати у міністерств, інших центральних та місцевих органів дер­жавної виконавчої влади, підприємств, установ і організацій раніше надані в порядку фінансування кошти Державного бюджету, державних позабюджетних фондів у разі встановлення нецільового та неефективного їх використання

Державна контрольно-ревізійна служба України складається з:

Контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, облас­тях, містах Києві та Севастополі

Головного контрольно-реві­зійного управління України

Контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) у районах, містах і районних у містах

Згідно зі ст. 8 Закону України “Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні” Головне контрольно-ревізійне управління та контрольно-ревізійні управ­ління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі мають такі функції

Контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) у районах, містах і районах у містах виконують вище зазначені функції, крім 1 та 7.

Українська державна страхова комерційна компанія

Здійснює облік і контроль страхо­вих, інвестиційних, комерційних операцій

Здійснює контроль у процесі ви­да­чі ліцензій на страхову діяльність

Національний банк України згідно із Законом України “Про Національний банк України”

Здійснює нагляд за діяльністю ко­мер­ційних банків, їх відділень, філій, пред­ставництв на всій території України

Здійснює контроль за дотриман­ням за­ко­нодавства про валютне регулювання, ка­сових операцій комерційними банками

4. Правові основи здійснення фінансового контролю органами державної податкової служби України

Концепція органів державної податкової служби України при здійсненні фінансового контролю визначається за організаційно-правовим статусом. Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України “Про державну податкову службу в Україні” від 4.12.90 із наступними змінами та доповненнями.

Функції ДПА України у сфері фінансового контролю визначає ст. 4 Положення про Державну податкову адміністрацію України

1. Видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування

2. Затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, які пов’язані з обчисленням і сплатою податків та інших платежів, декларацій про валютні цінності, зразок документа, що затверджує реєстрацію фізичної особи-платника податків та інших обов’язкових платежів, форму повідомлення про відкриття або закриття юридичними і фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також форми звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби

3. Виконує безпосередньо, а також організовує роботу органів державної податкової служби, що пов’язана із:

– здійсненням контролю за дотриманням законодавства про податки та інші платежі, валютні операції, порядком розрахунків із споживачами з використанням реєстраторів розрахункових операцій, лімітів, готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності та ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності;

– здійсненням контролю за дотриманням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників, своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до бюджету; обліком платників податків та інших платежів залежно від сум, сплачених ними, веденням обліку надходжень податків, інших платежів;

– проведенням роботи щодо боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, участю в розробленні пропозицій щодо основних напрямів державної політики і проектів державних програм у сфері боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реаліза­цією, узагальненням практики застосування законодавства (застосування фінан­со­вих санкцій до суб’єктів підприємницької діяльності за порушення законодав­ства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкоголь­них напоїв і тютюнових виробів), здійсненням заходів щодо вилучення та зни­ще­н­ня або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, тютю­нових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися в незаконному обігу;

– здійсненням контролю за погашенням податкової заборгованості платни­ками податків, інших платежів, у тому числі тими, майно яких перебуває в податковій заставі

4. Пояснює через засоби масової інформації порядок застосування законо­давчих та інших нормативно-правових актів з питань податків, інших пла­тежів та організовує виконання цієї роботи органами державної податкової служби

5. Здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки та перепідготовки кадрів для органів державної податкової служби

6. Надає органам державної податкової служби методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її стану

7. Організовує роботу при створенні інформаційної системи автоматизованих робочих місць, інших засобів автоматизації та комп’ютеризації робіт органів державної податкової служби

8. Розробляє основні напрями, форми і методи проведення перевірок за додержанням податкового та валютного законодавства

9. При виявленні фактів, що свідчать про організовану злочинну діяль­ність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам з боротьби з організованою злоч­и­нн­істю

10. Передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фак­тами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідаль­ність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції

11. Інформує Президента України та Кабінет Міністрів України про основні показники мобілізації податків та інших платежів до Державного бюджету України

12. Подає Міністерству фінансів України та Головному управлінню Дер­жав­ного казначейства України звіт про надходження податків та інших пла­тежів

13. Координує діяльність органів державної податкової служби та орга­ні­зо­вує їх взаємодію з фінансовими органами, органами Державного казна­чейст­­ва України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митною та контрольно-ревізійною службами, інши­ми контролюючими органами, установами банків

14. Вносить пропозиції та розробляє проекти міжнародних договорів стосовно оподаткування, виконує в межах, визначених законо­давст­вом, міжнародні договори з питань оподаткування

15. Здійснює зв’язки з податковими службами іноземних держав і між­народними податковими організаціями, вивчає досвід організації діяль­ності податкових служб цих держав і розробляє пропозиції з його прак­тичного використання в діяльності державної податкової служби Украї­ни

16. Надає фізичним особам-платникам податків та інших обов’язкових пла­тежів ідентифікаційні номери і надсилає до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем одержання нею доходів чи за місцезнаходженням об’єкта оподаткування документ, що засвідчує реєстр­рацію фізичної особи-платника податків та інших обов’язкових платежів, і веде Єдиний банк даних про платників податків – юридичних осіб

17. Прогнозує, аналізує надходження податків, інших платежів, джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення витрат бюджету

18. Забезпечує виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання та про­даж, організовує роботу, пов’язану із здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час транспортування, зберігання та реалізації

19. Організовує в межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці в органах державної податкової служби та захисту інформації про платників податків

20. Приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення

21. Здійснює відповідно до Закону оперативно-розшукову діяльність, провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування завданих державі збитків

22. Виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення

23. Вживає заходів щодо боротьби з приховуванням неоподаткованих дохо­дів, незаконним вивезенням за межі України неоподаткованих капіталів, від­мива­н­ням доходів, одержаних незаконним шляхом, забезпечує виявлення фак­тів при­ховування від оподаткування або маскування незаконного поход­ження доходів, їх справжнього характеру і джерел набуття, місцезнаходжен­ня і переміщення, роз­міру, використання (у тому числі для здійснення під­приєм­ницької, іншої господарської, інвестиційної діяльності, розрахункових і кредитних операцій), для чого:

– здійснює контроль за проведенням операцій з грошовими коштами у го­тівковій та безготівковій формі, у тому числі за банківськими рахунками, кредитами, переказами, операціями з іншими рухомим та нерухомим май­ном, за ввезенням в Україну і вивезенням за її межі іноземної та національ­ної валюти у великих розмірах;

– проводить розшук коштів та іншого майна, одержаних злочин­ним шля­хом, вживає відповідно до законодавства заходів щодо їх арешту і конфі­ска­ції;

― вживає в установленому порядку заходів щодо залучення до оподаткування доходів, що знаходяться в нелегальному обігу і не мають злочинного походження;

― взаємодіє з іншими правоохоронними органами, органами, що здійс­нюють контроль за додержанням законодавства у сфері фінансово-госпо­дарської діяльності, а також з відповідними органами іноземних держав у питаннях боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом