1. Ситуація

Для забезпечення обґрунтованості управлінських рішень менеджер виходить з того, що …

2. Підприємство випускає продукцію партіями фіксованого розміру. Визначено стани економічного середовища: ₁ – піднесення, ₂ – стагнація. Апріорні ймовірності станів середовища: р(θ₁) = 0,4; р(θ₂) = 0,6. На підґрунті контроля якості продукції визначені умовні ймовірності щодо рівня якості виробництва партій продукції (S₁ – малий відсоток браку; S₂ – високий відсоток браку): p(₁/₁) = 0,65; p(₂/₁) = 0,4; p(₁/₂) = 0,35; p(₂/₂) = 0,6. Підприємство реалізує продукцію двом споживачам x₁, x₂. Функціонал оцінювання рішення щодо реалізації продукції представлено у вигляді матриці витрат:

	θ1	θ2
x1	70	100
x2	110	80

Необхідно прийняти рішення стосовно реалізації продукції за критерієм мінімізації сподіваних витрат.

3. Ситуація прийняття рішення задана функціоналом оцінювання. Обґрунтувати управлінське рішення з урахуванням ризику:

	р(θ1)	р(θ2)
	0,8	0,2
	θ1	θ2
x1	50	110
x2	90	65

4. Ситуація прийняття рішень характеризується множиною , де Х={x₁, x₂, x₃}, , функціонали оцінювання і задані у виді матриць:

		θ1	θ2				θ1	θ2
	x1	75	35			x1	7	8
F1=	x2	60	55		F2=	x2	11	4
	x3	55	30			x3	8	7
	x4	35	20			x4	6	15

Суб'єкт управління задається лінійним принципом урахування пріоритету з такими ваговими коефіцієнтами: u₁=0,6; u₂=0,4.

Визначити оптимальне рішення застосувавши критерії рівномірності та гарантованого результату.

1. Ситуація

Методи прийняття рішень, спрямовані на досягнення накреслених цілей, можуть бути різними. Які методи прийняття рішень буде використовувати менеджер в умовах сучасних економічних реалій?

2. Підприємство випускає продукцію партіями фіксованого розміру. Визначено стани економічного середовища: ₁ – піднесення, ₂ – стагнація. Апріорні ймовірності станів середовища: р(θ₁) = 0,4; р(θ₂) = 0,6. На підґрунті контроля якості продукції визначені умовні ймовірності щодо рівня якості виробництва партій продукції (S₁ – малий відсоток браку; S₂ – високий відсоток браку): p(₁/₁) = 0,65; p(₂/₁) = 0,4; p(₁/₂) = 0,35; p(₂/₂) = 0,6. Підприємство реалізує продукцію двом споживачам x₁, x₂. Функціонал оцінювання рішення щодо реалізації продукції представлено у вигляді матриці витрат:

	θ1	θ2
x1	70	100
x2	110	80

Необхідно прийняти рішення стосовно реалізації продукції за критерієм мінімізації сподіваних витрат.