1. Ситуація

Існує багато факторів, що впливають як позитивно, так і негативно на процес прийняття управлінських рішень. У чому полягає їх сутність і як їх враховувати?

2. Підприємство випускає продукцію партіями фіксованого розміру. Визначено стани економічного середовища: ₁ – піднесення, ₂ – стагнація. Апріорні ймовірності станів середовища: р(θ₁) = 0,4; р(θ₂) = 0,6. На підґрунті контроля якості продукції визначені умовні ймовірності щодо рівня якості виробництва партій продукції (S₁ – малий відсоток браку; S₂ – високий відсоток браку): p(₁/₁) = 0,65; p(₂/₁) = 0,4; p(₁/₂) = 0,35; p(₂/₂) = 0,6. Підприємство реалізує продукцію двом споживачам x₁, x₂. Функціонал оцінювання рішення щодо реалізації продукції представлено у вигляді матриці витрат:

	θ1	θ2
x1	70	100
x2	110	80

Необхідно прийняти рішення стосовно реалізації продукції за критерієм мінімізації сподіваних витрат.

3. Ситуація прийняття рішення задана функціоналом оцінювання. Обґрунтувати управлінське рішення з урахуванням ризику:

	р(θ1)	р(θ2)
	0,75	0,25
	θ1	θ2
x1	50	110
x2	90	65

4. Ситуація прийняття рішень характеризується множиною , де Х={x₁, x₂, x₃}, , функціонали оцінювання , і задані у виді матриць:

		θ1	θ2				θ1	θ2
	x1	60	35			x1	12	10
F1=	x2	45	60		F2=	x2	13	8
	x3	55	40			x3	14	9
	x4	50	25			x4	15	11

Суб'єкт управління задається лінійним принципом урахування пріоритету з такими ваговими коефіцієнтами: u₁=0,55; u₂=0,45.

Визначити оптимальне рішення застосувавши критерії сумарної ефективності та домінуючого результату.

1. Ситуація 08

Перед менеджером керівництво підприємства поставило завдання обґрунтувати рішення щодо реалізації заходів в умовах невизначеності зовнішнього середовища. Які дії (кроки) менеджера стосовно прийняття оптимального рішення?

2. Підприємство випускає продукцію партіями фіксованого розміру. Визначено стани економічного середовища: ₁ – піднесення, ₂ – стагнація. Апріорні ймовірності станів середовища: р(θ₁) = 0,3; р(θ₂) = 0,7. На підґрунті контроля якості продукції визначені умовні ймовірності щодо рівня якості виробництва партій продукції (S₁ – малий відсоток браку; S₂ – високий відсоток браку): p(₁/₁) = 0,65; p(₂/₁) = 0,3; p(₁/₂) = 0,35; p(₂/₂) = 0,7. Підприємство реалізує продукцію двом споживачам x₁, x₂. Функціонал оцінювання рішення щодо реалізації продукції представлено у вигляді матриці витрат:

	θ1	θ2
x1	330	45
x2	210	30

Необхідно прийняти рішення стосовно реалізації продукції за критерієм мінімізації сподіваних витрат.