1. Ситуація 04

У системі управління підрозділами фірми треба додержуватися принципу вибору правильного рішення, яке приймається з певного набору рішень. Які особливості дотримання цього принципу?

2. Підприємство випускає продукцію партіями фіксованого розміру. Визначено стани економічного середовища: ₁ – піднесення, ₂ – стагнація. Апріорні ймовірності станів середовища: р(θ₁) = 0,4; р(θ₂) = 0,6. На підґрунті контроля якості продукції визначені умовні ймовірності щодо рівня якості виробництва партій продукції (S₁ – малий відсоток браку; S₂ – високий відсоток браку): p(₁/₁) = 0,65; p(₂/₁) = 0,4; p(₁/₂) = 0,35; p(₂/₂) = 0,6. Підприємство реалізує продукцію двом споживачам x₁, x₂. Функціонал оцінювання рішення щодо реалізації продукції представлено у вигляді матриці витрат:

	θ1	θ2
x1	70	100
x2	80	110

Необхідно прийняти рішення стосовно реалізації продукції за критерієм мінімізації сподіваних витрат.

3. Ситуація прийняття рішення задана функціоналом оцінювання. Обґрунтувати управлінське рішення з урахуванням ризику:

	р(θ1)	р(θ2)
	0,6	0,4
	θ1	θ2
x1	50	110
x2	90	65

4. Ситуація прийняття рішень характеризується множиною , де Х={x₁, x₂, x₃}, , функціонали оцінювання , і задані у виді матриць:

		θ1	θ2				θ1	θ2
	x1	65	30			x1	7	11
F1=	x2	50	60		F2=	x2	9	8
	x3	60	40			x3	8	10
	x4	80	20			x4	10	7

Суб'єкт управління задається лінійним принципом урахування пріоритету з такими ваговими коефіцієнтами: u₁=0,65; u₂=0,35.

Визначити оптимальне рішення застосувавши критерії рівномірності та гарантованого результату.

1. Ситуація

Прийняття управлінських рішень передбачає використання безпосередніх (прямих) горизонтальних зв'язків, ієрархії, формальних правил і процедур, планів, цільових міжфункціональних груп. Надайте пояснення кожному з цих факторів.

2. Підприємство випускає продукцію партіями фіксованого розміру. Визначено стани економічного середовища: ₁ – піднесення, ₂ – стагнація. Апріорні ймовірності станів середовища: р(θ₁) = 0,4; р(θ₂) = 0,6. На підґрунті контроля якості продукції визначені умовні ймовірності щодо рівня якості виробництва партій продукції (S₁ – малий відсоток браку; S₂ – високий відсоток браку): p(₁/₁) = 0,65; p(₂/₁) = 0,4; p(₁/₂) = 0,35; p(₂/₂) = 0,6. Підприємство реалізує продукцію двом споживачам x₁, x₂. Функціонал оцінювання рішення щодо реалізації продукції представлено у вигляді матриці витрат:

	θ1	θ2
x1	70	100
x2	110	80

Необхідно прийняти рішення стосовно реалізації продукції за критерієм мінімізації сподіваних витрат.