64 Поняття світової релігії

У 1 тис. до н. е – 1 тис н.е на зміну первісним і давнім та регіональним релігіям приходить світові релігії. Вони немов пібивають закономірний підсумок тисячолітньої релігії еволюції людства.Це полягає в таких основних моментах що стосується віровчення культу і регіональної організації :

1. У світових релігіях у найбільш повному і завершеному вигляді присутній монотеїзм – уявлення про єдиного Бога як творця світу і законодавця людей.

2. Остаточно складається єдина, цілісна система догматів віровчення, серед яких провідне значення надається вченню про загробну віддяку.

3. Автономна громада змінюється більш централізованою і маштабною організацією – церквою , що складається з мирян і священослужителів.

4. Але голона особливість світових релігій завдяки якій вони власне і одержали свою назву полягає в її наднаціонольному характері.

Релігійна статистика ствержує що на межі xx- xx1 ст. до послідовників світових релігій – будизму, християнста й ісламу – належать більша половина населення планети : кожен третій житель земної кулі є християнином, кожен шостий – мусульманин а кожен вісімнадцятий – будистом. Відповідно може бути визначена і географія світових релігій.Християнсто поширене в Європі й Америці, Африці. Іслам поширений на Близькому Сході й у Північній Африці, а такоє у багатьох азіатських державах. Першою зі світових релігій за часом появи є будизм.Основна зона поширення будизму – країни Південої , і північно східної Азії. Важається що по всьому світу сповідують будизм 360 млн чоловік. Разам з тим в остані сто років будизм переживає не кращі часи у своїй історії оскільки питомавага віруючих будистів щодо загальної кількості жителів планети помітно зменшились ( з 7 – 8 до 5 – 6 %)

67 Особливості віровчення, культу й церковної організації православ’я

Розколи в християнстві:

• Великий розкол ХІ ст. (схизма), внаслідок якого утворились провідні напрямки християнства – православ’я, католицизм.

• Реформація ХVІ- ХVІІ ст. – виник протестантизм.

Православне віровчення:

Православні вірят:

• В єдиного Бога, що створив світ і людину (Бог-отець, Бог-син, Бог-Дух Святий)

• У першородний гріх, що вчинили Адам і Єва.

• В Ісуса Христа – Бога-сина, що родився через непорочне зачаття Діви Марії і добровільно приніс себе в жертву за гріхи людства і прийде знову, щоб судити мертвих і живих.

• У безсмертя душі, в існування пекла і раю.

Православне духівництво

Поділяється на чорне (люди які прийняли чернечі обітниці безшлюбності і послуху) і біле (священики, які одружились перш ніж прийняти сан). Снує 3 ступені священнослужителів: 1- диякон, 2 – священик, 3- єпископ. У сукупності всі ці категорії означають церковну ієрархію.

Культові дії у православ’ї називають таїнством: хрещення, миропомазання, причастя, сповідь, шлюб, оливо свячення, священство.

Окрім здійснення таїнств, православна культова система містить молитви, поклоніння святим і реліквіям, хресту, іконам, свята і пости.

Православ’я розглядає молитву, як бесіду з Богом. Церковні свята розглядаються в православ’ї як найважливіший засіб навчання вірі і й виховання серед віруючих християнського світогляду. Найважливіше свто – Великдень.

Піст – це особливий час, який людина віддає Богові. Дні посту присвячуються молитвам та читанню Святого письма. Існують одноденні пости і багатоденнію

Одноденні: середа (спогад про Юдину зраду Ісуса Христа) п’ятниця (спогад про розпяття Ісуса Христа)

Багатоденний піст – Великий піст. Починається за 40 днів до входу Господнього до Єрусалиму і до нього ще додається страсна седмиця.

Православне богослужіння

Існує певний цикл богослужіння, що поділяється на річний, тижневий, денний. Центральне місце в ньому посідає літургія, під час якої відбувається таїнство причастя. А також треби – молитви і священнодійства що виконуються священнослужителем на прохання віруючих (за здоровя, за упокій)

Богослужіння можна проводити тільки у храмі, зазвичай вони мають однаковий план. храм поділяється на три частини: Вівтар – відгороджений від власне храму іконостасом (стіна, на якій у визначеному порядку висять або намальовані ікони, має троє дверей одні з них царські – ними можуть проходити тільки священнослужителі у певні моменти служби). Власне храм – місце, де знаходяться віруючі під час богослужіння. Притвор – раніше служив для перебування людей, які готуються до прийняття хрещення, або які з якихось причин не можуть перебувати у храмі.

Особливою рисою православної церкви є її устрій. Православ’я являє собою сукупність автокефальних (незалежних) церков. Серед православних церков Константинопольська православна церква має особливий статус, а її предстоятель носить титул «Святий архієпископ Константинополя – Нового Риму і Вселенський Патріарх» є «першим серед рівних». Низовою організаційною ланкою є приход на чолі з місцевим священником, приходи об’єднуються в єпархії. Орган церковного управління при архієреї має назву консисторій.